01 травня 2026 рокуСправа №160/30099/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень - рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.06.2025р. за №1670203-2411-0407- НОМЕР_1 на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за період володіння січень-квітень 2024 року загальною площею 62,4 кв.м., яким для ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання у сумі 465,21 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 за 2024 рік є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивач, як учасник бойових дій, має 100% річну пільгу по сплаті податку на вказану нежитлову будівлю за 2023 рік відповідно до Додатку 2 до рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області № 9 сесії 8 скликання 30 червня 2021 року, тому нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік є протиправним, у зв'язку із чим позивач і звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12.11.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що відповідно до Рішенння Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021 - розмір пільги становить 100% від податкового зобов'язання для учасників АТО/ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення.. Посвідчення учасника бойових дій, на яке посилається позивач, як на підставу застосування пільги, було отримано позивачем у 2002 році, тобто до початку проведення антитерористичної операції, що також було не взято до уваги судом апеляційної інстанції. Крім того, постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 №413 затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, пунктом 4 якого передбачені документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення. Таких документів позивачем до матеріалів справи також не надано. Тому, наявність у позивача статусу учасника бойових дій не звільняє його від податкового обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно, оскільки він не є учасником АТО/ОСС відповідно до Рішенння Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі і у спосіб передбачений чинним законодавством та в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
19.11.2025 року позивачем надано відповідь на відзив проти позову, в якому позивач вказує на безпідставність заперечень відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.
04.03.2026 року від позивача надійшли додаткові документи по справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010200).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 у 2024 році був власником:
- квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 м2, дата державної реєстрації права власності 27.09.2011, частка власності 1, право власності припинено 15.05.2024 року;
- квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 54,2 м2, дата державної реєстрації права власності 20.11.2008, частка власності 1/4.
Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, то відповідно рішення Дніпровської міської ради 7 скликання № 12/27 від 06.12.2017, зі змінами та доповненнями, база оподаткування на квартиру за адресою АДРЕСА_2 зменшена на всю площу.
Згідно Рішення Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021 ставка податку на нежитлову нерухомість становить 1,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за 1 квадратний метр.
Вказаним рішенням органу місцевого самоврядування встановлено пільги для фізичних та юридичних осіб, що надані відповідно до п.п. 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Перелік пільг є додатком 2 до рішення 9 сесії 8 скликання Покровської міської ради від 30.06.2021 року №3 (далі - Перелік).
Зі змісту Переліку слідує, що, починаючи з 01.01.2022, пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 100 відсотків мають:
- комунальні підприємства, у яких у господарському віданні або оперативному управлінні перебувають об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які є власністю Покровської міської територіальної громади Дніпропетровської області;
- фізичні особи, у власності яких перебувають господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові приміщення), до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні;
- малозабезпечені та багатодітні сім'ї за один об'єкт житлової нерухомості;
- інваліди 1 групи за об'єкти житлової нерухомості;
- фізичні особи - отримувачі житлових субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, яким нараховується субсидія протягом року, за об'єкти житлової нерухомості;
- батьки та сім'ї загиблих воїнів-інтернаціоналістів; батьки та сім'ї військовослужбовців, загиблих при проходженні військової служби; учасники АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення.
Керуючись пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ ОСОБА_1 сформовано в автоматичному режимі податкове повідомлення - рішення (форма Ф) №1670203-2411- 0407-UA12080090000039979 від 20.06.2025 на суму 465,21 грн. за період січень-квітень 2024 року за квартиру загальною площею 62,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене ППР направлено на податкову адресу платника, а саме: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (трек номер « 5321000074704»). Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто до ГУ ДПС з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання» 11.07.2025.
Посилаючись на Рішення Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» №3 від 30.06.2021 ОСОБА_1 оскаржив податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку, додавши посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 про визнання його учасником бойових дій у 2002 році.
Листом від 17.09.2025 року №27086/6/99-00-06-01-02-06 ДПС України повідомило про відсутність підстав для скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення та залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення.
Вважаючи протиправними зазначені рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Відповідно до вимог пп. 14.1.129-1. п. 14.1 ст. 14 ПК України, об'єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Таким чином, платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а обчислення бази оподаткування здійснюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об'єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місце розташування об'єкта (тобто адреса будівлі) та тип об'єкта (тобто тип будівлі).
Сторонами не заперечується факт перебування у позивача у власності протягом 2024 року об'єкту нерухомого майна, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
За правилами пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України).
Відповідно пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Отже, обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється саме контролюючим органом.
Так, на виконання пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, 20.06.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №1670203-2411-0407-UA12080090000039979, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання у розмірі 465,21 грн зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 за 2024 рік.
Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки вважає, що нього має бути застосована податкова пільга, встановлена рішенням Покровської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №3» від 30.06.2021, яке набрало чинності з 01.01.2022, у розмірі 100%, адже позивач є учасником бойових дій.
Як зазначалось вище, рішенням Покровської міської ради Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №3 від 30.06.2021, передбачено пільгу у розмірі 100% від податкового зобов'язання для осіб, зокрема, учасників АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення.
Позивачем було надано до суду посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданого 20.02.2002.
Згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551), ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно п. 19 ст. 6 Закону №3551 учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Статтею 12 Закону №3551 передбачені пільги, які надаються учасникам бойових дій. Пунктом 18 цієї статті вказано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Так, суд погоджується з доводами позивача про застосування приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 6 якого встановлено, що учасниками бойових дій визнаються, у тому числі, особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Аналіз наведених положень Закону № 3551-XII дає можливість дійти висновку, що учасники АТО відносять до учасників бойових дій, яким надаються пільги за сплати податків.
Наведеним законом не передбачено окремий статус «учасник АТО-ООС», при цьому відповідачем не наведено жодну норму чинного законодавства, яка визначений окремий статус та пільги для учасників АТО-ООС.
Формулювання в рішенні Покровської міської ради Дніпропетровської області від 30.06.2021 № 3, що пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають учасники АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення, не може розглядатися судом буквально та формально, без оцінки масиву законодавства.
Також, при надані оцінки спірних правовідносин суд також враховує посилання відповідача у відзиві проти позову, відповідно якого ОСОБА_1 , як учасника бойових дій відповідно рішення Дніпровської міської ради 7 скликання № 12/27 від 06.12.2017, зі змінами та доповненнями, базу оподаткування на квартиру за адресою АДРЕСА_2 зменшено на всю площу. Керуючись пп. 266.7.1 п. 266.7.
Відтак, при розгляді даної адміністративної справи судом встановлено, що спірне податкове - повідомлення рішення №1670203-2411-0407- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання у розмірі 465,21 грн зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 за 2024 рік прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, а отже підлягає скасуванню як протиправне.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.06.2025 року за №1670203-2411-0407-UA12080090000039979 на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за період володіння січень-квітень 2024 року загальною площею 62,4 кв.м., яким для ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання у сумі 465,21 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна