Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4621/26
Номер провадження 1-кс/711/1460/26
05 травня 2026 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250380000297 від 13.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, командира 1 відділення радіоперешкод взводу радіоелектронної боротьби 1 роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, -
Прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить задовольнити клопотання та продовжити відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні №12025250380000297 від 13.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з утриманням останнього у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без можливості внесення застави.
Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебувають матеріали обвинувального акту, у об'єднаному кримінальному провадженні під №12025250380000297 від 13.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 проходячи військову службу за мобілізацією на посаді «молодшого сержанта», 12.09.2025 близько 08 год., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, керуючи автомобілем «Jeep Cherokee», іноземний реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись по лісовій дорозі в межах с. Мліїв Черкаського р-ну Черкаської обл., перебуваючи на ділянці зазначеної дороги неподалік місцевості за координатами 49.3716191, 31.4935615, зустрів знайомого ОСОБА_6 , який керував автомобілем ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухався по вказаній дорозі, з яким у ОСОБА_4 були тривалі неприязні відносини. Під час зустрічі, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт та в останнього раптово виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 . Після цього, ОСОБА_4 , реалізовуючи зазначений умисел, діючи з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_6 , взяв до рук невстановлений під час досудового розслідування пістолет системи Макарова (ПМ), споряджений патронами калібру 9 мм, який зберігався при ньому та здійснив за допомогою нього два постріли в область голови ОСОБА_6 та один постріл в тулуб останнього, в результаті чого, спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді травми тулуба із ранами передньої черевної стінки та задньої поверхні нижньої частини грудної клітки, ушкодженнями м'яких тканин тулубу, внутрішніх органів, 11 ребра справа, які відповідно до висновку експерта № 05-11-02/79 від 30.12.2025 є вогнепальним ушкодженням, відносно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя, а також тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно мозкової травми із ранами голови (два вхідних та два вихідних вогнепальних ушкодження), крововиливами в м'які покрови голови, переломами кісток черепу, ушкодженням твердої і м'яких мозкових оболонок, зруйнуванням речовини головного мозку, та які відповідно до висновку експерта № 05-11-02/79 від 30.12.2025 являються вогнепальними відносно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя та від яких настала смерть ОСОБА_6 . Потім, ОСОБА_4 , з метою приховування вчиненого ним злочину, відтягнув тіло ОСОБА_6 до лісу, а саме до ділянки місцевості за координатами 49.3716191, 31.4935615, де прикидав землею та гілками, а транспортний засіб марки ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_3 перемістив вглиб лісу, залишив місце вчинення злочину та направився у невідомому напрямку.
Він же, діючи з прямим умислом на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу, всупереч встановленому законом порядку, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в невстановленому під час досудового розслідуванням місці, в невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 14.09.2025, придбав: 2 предмети схожих на патрони, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 21.11.2025 № СЕ-19/124-25/16577-БЛ являються патронами 12,7-мм, боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї; речовину зовні схожу на порох, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 30.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14584, а саме об'єкти № 1-17 - одноосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох загальною масою брутто 6355, 01 грама та відноситься до категорії вибухових речовин метальної дії; 1 предмет схожий на гранату М-67, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 24.10.2025 №СЕ-19/124-25/14576-ВТХ являється конструктивним поєднанням корпусу бойової наступальної осколкової ручної гранати М67 з підривником дистанційної дії М213, що являє собою ручну бойову гранату М67 та відноситься до категорії вибухових пристроїв; 1 предмет схожий на підривач типу AF-11, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 15.10.2025 № СЕ-19/124-25/14572-ВТХ являється бойовим підривником AF11 (FD-1), що є засобом підриву до ручних гранат типу GHO-1, GHO-2, GHD -1, GHD-2, GHTB та відноситься до категорії вибухових пристрої; 1 предмет схожий на підривач типу JVA 1634, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 15.10.2025 № СЕ-19/124-25/14572-ВТХ являється бойовим підривником JVA 1634, що є засобом підриву до ручних гранат М/50 та відноситься до категорії вибухових пристрої; 3 предмети схожі на гранати DM-51, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 27.10.2025 № СЕ-19/124-25/14577-ВТХ являються конструктивними поєднаннями корпусів бойових гранат DM51А2 наступальної дії з оборонними кожухами та бойовими підривниками DM82А3, що являють собою ручні гранати DM51А2 оборонної дії, які відносяться до категорії вибухових пристроїв; 2 предмети схожі на гранату М-67, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 23.10.2025 № СЕ-19/124-25/14575-ВТХ являються двома конструктивними поєднаннями корпусів бойових наступальних осколкових ручних гранат М67 з підривниками дистанційної дії М213, що являють собою ручні бойові гранати М67, які відносяться до категорії вибухових пристрої, 1 предмет схожий на гранату ДМ51, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 23.10.2025 № СЕ-19/124-25/14575-ВТХ являється конструктивним поєднанням корпусу ручної бойової гранати DM51A2, що являє собою ручну бойову гранату DM51A2 оборонної дії, яка відносяться до категорії вибухових пристрої; 2 предмети схожі на гранати з підривниками М-213, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 22.10.2025 № СЕ-19/124-25/14574-ВТХ, являють собою конструктивні поєднання корпусів бойових наступальних осколкових ручних гранат М67 з підривниками дистанційної дії М213 та являються ручними бойовими гранатами М67 та відносяться до категорії вибухових пристроїв; 9 предметів схожих на корпуси гранати Ф-1, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 08.