154/1346/26
1-кп/154/490/26
07 травня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, у залі суду в м. Володимирі клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030000000666 від 15 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,-
У провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030000000666 від 15 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
22 квітня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Обґрунтування заявленого клопотання.
У клопотанні захисник зазначив, що в межах кримінального провадження № 12025030000000666 від 15 серпня 2025 року ОСОБА_4 30 січня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. На думку захисника, зазначене кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, а тому досудове розслідування після повідомлення особі про підозру мало бути закінчене протягом двох місяців.
Захисник посилається на те, що згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування 31 березня 2026 року стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження та надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 12025030000000666 від 15 серпня 2025 року.
Також у клопотанні зазначено, що 31 березня 2026 року старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 складено та підписано, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , обвинувальний акт, згідно з яким ОСОБА_4 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Захисник вказав, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у встановленому законом порядку не продовжувався, а останній день такого строку, на його думку, припадав на 31 березня 2026 року.
Окремо сторона захисту звернула увагу на те, що 23 березня 2026 року прокурор дав слідчому доручення про відкриття матеріалів та надання доступу до них, однак, на думку захисника, це не може вважатися належним повідомленням сторони захисту про завершення досудового розслідування, оскільки після цього, 26 березня 2026 року, слідчим проводилася слідча дія - огляд, що зафіксовано відповідним протоколом. У зв'язку з цим захисник вважає, що днем повідомлення про завершення досудового розслідування та фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування слід вважати саме 31 березня 2026 року.
Крім того, захисник зазначив, що день повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування не виключається зі строку досудового розслідування, а тому, на його думку, 31 березня 2026 року підлягає включенню до строку досудового розслідування.
Захисник також посилається на те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 надійшов до суду 01 квітня 2026 року, тобто, на його переконання, поза межами строку досудового розслідування. З огляду на це сторона захисту вважає, що у кримінальному провадженні наявні підстави для його закриття відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У зв'язку з наведеним захисник просив закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030000000666 від 15 серпня 2025 року, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Обґрунтування заперечень сторони обвинувачення.
06 травня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли письмові заперечення прокурора ОСОБА_3 щодо задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, разом із доданими до них матеріалами.
У запереченнях прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання захисника, вважаючи його необґрунтованим. Прокурор зазначив, що наведені стороною захисту доводи про пропуск строку досудового розслідування не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Зокрема, прокурор послався на те, що 30 січня 2026 року слідчим слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, а того ж дня о 16 год 46 хв відомості про це внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Прокурор вказав, що 23 березня 2026 року ним у порядку ст. 290 КПК України надано слідчому доручення про надання підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 доступу до матеріалів досудового розслідування у зв'язку із завершенням досудового розслідування та відкриттям матеріалів кримінального провадження.
Також прокурор зазначив, що цього ж дня слідчим складено повідомлення про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів та про завершення досудового розслідування, яке зареєстровано в ГУНП у Волинській області 23 березня 2026 року за № 38749-2026. Крім того, 23 березня 2026 року о 18 год 38 хв відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Прокурор зазначив, що 23 березня 2026 року слідчим ОСОБА_6 за допомогою телефонних дзвінків повідомлено підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також про необхідність прибути для ознайомлення з матеріалами 25 березня 2026 року.
Одночасно, як зазначив прокурор, 23 березня 2026 року о 18 год 42 хв на мобільні телефони підозрюваного та його захисника через месенджер WhatsApp надіслано скановані копії повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів від 23 березня 2026 року за № 38749-2026.
У запереченнях прокурор звернув увагу на те, що вказані повідомлення були переглянуті у месенджері WhatsApp ОСОБА_4 23 березня 2026 року о 18 год 52 хв, а захисником ОСОБА_5 - 25 березня 2026 року о 11 год 35 хв.
Крім цього, прокурор зазначив, що 23 березня 2026 року о 19 год 46 хв повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів було направлено рекомендованими листами через АТ «Укрпошта» на адреси підозрюваного та його захисника.
За твердженням прокурора, 25 березня 2026 року підозрюваний та його захисник до слідчого для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не з'явилися. Прокурор зазначив, що 26 березня 2026 року слідчий ОСОБА_6 повідомила йому про те, що захисник ОСОБА_5 у телефонній розмові вказав на перебування у відпустці та можливість прибути разом із підозрюваним до слідчого лише 31 березня 2026 року.
У зв'язку з цим, як зазначив прокурор, 26 березня 2026 року слідчим через месенджер WhatsApp надіслано підозрюваному та захиснику повістки про виклик до ГУНП у Волинській області для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на 12 год 00 хв 31 березня 2026 року. Ці повістки, за твердженням прокурора, були переглянуті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 26 березня 2026 року о 18 год 31 хв.
Надалі, 31 березня 2026 року з 12 год 40 хв до 14 год 34 хв у приміщенні ГУНП у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 ознайомилися з матеріалами досудового розслідування, про що слідчим складено протокол ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12025030000000666.
Прокурор звернув увагу на те, що зазначений протокол підозрюваний та захисник підписали без будь-яких зауважень, заперечень, заяв чи клопотань.
Того ж дня, за твердженням прокурора, ним затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, його копію з реєстром матеріалів досудового розслідування вручено підозрюваному та захиснику, а обвинувальний акт скеровано до Володимирського міського суду Волинської області 31 березня 2026 року за № 09/1/2-112вих-26. Фактично обвинувальний акт надійшов до суду 01 квітня 2026 року. Також прокурор зазначив, що відомості про результат досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2026 року о 15 год 13 хв.
Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор зазначив, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочався 30 січня 2026 року з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру та мав завершитися 30 березня 2026 року. Водночас, оскільки сторону захисту 23 березня 2026 року було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів, а фактичне ознайомлення відбулося 31 березня 2026 року, прокурор вважав, що строк з 24 березня 2026 року по 31 березня 2026 року не включається до строку досудового розслідування.
З огляду на це прокурор дійшов висновку, що звернення до суду з обвинувальним актом здійснено в межах строку досудового розслідування.
Прокурор також послався на правову позицію об'єднаної палати Верховного Суду, викладену в постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20, згідно з якою строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному та його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів, а день направлення або вручення такого повідомлення включається до строку досудового розслідування.
Щодо доводів захисника про проведення 26 березня 2026 року слідчим огляду після повідомлення про завершення досудового розслідування прокурор зазначив, що ця обставина не свідчить про продовження досудового розслідування. На думку прокурора, проведення такої слідчої дії може свідчити лише про можливу протиправність її проведення після завершення досудового розслідування та можливу недопустимість отриманого за її результатами доказу, однак не є підставою для висновку про пропуск строку досудового розслідування.
При цьому прокурор послався на те, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань після внесення 23 березня 2026 року відомостей про відкриття матеріалів для ознайомлення досудове розслідування не відновлювалося.
Окремо прокурор зазначив, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не забороняє повідомлення сторони кримінального провадження шляхом телефонного зв'язку, поштового відправлення та інших засобів комунікації, а тому повідомлення сторони захисту 23 березня 2026 року, на його думку, було здійснене належним чином.
На підтвердження своїх доводів прокурор додав до заперечень копії повідомлення про підозру, доручення про відкриття матеріалів досудового розслідування, повідомлення про завершення досудового розслідування, телефонограми, квитанції та переписку АТ «Укрпошта», переписку з адвокатом, переписку з обвинуваченим, повістки про виклик, протокол ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, супровідний лист до обвинувального акта, а також відомості про рух кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
У зв'язку з наведеним прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Позиції сторін у судовому засіданні
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання про закриття кримінального провадження та просив його задовольнити з підстав, викладених у письмовому клопотанні.
Захисник зазначив, що прокурором, на його думку, не надано суду належних доказів повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування 23 березня 2026 року. Також захисник послався на те, що слідча дія, проведена слідчим 26 березня 2026 року, підтверджує, що станом на цю дату досудове розслідування фактично тривало, а після проведення цієї слідчої дії сторона обвинувачення повторно не повідомляла сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів.
Окремо захисник вказав, що прокурором не долучено до заперечень сам протокол огляду від 26 березня 2026 року, а також опис вкладення до поштового відправлення, який міг би підтвердити фактичний вміст такого поштового відправлення. Крім того, захисник зазначив, що долучені до заперечень роздруківки з месенджера WhatsApp не є доказами у розумінні КПК України та не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та також просив закрити кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту, підтримав подані ним письмові заперечення та просив відмовити в закритті кримінального провадження, посилаючись на те, що обвинувальний акт скеровано до суду в межах строку досудового розслідування.
Прокурор зазначив, що повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів, скероване стороні захисту 23 березня 2026 року, було чинним, а досудове розслідування після цього не поновлювалося і не продовжувалося. Щодо долучених до заперечень роздруківок із месенджера WhatsApp прокурор зазначив, що вони не є доказами винуватості обвинуваченого у розумінні КПК України, а подані суду лише на підтвердження обставин повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування, тому, на думку прокурора, не підлягали відкриттю стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України як докази обвинувачення.
Фактичні обставини справи, встановлені за доказами сторін
Вирішуючи клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, суд дослідив матеріали кримінального провадження та документи, додані сторонами, у частині, яка має значення для встановлення: дати повідомлення ОСОБА_4 про підозру; дати прийняття рішення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту; способу і часу повідомлення підозрюваного та його захисника про це рішення; періоду фактичного ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування; дати складення, затвердження, вручення та направлення обвинувального акта до суду.
Кримінальне провадження № 12025030000000666 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. Надалі, 30 січня 2026 року, старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 . ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Ця обставина підтверджується копією повідомлення про підозру від 30 січня 2026 року, обвинувальним актом, реєстром матеріалів досудового розслідування та відомостями про рух провадження в ЄРДР.
За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_4 інкриміновано умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Із реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акта, встановлено основну процесуальну хронологію кримінального провадження, релевантну для вирішення цього клопотання. У розділі І реєстру серед проведених процесуальних дій зазначено повідомлення ОСОБА_4 про підозру від 30 січня 2026 року, протокол допиту підозрюваного від 30 січня 2026 року, подальші протоколи процесуальних дій, у тому числі протокол огляду предмету від 26 березня 2026 року, а також вручення обвинувального акта підозрюваному ОСОБА_4 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України 31 березня 2026 року.
Водночас у розділі ІІ цього ж реєстру, який містить відомості про прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення, окремо зазначено доручення прокурора ОСОБА_3 від 23 березня 2026 року про відкриття матеріалів та надання доступу до них.
Зміст доручення прокурора від 23 березня 2026 року підтверджує, що прокурор ОСОБА_3 , виходячи з того, що під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів для складення обвинувального акта, доручив слідчому внести відомості до ЄРДР про відкриття матеріалів кримінального провадження, повідомити підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування, а також надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
На виконання цього доручення 23 березня 2026 року слідчим складено повідомлення про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів та про завершення досудового розслідування. У цьому повідомленні зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025030000000666 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, завершено, а зібрані під час розслідування докази є достатніми для складення обвинувального акта. Стороні захисту запропоновано прибути 25 березня 2026 року з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв до слідчого управління ГУНП у Волинській області для доступу до матеріалів досудового розслідування.
Факт доведення цього повідомлення до відома сторони захисту 23 березня 2026 року підтверджується сукупністю доказів, наданих прокурором: телефонограмами, матеріалами листування у месенджері WhatsApp, поштовими квитанціями та відомостями про рух кримінального провадження в ЄРДР.
Зокрема, за змістом телефонограм 23 березня 2026 року о 14 год 20 хв слідчим повідомлено захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025030000000666, відкриття матеріалів досудового розслідування та необхідність прибуття 25 березня 2026 року для ознайомлення з ними. Аналогічна телефонограма складена щодо повідомлення підозрюваного ОСОБА_4 .
Крім телефонного повідомлення, слідчим 23 березня 2026 року о 18 год 42 хв направлено скановану копію повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів через месенджер WhatsApp окремо захиснику ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_4 .
Щодо захисника ОСОБА_5 долучені до заперечень прокурора знімки екрана підтверджують, що контакт у месенджері WhatsApp ідентифікований як «Олексій адвокат Бойко» із номером телефону НОМЕР_1 . На цей контакт 23 березня 2026 року о 18 год 42 хв було надіслано файл «Повідомлення про завершення.pdf», тобто скановану копію повідомлення про відкриття матеріалів кримінального провадження та завершення досудового розслідування. Із відомостей про повідомлення у WhatsApp встановлено, що файл доставлено 23 березня 2026 року о 18 год 42 хв та переглянуто 25 березня 2026 року о 11 год 35 хв.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 долучені знімки екрана підтверджують контакт у месенджері WhatsApp, ідентифікований як « ОСОБА_7 » із номером телефону НОМЕР_2 . На цей контакт 23 березня 2026 року о 18 год 42 хв також було надіслано файл «Повідомлення про завершення.pdf». З інформації про це повідомлення вбачається, що файл доставлений 23 березня 2026 року о 18 год 42 хв та переглянутий обвинуваченим цього ж дня, 23 березня 2026 року, о 18 год 52 хв.
Наведені матеріали переписки у WhatsApp містять відомості як про направлення повідомлення про завершення досудового розслідування 23 березня 2026 року, так і про його перегляд обвинуваченим у той самий день та захисником - 25 березня 2026 року.
Додатково прокурором надано фіскальні чеки та матеріали листування АТ «Укрпошта», які підтверджують, що 23 березня 2026 року о 19 год 46 хв повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів було направлено рекомендованими поштовими відправленнями на адреси підозрюваного та його захисника. З матеріалів поштового відстеження вбачається подальший рух поштового відправлення та повідомлення про його надходження до відділення поштового зв'язку, проте не отримання стороною захисту.
25 березня 2026 року підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до слідчого не з'явилися. У запереченнях прокурора зазначено, що 26 березня 2026 року слідчий ОСОБА_6 повідомила прокурора про телефонну розмову із захисником, під час якої останній вказав, що перебуває у відпустці та зможе прибути разом із підозрюваним до слідчого лише 31 березня 2026 року.
Після цього, 26 березня 2026 року, стороні захисту було направлено повістки про виклик до слідчого управління ГУНП у Волинській області на 31 березня 2026 року о 12 год 00 хв для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Ця обставина підтверджується копіями повісток про виклик та знімками екрана переписки у WhatsApp.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 матеріали переписки підтверджують, що 26 березня 2026 року о 18 год 30 хв йому надіслано файл «Повістка ОСОБА_4 pdf», який містив повістку про виклик до слідчого управління ГУНП у Волинській області на 31 березня 2026 року о 12 год 00 хв для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. З інформації про повідомлення у WhatsApp встановлено, що ця повістка доставлена 26 березня 2026 року о 18 год 30 хв та переглянута 26 березня 2026 року о 18 год 31 хв.
Аналогічно щодо захисника ОСОБА_5 з матеріалів переписки вбачається направлення йому 26 березня 2026 року повістки про виклик для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на 31 березня 2026 року. У переписці також зафіксовано повідомлення слідчого про можливість узгодження конкретнішої години за потреби та відповідь захисника на дане повідомлення, що в сукупності з іншими поданими доказами .
Окремо суд бере до уваги, що у розділі І реєстру матеріалів досудового розслідування серед проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій зазначено протокол огляду предмету від 26 березня 2026 року.
Наявність такої процесуальної дії у матеріалах кримінального провадження також підтверджується описом матеріалів кримінального провадження, які були відкриті стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України. У зазначеному описі серед матеріалів кримінального провадження, до яких було надано доступ підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 , зазначено, зокрема, протокол огляду предмету від 26 березня 2026 року (п.54 опису матеріалів кримінального провадження, що містяться у томі № 3).
Саме на цю обставину сторона захисту посилається як на підтвердження свого доводу про те, що після доручення прокурора від 23 березня 2026 року щодо відкриття матеріалів та повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні ще проводилася процесуальна дія.
Фактичне ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування відбулося 31 березня 2026 року. Протокол ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12025030000000666 підтверджує, що ознайомлення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 розпочато 31 березня 2026 року о 12 год 40 хв та закінчено цього ж дня о 14 год 34 хв. У протоколі зазначено, що слідчий надав підозрюваному та захиснику доступ до матеріалів кримінального провадження відповідно до опису, доданого до протоколу. Протокол підписаний підозрюваним та захисником; заяв, зауважень чи заперечень у ньому не зазначено.
У цей же день, 31 березня 2026 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025030000000666 складено старшим слідчим ОСОБА_6 та затверджено прокурором ОСОБА_3 . В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Вручення стороні захисту копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підтверджується окремими розписками. З розписки ОСОБА_4 встановлено, що 31 березня 2026 року він отримав копію обвинувального акта на 7 аркушах та копію реєстру матеріалів досудового розслідування на 4 аркушах. Окрема розписка підтверджує, що цього ж дня захисник ОСОБА_5 також отримав копію обвинувального акта на 7 аркушах та копію реєстру матеріалів досудового розслідування на 4 аркушах.
