КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/7049/23
Провадження № 6/552/135/26
04.05.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Прокопенко К.О.
за участі представника заявника Юхименко Д.В., представника відповідача Хлистун І.М. , представника відповідача Дем'янова І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення виконання ухвали суду,-
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся в суд з заявою про надання відстрочки у виконанні ухвали суду строком на 10 місяців посилаючись на те, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.06.2025 року передбачено допустити поворот виконання судового рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2024 року по цивільній справі № 552/7049/23 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до АТ «Ощадбанк» в особі філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 про повернення коштів, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» кошти в розмірі 3 300 000 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.03.2026 року ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2025 року - залишено без змін. ОСОБА_2 цивільною дружиною загиблого ОСОБА_3 подано заяву до Касаційного цивільного суду по справі № 552/7049/23 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Подільського районного суду Полтавської області у справі № 545/5771/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно. ОСОБА_2 подано позовну заяву до Полтавського районного суду Полтавської області про встановлення факту проживання однією сім'єю загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 без перебування у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.03.2026 року відкрито провадження по справі № 545/663/26.
Враховуючи, що після прийнятого Верховним Судом рішення можуть бути виявлені нові обставини, що ускладнять виконання ухвали суду по справі № 552/7049/23, а саме призначення та виплати одноразової грошової допомоги рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання. Враховуючи вищенаведене, просить відстрочити виконання ухвали від 05.06.2026 року.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_5 заперечує щодо задоволення заяви посилаючись на її безпідставність.
Представник відповідача ОСОБА_6 підтримав надані суду заперечення та просив відмовити в задоволенні заяви.
Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи в її відсутність, заяву про відстрочення виконання ухвали суду від 05.06.2025 року вважає, що вона підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 , треті особи Полтавська районна державна нотаріальна контора Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про повернення коштів задоволено частково. Зобов'язано АТ «ОЩАДБАНК» повернути грошові кошти у розмірі 3 300 000 грн. ( три мільйона триста тисяч гривень) , які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_7 , шляхом зарахування на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 , який відкритий у Полтавському обласному правлінні АТ «ОЩАДБАНК». У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 22.04.2025 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.10.2024 року скасовано, у задоволенні позовних вимог відмолено.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.06.2025 року задоволено заяву про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.10.2024 року Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» кошти в розмірі 3 300 000 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.03.2026 року ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2025 року - залишено без змін.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.03.2026 року відкрито провадження по справі № 545/663/26 за позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 без перебування у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження" роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.
Оскільки ЦПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм ЦПК України.
Проаналізувавши наведені у заяві про відстрочення виконання рішення у справі № 552/7049/23 мотиви та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили винятковості обставин, що унеможливлюють виконання даного судового рішення.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Суд зазначає, що положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Судом враховано, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, за певних обставин затримка з виконання судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", № 22774/93, п. 74), а також судом взято до уваги те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), крім того враховано, що "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням, у такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004, заява № 56849/00).
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статей 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, встановлені судом обставини та з урахуванням принципів розумності та справедливості, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання судового рішення, а також те, що ухвала суду є обов'язковою до виконання та має бути виконана, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2025 року по цивільній справі № 552/7049/23 .
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року при відкритті касаційного провадження відмовлено у зупиненнні виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року.
Відповідно до ч.7 ст.435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 257, 258, 353- 355, 435 ЦПК України, -
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення виконання ухвали суду залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 09 травня 2026 року.
Головуючий Ж.В.Кузіна