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14583 являються корпусами бойових оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, які споряджені конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини - тротилом, 2 предмети схожі на корпуси гранат РГД-5, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 08.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14583 являються корпусами бойових наступальних осколкових ручних гранат РГД-5, які споряджені конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини - тротилом; 9 предметів схожих на корпуси гранат РГД-5, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 09.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14679 являються корпусами бойових наступальних осколкових ручних гранат РГД-5, споряджені конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини - тротилом, 1 предмет схожий на корпус гранати Ф-1, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 09.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14679 являється корпусом бойової оборонної осколкової ручної гаранти Ф-1, яка споряджена конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини - тротилом; 1 предмет схожий на корпус гранати GНO-1, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 07.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14581, являється корпусом бойової наступальної осколкової ручної гранати GНO-1, спорядженим конструктивно оформленим зарядом бризантної вибухової речовини на основі гексогену; 1 предмет схожий на корпус гранати M50, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 07.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14581, являється корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати М/50, спорядженим конструктивно оформленим зарядом бризантної вибухової речовини - тротилом; речовина схожа на пластичну вибухову речовину, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 09.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14585, яка являється пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену та металічного алюмінію, масою 1898,5 грама та відноситься до категорії бризантних вибухових речовин; 14 предметів зовні схожі на підривачі типу УЗРГМ, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 10.10.2025
№ СЕ-19/124-25/14570-ВТХ, являються бойовими уніфікованими підривниками дистанційної дії до ручних гранат модернізованими УЗРГМ (УЗРГМ-2) та є засобами підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42, відносяться до категорії вибухових пристроїв; 10 предметів зовні схожих на підривачі типу УЗРГМ-2, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 13.10.2025 № СЕ-19/124-25/14571-ВТХ, являються бойовими уніфікованими підривниками дистанційної дії до ручних гранат модернізованими УЗРГМ-2, які є засобами підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42 та відносяться до категорії вибухових пристроїв; предмет зовні схожий на реактивну гранату типу RPG-75 M, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 08.10.2025 № СЕ-19/124-25/14578-ВТХ, являється реактивним протитанковим гранатометом RPG-75, який відноситься до категорії боєприпасів; 60 предметів схожих на патрони, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 15.10.2025 № СЕ-19/124-25/14664-БЛ являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 5,45-мм; 2 предмети схожі на підствольні гранатомети ГП-25 з маркуванням № 925701 та № 703356, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 03.10.2025 № СЕ-19/124-25/14320-БЛ, являються - нарізною вогнепальною зброєю, один з яких являється 40-мм підствольним гранатометом «ГП-25» (6Г15), № 70 3356, промислового виробництва, інший 40-мм підствольним гранатометом «ГП-25» (6Г15), № 92 5701, промислового виробництва, конструкція якого розукомплектована шляхом видалення прицільного пристрою; предмет схожий на автомат АК-74, 1982 року випуску № НОМЕР_4 , який відповідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 24.10.2025 № СЕ-19/124-25/14318-БЛ являється нарізною бойовою вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова зразка 1974 року конструкція якого змінена шляхом заміни прикладу, видалення магазину та дульного гальма-компенсатора, встановлення кронштейну з коліматорним прицілом, даний автомат приданий до пострілу; 1050 предметів схожих на патрони, які відповідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 24.10.2025
№ СЕ-19/124-25/14318-БЛ являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 5,45-мм бойовими патронами та придатні до стрільби; 104 предмети схожі на патрони, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 17.10.2025 № СЕ-19/124-25/14321-БЛ, являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, проміжними патронами калібру 7,62-мм, які придатні до стрільби; 2 тротилові шашки вагою 400 г кожна, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 09.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14680, являються двома 400-грамовими тротиловими шашками та відносяться до категорії вибухових речовин, чим вчинив придбання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в невстановлений досудовим розслідуванням час та дату перевіз вказану вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові речовини та пристрої до м. Черкаси та помістив їх до автомобіля «Citroen Berlingo», іноземний реєстраційний номер НОМЕР_5 з метою подальшого перевезення та зберігання, без передбаченого законом дозволу.
Потім, ОСОБА_4 14.09.2025 близько 19 год., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, на власному автомобілі марки «Citroen Berlingo», іноземний реєстраційний номер НОМЕР_5 разом з ОСОБА_7 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 , перевіз зазначену вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові речовини та пристрої до приміщення гаражу, що знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер 7110136400:02028:0014) поміж будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що перебуває в користуванні ОСОБА_7 , де продовжив її зберігати без передбаченого законом дозволу, до 17.09.2025, чим вчинив носіння та зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, 17.09.2025, в період часу з 08 год. 38 хв. по 13 год. 49 хв., на підставі ухвали слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, працівниками поліції проведений обшук в гаражному приміщенні, розташованому на земельній ділянці (кадастровий номер 7110136400:02028:0014), що знаходиться поміж будинків № 350 та № 356 по вул. Гоголя в м. Черкаси, під час якого виявлено та вилучено: 2 предмети схожих на патрони, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 21.11.2025 № СЕ-19/124-25/16577-БЛ являються патронами 12,7-мм, боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї; речовину зовні схожу на порох, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 30.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14584, а саме об'єкти № 1-17 - одноосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох загальною масою брутто 6355, 01 грама та відноситься до категорії вибухових речовин метальної дії; 1 предмет схожий на гранату М-67, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 24.10.2025 №СЕ-19/124-25/14576-ВТХ являється конструктивним поєднанням корпусу бойової наступальної осколкової ручної гранати М67 з підривником дистанційної дії М213, що являє собою ручну бойову гранату М67 та відноситься до категорії вибухових пристроїв; 1 предмет схожий на підривач типу AF-11, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 15.10.2025 № СЕ-19/124-25/14572-ВТХ являється бойовим підривником AF11 (FD-1), що є засобом підриву до ручних гранат типу GHO-1, GHO-2, GHD -1, GHD-2, GHTB та відноситься до категорії вибухових пристрої; 1 предмет схожий на підривач типу JVA 1634, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 15.10.2025 № СЕ-19/124-25/14572-ВТХ являється бойовим підривником JVA 1634, що є засобом підриву до ручних гранат М/50 та відноситься до категорії вибухових пристрої; 3 предмети схожі на гранати DM-51, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 27.10.2025 № СЕ-19/124-25/14577-ВТХ являються конструктивними поєднаннями корпусів бойових гранат DM51А2 наступальної дії з оборонними кожухами та бойовими підривниками DM82А3, що являють собою ручні гранати DM51А2 оборонної дії, які відносяться до категорії вибухових пристроїв; 2 предмети схожі на гранату М-67, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 23.10.2025 № СЕ-19/124-25/14575-ВТХ являються двома конструктивними поєднаннями корпусів бойових наступальних осколкових ручних гранат М67 з підривниками дистанційної дії М213, що являють собою ручні бойові гранати М67, які відносяться до категорії вибухових пристрої, 1 предмет схожий на гранату ДМ51, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 23.10.2025 № СЕ-19/124-25/14575-ВТХ являється конструктивним поєднанням корпусу ручної бойової гранати DM51A2, що являє собою ручну бойову гранату DM51A2 оборонної дії, яка відносяться до категорії вибухових пристрої; 2 предмети схожі на гранати з підривниками М-213, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 22.10.2025 № СЕ-19/124-25/14574-ВТХ, являють собою конструктивні поєднання корпусів бойових наступальних осколкових ручних гранат М67 з підривниками дистанційної дії М213 та являються ручними бойовими гранатами М67 та відносяться до категорії вибухових пристроїв; 9 предметів схожих на корпуси гранати Ф-1, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 08.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14583 являються корпусами бойових оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, які споряджені конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини - тротилом, 2 предмети схожі на корпуси гранат РГД-5, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 08.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14583 являються корпусами бойових наступальних осколкових ручних гранат РГД-5, які споряджені конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини - тротилом; 9 предметів схожих на корпуси гранат РГД-5, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 09.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14679 являються корпусами бойових наступальних осколкових ручних гранат РГД-5, споряджені конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини - тротилом, 1 предмет схожий на корпус гранати Ф-1, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 09.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14679 являється корпусом бойової оборонної осколкової ручної гаранти Ф-1, яка споряджена конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини - тротилом; 1 предмет схожий на корпус гранати GНO-1, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 07.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14581, являється корпусом бойової наступальної осколкової ручної гранати GНO-1, спорядженим конструктивно оформленим зарядом бризантної вибухової речовини на основі гексогену; 1 предмет схожий на корпус гранати M50, який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 07.