Направлення обвинувального акта до суду підтверджується супровідним листом Волинської обласної прокуратури від 31 березня 2026 року № 09/1/2-112вих-26, за змістом якого прокурор ОСОБА_3 скерував до Володимирського міського суду Волинської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025030000000666 щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366-2 КК України. У супровідному листі також зазначено, що обвинуваченому та захиснику під час досудового розслідування копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування вручено, а запобіжний захід не обирався.
Фактичне надходження обвинувального акта до Володимирського міського суду Волинської області 01 квітня 2026 року підтверджується вхідним штампом реєстрації вищезгаданого листа та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з яким судову справу № 154/1346/26 передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 02 квітня 2026 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 14 год 00 хв 22 квітня 2026 року. Зі змісту цієї ухвали встановлено, що до суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Окреме значення для перевірки доводів сторін мають відомості про рух кримінального провадження в ЄРДР, долучені прокурором до заперечень. Із цих відомостей встановлено, що повідомлення ОСОБА_4 про підозру внесено до ЄРДР 30 січня 2026 року о 16 год 46 хв; відомості про відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення внесені 23 березня 2026 року о 18 год 38 хв; відомості про результат досудового розслідування внесені 31 березня 2026 року о 15 год 13 хв.
Таким чином, за дослідженими доказами суд встановив таку процесуальну хронологію, релевантну для вирішення заявленого клопотання: ОСОБА_4 повідомлено про підозру 30 січня 2026 року; 23 березня 2026 року прокурором надано доручення про відкриття матеріалів досудового розслідування та повідомлення сторони захисту про його завершення; цього ж дня складено повідомлення про завершення досудового розслідування, відомості про відкриття матеріалів внесено до ЄРДР, а саме повідомлення доводилося до відома підозрюваного та його захисника телефонним зв'язком, через месенджер WhatsApp і поштовим зв'язком; у реєстрі матеріалів досудового розслідування та в описі матеріалів кримінального провадження, відкритих стороні захисту, зазначено протокол огляду предмету від 26 березня 2026 року; 31 березня 2026 року підозрюваний і захисник фактично ознайомилися з матеріалами досудового розслідування, після чого отримали копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування; цього ж дня, 31 березня 2026 року, обвинувальний акт скеровано прокурором до суду, а 01 квітня 2026 року він фактично надійшов до Володимирського міського суду Волинської області.
Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду
Вирішуючи клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд виходить із того, що предметом перевірки на цій стадії є не оцінка доведеності винуватості ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні, а встановлення наявності чи відсутності передбаченої законом процесуальної підстави для закриття кримінального провадження, а саме - чи був обвинувальний акт скерований до суду після закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Зазначені положення визначають загальне значення процесуальних строків як гарантії правової визначеності у кримінальному провадженні. Строки досудового розслідування не є формальністю, а обмежують у часі повноваження сторони обвинувачення на здійснення досудового розслідування та забезпечують право особи на те, щоб обвинувачення щодо неї у розумний строк або стало предметом судового розгляду, або кримінальне провадження було закрите.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.
Відповідно до ч. 4 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Наведені норми мають значення для визначення початку та закінчення строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, а також для оцінки своєчасності звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
З аналізу цих положень випливає, що після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину сторона обвинувачення має закінчити досудове розслідування протягом двох місяців, якщо такий строк не був продовжений у встановленому КПК України порядку. Водночас закон прямо передбачає, що строк ознайомлення сторін із матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не включається до строку досудового розслідування, крім дня повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 290 КПК України, надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
Відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Отже, відкриття матеріалів досудового розслідування за ст. 290 КПК України є процесуальним етапом, який настає після того, як прокурор або слідчий за його дорученням визнав зібрані докази достатніми для складення обвинувального акта, та полягає у повідомленні сторони захисту про завершення досудового розслідування і наданні доступу до матеріалів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Зміст цієї норми свідчить про те, що закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з обвинувальним актом пов'язується не з датою відкриття матеріалів стороні захисту, а з направленням обвинувального акта до суду.
Отже, у кримінальному процесуальному законі слід розмежовувати завершення досудового розслідування та закінчення досудового розслідування. Завершення досудового розслідування пов'язується із виконанням вимог ст. 290 КПК України, тобто повідомленням сторони захисту про завершення досудового розслідування та відкриттям матеріалів для ознайомлення. Натомість закінчення досудового розслідування є завершенням відповідної стадії кримінального провадження в одній із процесуальних форм, передбачених КПК України, зокрема шляхом направлення обвинувального акта до суду.
Таке розмежування узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 214/4527/22, у якій Верховний Суд зазначив, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування відповідно до ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта або відповідного клопотання. Верховний Суд також звернув увагу, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, передбачене ст. 219 КПК України, і воно не ототожнюється із завершенням досудового розслідування.
Відповідно до ч. 8 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Ця норма прямо визначає заборону проведення слідчих або негласних слідчих дій після закінчення строків досудового розслідування та встановлює наслідок порушення такої заборони - недійсність відповідної процесуальної дії і недопустимість доказів, встановлених унаслідок неї. Водночас ч. 8 ст. 223 КПК України пов'язує цей наслідок саме із проведенням слідчої дії після закінчення строків досудового розслідування, а не з фактом її проведення після повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
У постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 214/4527/22 Верховний Суд, аналізуючи ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223 та ст. 219 КПК України, зазначив, що слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування; будь-які слідчі або негласні слідчі дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими. У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що законодавчі обмеження на проведення слідчих дій прив'язані саме до закінчення строків досудового розслідування, а не до завершення досудового розслідування.
Таким чином, для оцінки доводу сторони захисту про проведення огляду предмету 26 березня 2026 року суд має з'ясувати, чи свідчить ця обставина про пропуск строку досудового розслідування та чи анулює вона повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування від 23 березня 2026 року. Саме по собі питання допустимості протоколу огляду предмету від 26 березня 2026 року як доказу не є предметом вирішення цього клопотання, оскільки суд на цій стадії не оцінює докази з точки зору доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Отже, у підготовчому судовому засіданні суд має повноваження перевірити доводи сторони захисту щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Водночас таке рішення може бути ухвалене лише за умови встановлення факту, що після повідомлення особі про підозру строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, закінчився до моменту звернення сторони обвинувачення до суду з обвинувальним актом.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу, що направлення прокурором обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я особи, виключає можливість подальшого судового розгляду та є підставою для закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зокрема, у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, від 26 травня 2020 року у справі № 556/871/18, а також від 01 листопада 2022 року у справі № 711/262/20 сформульовано підхід, за яким направлення обвинувального акта до суду після закінчення строку досудового розслідування є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і тягне закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Разом з тим Верховний Суд також виходить із того, що під час вирішення питання про закриття кримінального провадження з цієї підстави суд не може обмежитися формальним посиланням лише на реєстр матеріалів досудового розслідування, а повинен перевірити процесуальні документи, якими підтверджуються дата повідомлення особі про підозру, дата повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування, спосіб і час надання доступу до матеріалів, а також час фактичного завершення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 16 лютого 2021 року у справі № 344/2995/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6850/20 та від 22 лютого 2022 року у справі № 935/154/20, відповідно до яких висновок про пропуск строку досудового розслідування є передчасним, якщо він зроблений без перевірки належних процесуальних документів і точного встановлення періоду ознайомлення сторони захисту з матеріалами.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20 сформулювала висновок щодо застосування ч. 5 ст. 219 КПК України, відповідно до якого не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення має рахуватися у строк досудового розслідування.
У цій же постанові Об'єднана палата ККС ВС зазначила, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, і сам по собі цей факт не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати лише з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.
З урахуванням наведених норм КПК України та правових висновків Верховного Суду суд виходить із того, що для вирішення заявленого клопотання необхідно встановити не лише дату фактичного надходження обвинувального акта до суду, а насамперед: коли особі повідомлено про підозру; коли сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів; чи було таке повідомлення здійснене у межах строку досудового розслідування; який період не включається до строку досудового розслідування у зв'язку з ознайомленням сторони захисту з матеріалами; чи був обвинувальний акт скерований до суду після закінчення строку досудового розслідування.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 повідомлено про підозру 30 січня 2026 року. З урахуванням положень п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину становив два місяці. Доказів продовження цього строку у встановленому законом порядку суду не надано.
Разом з тим із досліджених судом доказів встановлено, що 23 березня 2026 року прокурором ОСОБА_3 надано слідчому доручення про відкриття матеріалів досудового розслідування та повідомлення сторони захисту про його завершення. Цього ж дня слідчим складено повідомлення про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів та про завершення досудового розслідування, а відомості про відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення внесено до ЄРДР 23 березня 2026 року о 18 год 38 хв.
Судом встановлено, що повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів доводилося до відома підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 кількома способами: телефонним зв'язком, шляхом направлення сканованих копій повідомлення у месенджері WhatsApp та шляхом направлення рекомендованих поштових відправлень.
Матеріали переписки у WhatsApp містять відомості про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 файл із повідомленням про завершення досудового розслідування направлено 23 березня 2026 року о 18 год 42 хв, доставлено цього ж дня о 18 год 42 хв та переглянуто 23 березня 2026 року о 18 год 52 хв. Захиснику ОСОБА_5 аналогічний файл направлено 23 березня 2026 року о 18 год 42 хв, доставлено цього ж дня та переглянуто 25 березня 2026 року о 11 год 35 хв. Крім того, 23 березня 2026 року о 19 год 46 хв повідомлення було направлено на адреси підозрюваного і захисника поштовим зв'язком.
За таких обставин суд вважає встановленим, що сторона захисту була повідомлена про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів саме 23 березня 2026 року, тобто до спливу двомісячного строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України та наведених правових висновків Верховного Суду, день повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, тобто 23 березня 2026 року, включається до строку досудового розслідування. Натомість період ознайомлення з матеріалами, який обраховується з наступного дня після такого повідомлення, не включається до строку досудового розслідування.
У цьому кримінальному провадженні сторона захисту фактично ознайомилася з матеріалами досудового розслідування 31 березня 2026 року з 12 год 40 хв до 14 год 34 хв, що підтверджується протоколом ознайомлення. З огляду на це період з 24 березня 2026 року до 30 березня 2026 року включно не підлягає включенню до строку досудового розслідування як строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
31 березня 2026 року сторона захисту фактично реалізувала право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Після завершення такого ознайомлення цього ж дня обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025030000000666 складено та затверджено, його копії з реєстром матеріалів досудового розслідування вручено підозрюваному і захиснику, а обвинувальний акт скеровано до Володимирського міського суду Волинської області.
За таких обставин фактична реєстрація обвинувального акта судом 01 квітня 2026 року сама по собі не підтверджує пропуску строку досудового розслідування, оскільки повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів здійснено 23 березня 2026 року, період з 24 березня 2026 року до 30 березня 2026 року включно не включався до строку досудового розслідування, а після фактичного завершення ознайомлення сторони захисту 31 березня 2026 року обвинувальний акт було скеровано до суду цього ж дня.
Доводи сторони захисту про те, що днем повідомлення про завершення досудового розслідування слід вважати саме 31 березня 2026 року, суд вважає необґрунтованими. Вони спростовуються сукупністю досліджених доказів, а саме дорученням прокурора від 23 березня 2026 року, повідомленням про завершення досудового розслідування від 23 березня 2026 року, телефонограмами, матеріалами переписки у WhatsApp, поштовими документами та відомостями ЄРДР про відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення 23 березня 2026 року.
Суд також враховує довід сторони захисту про те, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування та в описі матеріалів кримінального провадження, відкритих стороні захисту, зазначено протокол огляду предмету від 26 березня 2026 року. Сторона захисту вважає цю обставину підтвердженням того, що після 23 березня 2026 року досудове розслідування фактично продовжувалося, а тому повідомлення про завершення досудового розслідування від 23 березня 2026 року не може мати правового значення для обчислення строку, передбаченого ст. 219 КПК України.
Оцінюючи цей довід, суд виходить із того, що наявність у матеріалах кримінального провадження протоколу огляду предмету від 26 березня 2026 року не заперечувалася прокурором та підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування і описом матеріалів, відкритих стороні захисту. Водночас факт наявності такої процесуальної дії сам по собі не спростовує встановленого судом факту повідомлення сторони захисту 23 березня 2026 року про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення.
КПК України не передбачає, що проведення слідчим окремої процесуальної дії після повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування автоматично скасовує або анулює таке повідомлення, поновлює перебіг строку досудового розслідування чи змінює дату повідомлення сторони захисту про завершення розслідування.
Закон пов'язує недійсність слідчої дії та недопустимість встановлених унаслідок неї доказів саме з проведенням слідчої дії після закінчення строків досудового розслідування (ч.8 ст.223 КПК України).
Аналогічно за змістом Постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.10.2022 № 216/4805/20 (51-4684 кмо 21), колегія суддів об'єднаної палати вважає, що повідомлення є офіційним підтвердженням стороною обвинувачення про завершення досудового розслідування, що унеможливлює здійснення будь-якої процесуальної діяльності щодо розслідування обставин вчиненого кримінального правопорушення. В іншому випадку кримінальна процесуальна діяльність органів досудового розслідування має визнаватися незаконною, а отримані докази - недопустимими.
Тому довід сторони захисту про наявність протоколу огляду предмету від 26 березня 2026 року не підтверджує факту пропуску строку досудового розслідування і не є підставою для закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Водночас ця обставина не позбавляє сторону захисту права під час судового розгляду ставити питання про допустимість відповідного доказу, якщо сторона обвинувачення посилатиметься на протокол огляду предмету від 26 березня 2026 року як на доказ винуватості обвинуваченого.
Суд також не приймає довід захисника про те, що прокурором не долучено до заперечень сам протокол огляду предмету від 26 березня 2026 року. Для вирішення цього клопотання значення має сам факт зазначення такої процесуальної дії у матеріалах кримінального провадження, а не зміст протоколу огляду чи доказове значення результатів такої дії. Факт проведення цієї процесуальної дії встановлений судом із реєстру матеріалів досудового розслідування та опису матеріалів кримінального провадження, відкритих стороні захисту, а прокурором у судовому засіданні не заперечувався.
Суд також не приймає довід захисника про те, що відсутність опису вкладення до поштового відправлення сама по собі спростовує факт повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування 23 березня 2026 року. Повідомлення сторони захисту підтверджується не лише поштовими документами, а сукупністю інших матеріалів, зокрема телефонограмами, повідомленнями у месенджері WhatsApp, даними про їх доставлення та перегляд, а також відомостями ЄРДР про відкриття матеріалів для ознайомлення 23 березня 2026 року. Крім того, про вчинення слідчим поштового відправлення сторону захисту було окремо повідомлено у месенджері WhatsApp, що підтверджується відповідними повідомленнями та реакцією сторони захисту на них.
Посилання захисника на те, що роздруківки з месенджера WhatsApp не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, також не є підставою для задоволення клопотання. Ці матеріали подані прокурором не як докази винуватості обвинуваченого по суті пред'явленого обвинувачення, а для перевірки процесуального питання, порушеного самою стороною захисту, - часу і способу повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів. Сторона захисту мала можливість висловити щодо цих матеріалів свої заперечення у судовому засіданні, що й було зроблено.
Суд погоджується із загальним доводом сторони захисту про те, що строки досудового розслідування мають імперативний характер, а їх пропуск у випадках, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тягне закриття кримінального провадження. Водночас у цьому кримінальному провадженні сам факт пропуску строку досудового розслідування не встановлений.
Навпаки, встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що 23 березня 2026 року, тобто у межах строку досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, сторона обвинувачення повідомила сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкрила матеріали для ознайомлення. Період з 24 березня 2026 року до 30 березня 2026 року включно не включався до строку досудового розслідування. Після фактичного ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування 31 березня 2026 року обвинувальний акт цього ж дня складено, затверджено, вручено стороні захисту та скеровано до суду.
Фактичне надходження обвинувального акта до суду 01 квітня 2026 року, з урахуванням наведених обставин, не підтверджує пропуску строку досудового розслідування і не свідчить про наявність передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підстав для закриття кримінального провадження.
За таких обставин суд дійшов висновку, що передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підстави для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, відсутні.
У зв'язку з цим клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 113, 115, 116, 219, 284, 290, 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030000000666 від 15 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатами судового провадження.
Повний текст ухвали складено 07 травня 2026 року, а проголошено 08 травня 2026 року о 08.30 год.
Суддя ОСОБА_1