Справа № 161/3558/26
Провадження № 2/161/3300/26
08 травня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
13 лютого 2026 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2203865 за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 15 000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на день.
Позивач вказує, що за договором факторингу набув право вимоги за цим договором.
Позивач зазначає, що станом дату звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 49 800,00 грн, з яких 15 000,00 грн - тіло кредиту, 27 300,00 грн відсотки за користування кредитом, 7 500,00 грн - пеня.
З наведених вище підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 49 800,00грн.
Відповідач у письмовому відзиві позовні вимоги заперечила повністю. Узагальнені доводи відповідача зводяться до того, що вона ніколи не отримувала копії позовної заяви та додатків до неї, також їй невідомо про укладення кредитного договору. Також зробила заяву про застосування позовної давності.
Крім того у відзиві відповідач заявила клопотання про слухання справи з викликом сторін.
Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання, з огляду на наступне.
Частинами п'ятою та шостою статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як слідує з матеріалів справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2203865 за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 15 000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на день.
За договором факторингу позивач набув право вимоги за кредитним договором.
Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 49 800,00 грн, з яких 15 000,00 грн - тіло кредиту, 27 300,00 грн відсотки за користування кредитом, 7 500,00 грн - пеня.
Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що вона не отримувала матеріалів позову, оскільки такі матеріали були надіслані їй позивачем 13 лютого 2026 року цінним листом з описом вкладення з трекінгом 0505549057858 за її зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 . Вказаний лист 10 березня 2026 року був повернутий у зв'язку з закінченням терміну зберігання, тобто, відповідач не скористалася своїм правом отримати його.
Крім того, відповідач не була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи безпосередньо у суді, або через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», яка містить всі матеріали позову.
Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що нею не укладався кредитний договір, оскільки факт його підписання з боку відповідача підтверджується одноразовим ідентифікатором P251, який був надісланий на її телефонний номер.
Факт видачі кредиту підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 30 вересня 2025 року про здійснення платежу на картку № НОМЕР_1 , що відповідає масці платіжної картки відповідача, яка наведена у п.2.1 кредитного договору ( НОМЕР_2 ).
Доказів того, що картка № НОМЕР_1 не належить відповідачу, остання суду не надала.
Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушив умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту у розмірі та відсотки за ним необхідно задовольнити.
Що стосується вимог про стягнення неустойки, суд зазначає таке.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки неустойка у формі пені розміром 7 500,00 грн була нарахована відповідачу, як позичальнику за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, вона не може бути стягнута з відповідача, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.
Щодо зробленої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, то суд зазначає, що оскільки кредит отриманий 01 квітня 2025 року зі строком кредитування 360 днів, загальна позовна давність у 3 роки позивачем не пропущена.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 2 261,17 грн (2 662,40 х (42 300,00/ 49 800,00)).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 42 300,00 грн (сорок дві тисячі триста гривень).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 2 261,17 грн (дві тисячі двісті шістдесят одна гривня сімнадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення суду складено та підписано 08 травня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК