справа № 566/459/26
провадження № 3/566/386/26
05 травня 2026 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Лободзінський А.С, з участю прокурора - Бурка О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із загальною середньою освітою, не одруженого, якому роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, -
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи з 06.02.2024 звільненим з посади поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону Управління поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та будучи суб'єктом декларування, відповідно до п.п. "з" п.1 ч.1 ст. 3 Закону України " Про запобігання корупції", знаючи про наявність у нього обов'язку особистого подання до Єдиного державного реєстру щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (після звільнення) у строк до 01.04.2025, у порушення вимог абзацу 2 ч.2 ст.45 Закону України " Про запобігання корупції" не подав у визначений строк без поважних на те причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції, а подав вказану декларацію лише 18.02.2026.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав. Щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що про обов'язок подання декларації за 2024 рік знав, однак віднісся легковажно до його виконання.
Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу, про що подав письмовий висновок.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, норма ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення долучені: витяг з наказу ДПП №77о/с від 16.01.2024; витяг з наказу ДПП №173 о/с; копії пам'яток та рекомендацій з підписом ОСОБА_1 ; витяг щодо подання ОСОБА_1 декларації; письмова інформація НАЗК про стан функціонування ІКС «Єдиний державний реєстр декларацій»; пояснення ОСОБА_2 ..
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення
Отже за змістом наведеної норми особливістю правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення, а можливість застосування адміністративного стягнення обмежується двохрічним строком, який рахується від дня вчинення правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №34-2026 від 02.04.2026, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зазначено - 18.02.2026, а фактичним моментом його виявлення, згідно з позицією прокурора - дата складання адміністративного протоколу, тобто 02.04.2026.
В обгрунтування зазначеної дати виявлення правопорушення - 02.04.2026 прокурор покликається на те, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано та проаналізовано всі фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Аналогічна позиція підтверджена листом №701/0/158-21 від 12.09.2021 Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та у листі Верховного Суду «1089/0/2-21 від 09.04.2021.
Проте, така позиція прокурора, на переконання суду, не узгоджується з положеннями ЗУ «Про запобігання корупції», а лист Верховного Суду носить лише інформаційний характер.
Так, відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 51-2 ЗУ «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.
Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права про факт неподання декларації відповідним суб'єктом декларування.
Відповідно до п. 6 «Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», затвердженого рішенням НАЗК від 06 вересня 2016 року №19, у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, повідомляє про це Національне агенство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агенства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1) надсилається засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
Аналіз наведених норм вказує не те, що Законом встановлено чіткий алгоритм і строки вчинення дій відповідальних за своєчасність подання декларацій осіб, НАЗК, а також самих суб'єктів декларування, у випадку неподання декларації у визначені законом строки.
1)Відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, повідомляє про неподання декларації Національне агенство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту.
2) Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.
Таким чином, слід дійти висновку, що у разі подання суб'єктом декларування протягом 10 днів з дня отримання відповідного повідомлення НАЗК декларації і за наявності в діях такого суб'єкта складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, такий суб'єкт підлягає адміністративній відповідальності. У всіх інших випадках, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 366-3 КК України. Це не позбавляє можливості суб'єкта декларування подати декларацію і після спливу 10 -денного строку, однак адміністративна відповідальність у такому випадку може мати місце лише після прийняття відповідного процесуального рішення про закриття кримінального провадження.
Суд, констатує, що до матеріалів справи не долучено будь-яких даних щодо порядку виконання ст. 51-2 З.У. «Про запобігання корупції» повідомлень Національного агенства з питань запобігання корупції про факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що, у свою чергу, позбавляє можливості встановити точну дату виявлення факту неподання ОСОБА_1 декларації..