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14581, являється корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати М/50, спорядженим конструктивно оформленим зарядом бризантної вибухової речовини - тротилом; речовина схожа на пластичну вибухову речовину, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 09.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14585, яка являється пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену та металічного алюмінію, масою 1898,5 грама та відноситься до категорії бризантних вибухових речовин; 14 предметів зовні схожі на підривачі типу УЗРГМ, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 10.10.2025 № СЕ-19/124-25/14570-ВТХ, являються бойовими уніфікованими підривниками дистанційної дії до ручних гранат модернізованими УЗРГМ (УЗРГМ-2) та є засобами підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42, відносяться до категорії вибухових пристроїв; 10 предметів зовні схожих на підривачі типу УЗРГМ-2, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 13.10.2025 № СЕ-19/124-25/14571-ВТХ, являються бойовими уніфікованими підривниками дистанційної дії до ручних гранат модернізованими УЗРГМ-2, які є засобами підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42 та відносяться до категорії вибухових пристроїв; предмет зовні схожий на реактивну гранату типу RPG-75 M, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 08.10.2025 № СЕ-19/124-25/14578-ВТХ, являється реактивним протитанковим гранатометом RPG-75, який відноситься до категорії боєприпасів; 60 предметів схожих на патрони, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 15.10.2025 № СЕ-19/124-25/14664-БЛ являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 5,45-мм; 2 предмети схожі на підствольні гранатомети ГП-25 з маркуванням № 925701 та № 703356, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 03.10.2025 № СЕ-19/124-25/14320-БЛ, являються - нарізною вогнепальною зброєю, один з яких являється 40-мм підствольним гранатометом «ГП-25» (6Г15), № 70 3356, промислового виробництва, інший 40-мм підствольним гранатометом «ГП-25» (6Г15), № 92 5701, промислового виробництва, конструкція якого розукомплектована шляхом видалення прицільного пристрою; предмет схожий на автомат АК-74, 1982 року випуску № НОМЕР_4 , який відповідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 24.10.2025 № СЕ-19/124-25/14318-БЛ являється нарізною бойовою вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова зразка 1974 року конструкція якого змінена шляхом заміни прикладу, видалення магазину та дульного гальма-компенсатора, встановлення кронштейну з коліматорним прицілом, даний автомат приданий до пострілу; 1050 предметів схожих на патрони, які відповідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 24.10.2025 № СЕ-19/124-25/14318-БЛ являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 5,45-мм бойовими патронами та придатні до стрільби; 104 предмети схожі на патрони, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 17.10.2025 № СЕ-19/124-25/14321-БЛ, являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, проміжними патронами калібру 7,62-мм, які придатні до стрільби; 2 тротилові шашки вагою 400 г кожна, які відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 09.10.2025 № КСЕ-19/124-25/14680, являються двома 400-грамовими тротиловими шашками та відносяться до категорії вибухових речовин.
17.09.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
18.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Черкаси, українцю, громадянину України, командиру 1 відділення радіоперешкод взводу радіоелектронної боротьби 1 роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому - повідомлено про підозру в придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Крім того, слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250380000297 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за фактом умисного вбивства ОСОБА_6 18.09.2025 кримінальні провадження №12025250380000297 та №12025250000000664 об'єднані в одне кримінальне провадження.
19.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, тобто, у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині та в придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу.
19.09.2025 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 діб, до 15.11.2025.
10.11.2025 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 18.12.2025.
15.12.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 18.02.2026.
15.12.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 12.02.2026 включно.
10.02.2026 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 18.03.2026.
10.02.2026 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 18.03.2026 включно.
09.03.2026 підозрюваному ОСОБА_4 вручене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та цього ж дня на підставі доручення прокурора стороні захисту, а саме підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 відкрито матеріали досудового розслідування та надано до них доступ для ознайомлення, 09.03.2026 стороною захистку розпочато ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12025250380000297 від 13.09.2025
13.03.2026 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 11.05.2026 включно.
01.04.2026 головуючий суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_8 призначив підготовче судове засідання на 04.05.2026 о 11 год. 40 хв., проте наразі перебуває на лікарняному.
Станом на момент подачі клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підготовче засідання у вказаному кримінальному провадженні проведено не було, а строки обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 закінчуються 04.05.2026.
Згідно вимог ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. (в редакції Закону №269-ІХ від 18.10.2022).
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколами оглядів місцевості від 14.09.2025 та 16.09.2025;
- протоколом огляду трупа від 14.09.2025;
- протоколами обшуків від 17.09.2025 в будинку за місцем проживання підозрюваного та в приміщенні гаражу по АДРЕСА_3 ;
- показаннями потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23
- висновком трасологічної експертизи № СЕ-19/124-25/14358-ТР від 09.10.2025;
- висновками балістичних експертиз №СЕ-19/124-25/13606-БЛ від 15.09.2025,
№СЕ-19/124-25/14318-БЛ від 24.10.2025, №СЕ-19/124-25/14320-БЛ від 03.10.2025, №СЕ-19/124-25/14321-БЛ від 17.10.2025, №СЕ-19/124-25/14664-БЛ від 15.10.2025;
- висновками вибухо - технічних експертиз №СЕ-19/124-25/14578-ВТХ від 08.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14581 від 07.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14585 від 09.10.2025, №СЕ-19/124-25/14571 - ВТХ від 13.10.2025, №СЕ-19/124-25/14570-ВТХ від 10.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14680 від 09.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14679 від 09.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14583 від 08.10.2025;
- висновком судово - медичної (імунологічної) експертизи №05-1-08/267 від 07.11.2025;
- висновком судово-медичної експертизи № 05-11-02/79 від 30.12.2025;
- висновком експерта № СЕ-19-26/12220-БД від 06.03.2026;
- висновком експерта № СЕ-19/124-26/2672-БД від 09.03.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Вказані матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Підставою для продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме в даному випадку:
- переховуватись від суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні;
- іншим чином перешкодити кримінальному провадженню;
- продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується та/або вчинити нове кримінальне правопорушення.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про те, що ризики зазначені в ст.177 КПК України не зменшились є:
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи свою вину та невідворотність суворого покарання за вчинення інкримінованих йому злочинів, санкція яких передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років (особливо тяжкий злочин), може ухилятись від суду.
Крім того, ОСОБА_4 має належний стан здоров'я та проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира 1 відділення радіоперешкод взводу радіоелектронної боротьби 1 роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з чим, може бути переведений/відряджений до інших регіонів країни для виконання завдань військової служби.
Також, враховуючи що ОСОБА_4 являється військовослужбовцем, останній має право на виїзд за межі України, та таким чином може ухилитися від суду.
Також, під час проведення слідчих дій, за участю ОСОБА_4 , 17.09.2025, останній намагався без дозволу слідчого залишити місце проведення слідчої дії та таким чином ухилитися від органу досудового розслідування, що також вказує на існування вказаного ризику.
Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , виконуючи свої службові обов'язки, як військовослужбовець Збройних Сил України, має стійкі професійні та особисті зв'язки з працівниками правоохоронних органів та військових частинах, що свідчить про те що, підозрюваний, перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв'язки для знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні.
Також, враховуючи, що після вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_4 вживав заходів до приховування слідів кримінального правопорушення, місцезнаходження знаряддя вчинення кримінального правопорушення, на даний час не встановлено, існує ризик того, що перебуваючи на свободі, останній зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме змогу незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на: свідків - понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій та затримання останнього, а також осіб, які були присутніми під час його проведення; свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та інших військових частин та формувань, які можуть бути обізнані про походження зброї, бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв, які ОСОБА_4 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу; свідків та потерпілих, які надали органу досудового розслідування викривальні показання щодо мотивів та причетності ОСОБА_4 шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз та фізичного насильства, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження та судового розгляду, зокрема в частині відмови надання ним показань або зміни показань.
Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , враховуючи принцип безпосередності дослідження доказів судом перебуваючи на волі зможе підговорити осіб, необізнаних про обставини вчинення кримінальних правопорушень до надання завідомо неправдивих показань на користь обвинувачення, на підтвердження висунутих ним захисних версій, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні декількох умисних кримінальних правопорушень, зокрема, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, що свідчить про стійку антисоціальну поведінку обвинуваченого та здатність останнього до вчинення нових злочинів.
Разом з тим, згідно рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
У відповідності до положень ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ, з урахуванням наявних ризиків, а отже й законних підстав в розрізі вимог Глави 18 КПК України, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин, продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є надмірним чи таким, що принижує його гідність в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, однак приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, він може уникати кримінального покарання, переховуватись від суду, впливати на свідків, скоїти новий злочин, тому обрання відносно нього будь якого іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти ризикам, що визначені ст.177 КПК України.
У відповідності із ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при поставленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Крім цього відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Однак, відповідно до положень п.п.1, 2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задоволити, посилаючись на обставини викладені у ньому та додані до нього докази. Також вказав, що запобіжний захід щодо тримання під вартою закінчується 11.05.2026. А тому просить продовжити відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні №12025250380000297 від 13.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з утриманням останнього у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без можливості внесення застави. Додав, що кримінальне провадження з обвинувальним актом було скеровано до Городищенського районного суду Черкаської області, однак 01.04.2026 головуючий суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_8 призначив підготовче судове засідання на 04.05.2026 о 11 год. 40 хв., проте наразі перебуває на лікарняному. Станом на момент подачі клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підготовче засідання у вказаному кримінальному провадженні проведено не було, а строки обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 закінчуються 04.05.2026. Звернув увагу на ризики, які були встановлені під час обрання та продовження запобіжних заходів, які не змінилися та продовжують існувати. Відтак, на думку сторони обвинувачення, є всі підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного.
Окремо додав, що заперечує проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді взяття на поруки.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні подала письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді взяття на поруки, яке підтримала та просила задовольнити. Також додала, що заперечує проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу. Вважає, що із плином часу до ОСОБА_4 може застосовний інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Додала, що ризики не підтверджені. Зменшилися, а точніше намагання залишити місце проведення слідчих дій помилково трактується стороною обвинувачення як спроба уникнути покарання, так як він намагався закрити гараж, а не залишити місце огляду. Також додала, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки. Інші ризики не підтверджені. Просить врахувати, що відсутні прямі докази вчинення кримінального правопорушення по ст.115 КК України, а тому можливі підстави застосувати заставу, як альтернативний запобіжний захід у разі задоволення клопотання. Просить застосувати цілодобовий домашній арешт. Також клопоче про зміну запобіжного заходу щодо взяття на поруки.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, повідомив, що свідками є особи, що працюють в лісі. Наявно багато питань щодо цих осіб. Щодо фізичного стану. Вказано про належний стан здоров'я, однак пройшов війну протягом двох років, є обмеження з приводу несення військової служби. Протягом чотирьох місяців не призначали лікування, не міг потрапити в СІЗО до терапевта. Не оспорює наявність навички, що допомагали вижити, є професійним військовим. Повідомляючи про залишення місця проведення слідчих дій, слідство вводить суддю в оману, він перебував на своєму домоволодінні.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, та докази, надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебувають матеріали обвинувального акту, у об'єднаному кримінальному провадженні під №12025250380000297 від 13.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Так, 17.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 18.09.2025 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме в придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу.
19.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України (у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, та в придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу).
19.09.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/8672/25) відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 діб, до 15.11.2025.
05.11.2025 постановою керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_24 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250380000297 від 13.09.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 18.12.2025.
10.11.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/10535/25) відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 18.12.2025.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.12.2025 (справа №711/11747/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250380000297 від 13.09.2025 продовжено до п'яти місяців, тобто до 18.02.2026.
15.12.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/11748/25) відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, тобто до 12.02.2026.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.02.2026 (справа №711/999/26) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250380000297 від 13.09.2025 продовжено до шести місяців, тобто до 18.03.2026.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.02.2026 (справа №711/997/26) відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 18.03.2026.
09.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, а саме:
- у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України;
- в носінні, придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.03.2026 (справа №711/2332/26) відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 11.05.2026.
01.04.2026 головуючий суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_8 призначив підготовче судове засідання на 04.05.2026 о 11 год. 40 хв., проте наразі перебуває на лікарняному.
Станом на момент подачі клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підготовче засідання у вказаному кримінальному провадженні проведено не було, а строки обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 закінчуються 04.05.2026.
Згідно вимог ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. (в редакції Закону №269-ІХ від 18.10.2022).
