Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7287/26
06 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026105160000026 від 30.04.2026,
прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12026105160000026 від 30.04.2026 про накладення арешту на майно, а саме: заборонене знаряддя лову типу - сітка, яка виготовлена з тонкої синтетичної волосіні світло-сірого (прозорого) кольору, має велику кількість дрібних вічок, з'єднаних між собою у вигляді полотна, яке було вилучено під час огляду за адресою : м. Київ, Подільський район, Гаванська затока, за координатами 50.479356, 30.518782.
В обґрунтування клопотання його автор зазначив, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції в річковому порту Київ, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026105160000026 від 30.04.2026, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільська окружна прокуратура м. Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.04.2026 під час проведення перевірочних заходів на водному об'єкті було виявлено заборонене знаряддя лову, прив'язане мотузкою до плавзасобу, за адресою: м. Київ, Подільський район, Гаванська затока, за координатами 50.479356, 30.518782. Встановлено, що 28.04.2026 близько 22 год. 00 хв. вказане знаряддя до водойми незаконно встановив громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В результаті використання зазначеного знаряддя останній здійснив незаконний вилов водних біоресурсів у кількості одного екземпляру виду окунь.
Так, 29.04.2026 протоколом огляду місця події оглянуто та вилучено заборонене знаряддя лову - сітку, виготовлену з тонкої ліски світлого кольору та водні біоресурси з характерними для риби анатомічними ознаками, без видимих механічних пошкоджень у одному екземплярі.
Згідно з поясненнями ОСОБА_4 , останній повідомив, що заборонене знаряддя лову встановив до водойми 28.04.2026 для вилову водних біоресурсів для власного вжитку. У подальшому, 29.04.2026 близько 14 год. 00 хв. у присутності працівників поліції дістав сітку з водойми в якій містилась риба виду окунь у кількості 1 шт.
Начальником сектору дізнання ВП в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 30.04.2026 винесена постанова про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження виявленого забороненого знаряддя лову та водних біоресурсів виду окунь в одному екземплярі.
Наказом Управління державного агентства з розвитку міліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві, та Київської обл. встановлено термін заборони на лов водних біоресурсів у весняно літній період їх природного відтворення у 2024 році з 1 квітня по 9 червня (включно) у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками.
На період заборони дозволено любительський і спортивний лов до 3(трьох) кілограм риби за світловий день (за годину до сходу сонця та за годину від заходу сонця) однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берегової смуги водойм і річок у місцях зазначених у Переліку місць, визначених для любительського рибальства у період весняно- літньої заборони.
Постановою начальника сектору дізнання визнано речовими доказами вилучені речі, оскільки такі можуть бути використанні, як доказ у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, орган досудового розслідування просить накласти арешт на вищевказані речі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності.
Володілець майна, будучи повідомленим про судовий розгляд, в судове засідання не прибув.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК).
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно приписів ч. 2 ст. 167 КПК тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчим суддею з'ясовано, що сектором дізнання відділу поліції в річковому порту Київ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026105160000026 від 30.04.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.
Постановою начальника сектору дізнання ВП в річковому порту Київ ГУНП в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві від 30.04.2026 вилучені речі визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК.
Перевіркою дотримання вимог ч. 5 ст. 171 КПК щодо строку звернення з клопотанням про арешт майна з'ясовано, що таке скеровано слідчому судді поштовим зв'язком на наступний робочий день після його вилучення, тобто своєчасно.
Матеріалами клопотання доведено, що речі на які слідчий просить накласти арешт можуть містити сліди кримінального правопорушення та використовуватись в доказуванні в якості речових доказів, а тому з метою їх збереження, тобто запобігання спробам їх приховування, знищення тощо (шляхом правомірного утримання органом досудового розслідування), зокрема для проведення експертного дослідження, наявні підстави для накладення на них арешту.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Таким чином, клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026105160000026 від 30.04.2026- задовольнити.
Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів, яке вилучене в ході проведення огляду 29.04.2026 за адресою: м. Київ, Подільський район, Гаванська затока, за координатами 50.479356, 30.518782, а саме на заборонене знаряддя лову типу - сітка, яка виготовлена з тонкої ліски світлого кольору, яка поміщена до сейф пакету NPU1510967.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1