Разом з тим, як вбачається із долучених до протоколу матеріалів, починаючи з березня 2025 року Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України звертався (05.03.2025, 20.05.2025, 27.10.2025, 22.01.2026) із запитами до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо інформації про роботу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». У наданих Національним агентством з питань запобігання корупції письмових відповідях йдеться про відсутність несправностей та перебоїв у роботі Реєстру у періоди з 12.10.2023 по 05.03.2025; з 05.03.2025 по 20.05.2025; з 20.05.2025 по 27.10.2025; з 29.10.2025 по 26.01.2026. Оскільки така інформація долучена саме до протоколу відносно ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що починаючи з березня 2025 року уповноваженому органу було відомо про ймовірне правопорушення, а також була об'єктивна можливість зібрати відповідні докази про вчинення правопорушення, та дати йому відповідну правову оцінку, або ж внести відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України.
Як вже зазначено вище, до матеріалів справи не долучено будь-яких даних, що по даному факту вносились відомості до ЄРДР, як і відомостей про закриття кримінального провадження, якщо таке мало місце. Проте, як видно, саме з березня 2025 року така діяльність вже здійснювалась. Тому, на переконання суду, датою виявлення правопорушення у даному випадку слід вважати дату, з якої було розпочато діяльність щодо збору адміністративних матеріалів ( доказів) і саме від березня 2025 слід обраховувати строки , передбачені ст..38 КУпАП
Щодо позиції прокурора, суд зазначає, що сам протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак, не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.
Крім того, слід зазначити, що норми КУпАП не містять визначення поняття «день виявлення адміністративного правопорушення», не встановлюють критеріїв чи ознак, за якими має визначатися цей момент. Питання про віднесення конкретної дати або події до моменту виявлення правопорушення вирішується з урахуванням фактичних обставин справи та змісту дій уповноважених осіб, проте не може ґрунтуватися на довільному тлумаченні чи роз'ясненнях органів виконавчої влади, оскільки такі роз'яснення у формі листів мають виключно інформаційно-довідковий характер і не можуть вважатися джерелом права чи підставою для обмеження прав, свобод або притягнення особи до юридичної відповідальності. Такі документи не є нормативно-правовими актами у розумінні законодавства України, не встановлюють загальнообов'язкових правил поведінки, а тому не можуть визнаватися належними і допустимими доказами при встановленні юридичних обставин під час застосування судом норм процесуального права, зокрема щодо визначення моменту виявлення адміністративного правопорушення.
Отже, дата складення протоколу про адміністративне правопорушення не є тотожною терміну виявлення цього правопорушення, передбаченому ст. 38 КУпАП, оскільки в контексті положень ст. 256 КУпАП, складення протоколу є фактичним закінченням етапу здійснення перевірки, проте не виявленням ознак адміністративного правопорушення.
Зібраними уповноваженою особою доказами та доданими до протоколу, підтверджується, що саме з моменту формування Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України запитів до НАЗК щодо безперебійності роботи реєстру уже було виявлено обставини, які свідчать про можливе вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Таким чином, на час розгляду судом справи відносно ОСОБА_1 за ст. 1 ст. 172-6 КУпАП, закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП.
Крім цього, слід зазначити, що Законом покладено на суб'єктів декларування обов'язок щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за визначеною формою, до першого квітня поточного року. У разі порушення термінів при поданні декларації для суб'єкта декларування наступає юридична відповідальність за законом.
Тобто, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП полягає саме у порушенні термінів подання до Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, невиконання вказаного обов'язку та порушення ОСОБА_1 без поважних на те причин термінів подання декларації за 2024 рік - в термін до 01.04.2025, утворює склад закінченого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Тобто, часом вчинення даного правопорушення, є календарна дата (день), яка наступає за останнім днем, коли декларація мала бути подана і з якою пов'язано порушення термінів подання декларацій.
При цьому, подача ОСОБА_1 щорічної декларації за 2024 рік 18.02.2026 не є датою вчинення адміністративного правопорушення у вказаний час, оскільки такими діями не порушуються визначені законом терміни подання декларації, а лише засвідчується дата їх несвоєчасного подання.
Такий підхід, на переконання суду, відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що від 05.03.2025 на час розгляду матеріалів у суді, шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.4 ст. 38 КУпАП закінчився, то суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підстав наведеного, керуючись ст.ст. 38, 283-285, 294 КУпАП , -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Провадження у справі №566/459/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.4 ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги.
Повне судове рішення складено 08.05.2026.
Суддя А.С. Лободзінський