Згідно положень ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів; кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: протоколами оглядів місцевості від 14.09.2025 та 16.09.2025; протоколом огляду трупа від 14.09.2025; протоколами обшуків від 17.09.2025 в будинку за місцем проживання підозрюваного та в приміщенні гаражу по АДРЕСА_3 ; показаннями потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , висновком трасологічної експертизи № СЕ-19/124-25/14358-ТР від 09.10.2025; висновками балістичних експертиз №СЕ-19/124-25/13606-БЛ від 15.09.2025, №СЕ-19/124-25/14318-БЛ від 24.10.2025, №СЕ-19/124-25/14320-БЛ від 03.10.2025, №СЕ-19/124-25/14321-БЛ від 17.10.2025, №СЕ-19/124-25/14664-БЛ від 15.10.2025; висновками вибухо - технічних експертиз №СЕ-19/124-25/14578-ВТХ від 08.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14581 від 07.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14585 від 09.10.2025, №СЕ-19/124-25/14571 - ВТХ від 13.10.2025, №СЕ-19/124-25/14570-ВТХ від 10.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14680 від 09.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14679 від 09.10.2025, №КСЕ-19/124-25/14583 від 08.10.2025; висновком судово - медичної (імунологічної) експертизи №05-1-08/267 від 07.11.2025; висновком судово-медичної експертизи № 05-11-02/79 від 30.12.2025; висновком експерта № СЕ-19-26/12220-БД від 06.03.2026; висновком експерта № СЕ-19/124-26/2672-БД від 09.03.2026; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри за фактом вбивства зводились до оцінки доказів, зібраних та наданих до клопотання стороною обвинувачення.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Таким чином, на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази переконали б неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Зазначені стороною захисту доводи не спростовують висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 на такому рівні, який є достатнім для обрання запобіжного заходу стосовно нього.
При цьому, питання наявності обґрунтованої підозри перевірялась слідчими суддями під час постановлення ухвал про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та при продовженні застосованого запобіжного заходу.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні слідчий суддя зазначає наступне.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за інкриміновані в провину ОСОБА_4 особливо тяжкий злочин, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років (ч.1 ст.115 КК України), а також тяжкий злочин (ч.1 ст.263 КК України) санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк трьох до семи років. Тяжкість ймовірного покарання підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, оскільки з урахуванням санкції ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України у разі засудження останнього, навіть у разі застосування до підозрюваного ст.68 КК України, до нього не може бути застосовано звільнення від відбування покарання, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність реального відбуття покарання, яке йому загрожує, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та проходить військову службу за призовом під час мобілізації, у зв'язку з чим, може бути переведений/відряджений до інших регіонів країни для виконання завдань військової служби, а тому таким чином може ухилитися від органу досудового розслідування та суду.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, а саме наявність дружини ОСОБА_25 та неповнолітньої дитини ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин наведених стороною захисту, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Одночасно у клопотанні сторони обвинувачення зазначено про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо обвинуваченого є реальна можливість у ОСОБА_4 у разі перебування не під вартою вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання речей, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
В той же час, варте уваги те, що органом досудового розслідування не встановлено місце знаходження знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який може бути перехований, в тому числі і підозрюваним.
Тож ризик знищити, спотворити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є ймовірним, а тому приймається слідчим суддею до уваги. Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик хоч і мінімальний, проте продовжує існувати, а загроза знищення та приховування яких наразі залишається реальною.
Що стосується ризику впливу на потерпілих та свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), в тому числі на свідків - понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій та затримання останнього, а також осіб, які були присутніми під час його проведення; свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та інших військових частин та формувань, які можуть бути обізнані про походження зброї, бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв, які ОСОБА_4 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу, - слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим, доведеним та актуальним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обставини та мотиви інкримінованих в провину ОСОБА_4 злочинів, які є тяжким та особливо тяжким злочинами, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
В той же час, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), є необґрунтованим належним чином та виступає формальним доводом сторони обвинувачення, оскільки досудове розслідування закінчено та стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.
Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.
Таким чином підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та при його продовженні, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, відтак слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
01.04.2026 головуючий суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_8 призначив підготовче судове засідання на 04.05.2026 о 11 год. 40 хв., проте наразі перебуває на лікарняному.
Станом на момент подачі клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підготовче засідання у вказаному кримінальному провадженні проведено не було, а строки обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 закінчуються 04.05.2026.
Згідно вимог ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. (в редакції Закону №269-ІХ від 18.10.2022).
З огляду на зазначене, враховуючи дані про особу обвинуваченого, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини кримінальних правопорушень, зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, направленим проти життя та здоров'я особи, яке відповідно до ст.3 Конституції України, визнається найвищою соціальною цінністю, слідчий суддя вважає неможливим застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, як особисте зобов'язання, порука, застава чи домашній арешт.
Так, враховуючи особливості події кримінальних правопорушень та відомості про особу обвинуваченого, вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Щодо застосування особистої поруки, про яку клопотала сторона захисту, слід зазначити наступне.
Особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ч.1 ст.180 КПК України).
Особиста порука, як і особисте зобов'язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку обвинуваченого.
