Справа № 753/25441/25
Провадження №: 2/752/8561/26
Іменем України
08.05.2026 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
при секретарі - Сінчук І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 04 червня 2011 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів Виконавчого комітету Зугреської міської ради м. Харцизька Донецької області зроблено відповідний актовий запис № 36.
Під час шлюбу у подружжя народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначила, що з перших днів подружнього життя у них з відповідачем була дружна сім'я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім'ю та жити заради дитини. Однак, їм це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у квітні 2022 року. Враховуючи, що позивач із відповідачем не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя, подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них. Між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Враховуючи наявність неповнолітньої дитини та небажання відповідача приймати участь в оформленні розірвання шлюбу позивач вимушена звернутись із позовом до суду про його розірвання.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений 04 червня 2011 року між нею та відповідачем Виконавчим комітетом Зугреської міської ради м. Харцизька Донецької області, актовий запис № 36.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року цивільну справу № 753/25441/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю на розгляд Голосіївському районному суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 753/25441/25 передано головуючому судді Кирильчук І. А.
Спори між судами про підсудність не допускаються (частина перша статті 32 ЦПК України).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 03 квітня 2026 року на 09 год. 00 хв. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Кирильчук І. А. на навчанні у Національній школі суддів розгляд справи було знято з розгляду і визначена інша дата 21 квітня 2026 року 09:30 год.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Кирильчук І. А. на лікарняному розгляд справи було знято з розгляду і визначена інша дата 08 травня 2026 року 09:30 год.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач про розгляд справи була повідомлена через «Електронний суд», будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслала.
03 квітня 2026 року вх. № 23153 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, у якій відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу, часу на примирення не потребує.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 04 червня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів Виконавчого комітету Зугреської міської ради м. Харцизька Донецької області зроблено відповідний актовий запис № 36.
Після реєстрації шлюбу позивач взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ».
Під час шлюбу, у сторін народила дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про наявність спору про місце проживання дитини сторони не посилалися.
Судом установлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, шлюб існує формально. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам. Відповідач позов визнав, про що свідчить його заява зі згодою на розірвання шлюбу.
Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.
Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).
Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, проживають окремо, втратили емоційний зв'язок як подружжя, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останній не заявляв, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 04 червня 2011 року Виконавчим комітетом Зугреської міської ради м. Харцизька Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 36 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено 08 травня 2026 року.
Суддя І. А. Кирильчук