Довіра до поручителя перш за все полягає в усвідомленні суду того факту, що поручитель зможе сприяти досягненню мети запобіжних заходів та виконанню обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Згідно ч.2 ст.180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Особиста порука як запобіжний захід застосовується з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його своєчасної участі в кримінальному провадженні. Вона обирається за наявності загальних підстав (ст.177 КПК), і, крім того, особливих підстав. Особиста порука основана на довірі до поручителя з боку суду, яка, в свою чергу, ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, зокрема, для обвинуваченого, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та у разі потреби - доставку його до органу розслідування чи в суд на першу вимогу.
Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
До слідчого судді надійшли також клопотання ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 про застосування відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, запобіжного заходу у виді особистої поруки, відповідно до яких ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 готові взяти підозрюваного на особисту поруку та ручаються за його належну поведінку, зобов'язуючись забезпечити явку і при необхідності доставку до суду на першу вимогу, які були передані адвокатом в ході судового розгляду, .
В судовому засіданні заслухано ОСОБА_34 , що подав заяву про взяття на поруки, просив змінити запобіжний захід та готовий взяти на поруки обвинуваченого. Вказав, що сам довіряє ОСОБА_35 . Просить надати можливість йому працювати та приносити користь суспільству. Він нікуди не дінеться. Виготовляє піддони, забезпечить місце роботи. Підтримав заяву про бажання взяти особу на поруки.
ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 в судове засідання, після оголошеної перерви за потребою, не з'явилися.
Особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість слідчого судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому, важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на його поведінку.
Суд, визначаючи одного поручителя - особу, яка заслуговує на особливу довіру, повинен встановити чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель (в силу особливих моральних якостей, авторитету, фізичного і психічного стану здоров'я тощо) достатньо впливати на обвинуваченого, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку. Авторитет поручителя визначається його службовим становищем, поведінкою в колективі, побуті, його особистими якостями.
Так, особи, які подали заяви про бажання взяти ОСОБА_4 , мають певний та вагомий авторитет у суспільстві. Проте, враховуючи введений на даний час воєнний стан в Україні, зайнятість поручителів у зв'язку з виконанням службових обов'язків, в тому числі військового обов'язку перед країною, можливу відсутність/віддаленість від місця проживання підозрюваного, відсутні гарантії реального впливу на поведінку підозрюваного, що значно ускладнить контроль за повним та своєчасним виконанням підозрюваним своїх процесуальних обов'язків і, як наслідок, не виключає наявних ризиків встановлених під час розгляду даного клопотання, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Крім того, аргументовано вище необхідність продовження застосування виняткового заходу до підозрюваного, до чого відноситься і серйозність висунутої підозри та сукупність встановлених ризиків, важливість для суспільного сприйняття безпеки на даній стадії, так як склад суду не приступив до розгляду обвинувального акту. Доцільність продовження запобіжного заходу також покликана тим, що його необхідність застосування має розглядатися Городищенським районним судом Черкаської області, так як обвинувальний акт скеровано до суду більше місяця тому. Отже обвинувачений тривалий проміжок часу підвідомчий вказаному суду та закріплений за головуючим. 01.04.2026 було призначено підготовче засідання, таким чином органом досудового розслідування дотримані всі вимоги та зобов'язання щодо направлення обвинувального акту для забезпечення найшвидшого його розгляду, надалі відповідальність за строки несе суд, що здійснює розгляд.
З урахуванням усіх обставин, встановлених на цьому етапі досудового розслідування, та існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, запобіжний захід у вигляді особистої поруки, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, на думку слідчого судді, не здатний, на даний час, належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому клопотання ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 про особисту поруку за підозрюваного не підлягає задоволенню.
Домашній арешт, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків, а саме можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, можливості знищити, спотворити чи приховати речі, які мають значення для кримінального провадження, спілкуванню підозрюваного зі свідками у даному кримінальному провадженні та можливого вчинення дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин вчинення злочинів.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановлені законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на взяття на поруки, про що клопотала сторона захисту, слідчий суддя не вбачає.
Доводи сторони захисту враховано при застосуванні проміжку тримання під вартою, а також необхідністю якнайшвидшого розгляду даного питання складом суду, що здійснює розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_4 .
На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Слідчий суддя, керуючись ч.4 ст.183 КПК України, не визначає розмір застави, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні строку тримання під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, зокрема передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що потягло загибель людини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді взяття на поруки - відмовити.
Клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250380000297 від 13.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів тобто до 03.06.2026, без можливості внесення застави.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Строк дії ухвали визначити до 03.06.2026, включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 07.05.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1