печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11/26-к
02 січня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора групи прокурорів - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Путивльського району Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, з вищою освітою, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12024100000000656 від 28.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України,
Короткий виклад вимог клопотання
На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який спливає 05.01.2026.
В обґрунтування клопотання вказано, що закінчити досудове розслідування у визначений термін не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання переліку слідчих дій.
На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 не зменшилися. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування, строком до 05.02.2026.
Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , просила застосувати домашній арешт у нічний період доби, оскільки на утриманні у підозрюваного перебуває четверо дітей та батьки пенсійного віку, а тому в нього є необхідність утримувати родину.
Підозрюваний ОСОБА_5 , підтримав позицію свого захисника.
Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Заслухавши пояснення прокурора, думку захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000656 від 28.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15,ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, підозрюється у вчиненні низки корисливих кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним заволодінням квартирою померлого ОСОБА_7 , розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , а також подальшим вимаганням грошових коштів у осіб, які передали їм документи на вказане майно.
За версією слідства, восени 2023 року ОСОБА_5 через спільних знайомих отримав від ОСОБА_8 викрадені документи померлого ОСОБА_7 - технічний паспорт та свідоцтво про право власності на квартиру. Усвідомлюючи кримінальне походження документів та вважаючи, що спадкоємці майна відсутні, ОСОБА_5 вирішив заволодіти квартирою шахрайським шляхом. Для реалізації злочинного умислу він залучив ОСОБА_6 , з яким узгодив спільний план дій.
У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 придбали у ОСОБА_8 викрадені документи на квартиру за 5000 доларів США, після чого отримали підроблений договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого померлий ОСОБА_7 нібито відчужив квартиру родичу ОСОБА_5 - ОСОБА_9 . Надалі підозрювані організували прибирання квартири, заміну замків та розмістили оголошення про її продаж через мережу Інтернет.
22.01.2024 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 організували перегляд квартири спадкоємиці майна - ОСОБА_10 , намагаючись реалізувати квартиру та заволодіти грошовими коштами від її продажу. Однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі підозрюваних, оскільки спадкоємиця розпочала оформлення спадкових прав.
Після невдалої спроби заволодіння квартирою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за версією слідства, перейшли до вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , від яких вимагали 30 000 доларів США, погрожуючи насильством, здійснюючи психологічний тиск, переслідуючи потерпілих та членів їх сімей, а також створюючи перешкоди за місцем їх проживання. У межах реалізації злочинного умислу підозрювані здійснювали систематичні телефонні дзвінки, особисті зустрічі, погрози та інші дії залякувального характеру.
05.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 757/55688/25-к до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту під час повітряної тривоги, строком до 05.01.2026 та покладені додаткові обов'язки.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 05.02.2026.
Релевантні джерела права
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії домашнього арешту згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Мотиви слідчого судді
При вирішенні питання про доцільність продовження дії домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених у судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які долучені до матеріалів справи.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 05.01.2026, однак завершити його до вказаного строку неможливо у зв'язку із необхідністю виконання значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, здійснення заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на повне, всебічне та неупереджене розслідування, перелік яких зазначено в клопотанні.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Щодо наявності ризиків
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Крім того, наявність та обґрунтованість підозри були встановлені під час застосування підозрюваному запобіжного заходу.
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Як вбачається із клопотання, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 на даній стадії провадження.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, зокрема у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, покарання за які встановлені у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з того, що як вказують слідчий, прокурор, на даній стадії провадження існують підстави вважати, що слідством виявлено та зібрано не повний обсяг речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, та про такі предмети, документи, місця їх приховання можуть знати лише особи, які безпосередньо вчиняли інкриміновані діяння. ОСОБА_5 може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, що можуть бути використані під час досудового розслідування. У зв'язку з вказаним, слідчий суддя вбачає реальні ризики того, що зазначені предмети можуть бути знищені, спотворені тощо, що оцінено в сукупності із даними про особу підозрюваного.
Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні наявний з огляду на те, що ОСОБА_5 може особисто впливати на інших учасників провадження у цьому кримінальному провадженні з метою зміни або відмови від дачі останніми показань ,з огляду на те, що ОСОБА_5 є колишнім працівником правоохоронного органу, а саме працівником поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та має стійкі зв'язки працівниками правоохоронних органів, може незаконно вплинути на свідків, які вже встановленні і допитані у кримінальному провадженні, на інших свідків, яких ще необхідно буде встановити в ході досудового розслідування, а також на потерпілих у вказаному кримінальному провадженні.
Вказане в сукупності актуалізує і підвищує ступінь ймовірності реалізації ризику протиправного впливу на осіб, показання яких мають істотне значення для досудового розслідування. При цьому доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
Окрім цього, існує ризик продовження кримінальної діяльності, оскільки предметом інкримінованого злочину є тривале вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_11 , а дії підозрюваного носили системний характер та тривали протягом значного періоду часу.
Доводи сторони захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час не спростовують існування вказаних ризиків. Посилання на наявність дітей та батьків пенсійного віку саме по собі не є безумовною підставою для пом'якшення запобіжного заходу, зважаючи на тяжкість інкримінованих злочинів, характер встановлених ризиків та суспільну небезпечність діянь.
Також заслуговує на увагу та обставина, що підозрюваний не виконав у повному обсязі покладений на нього процесуальний обов'язок щодо здачі паспорта для виїзду за кордон до відповідних органів державної влади, посилаючись на відсутність конкретизації органу в ухвалі суду. Разом із тим, сторона захисту не була позбавлена можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про роз'яснення ухвали, а тому зазначена поведінка свідчить про неналежне ставлення підозрюваного до виконання процесуальних обов'язків і додатково підтверджує необхідність подальшого застосування раніше обраного запобіжного заходу.
За таких обставин більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти встановленим ризикам, а тому продовження цілодобового домашнього арешту є співмірним, необхідним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.
На даний час у кримінальному провадженні строк досудового розслідування спливає 05.02.2026.
Вирішуючи клопотання про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя враховує стадію досудового розслідування, з урахування необхідності проведення органом досудового розслідування ряду слідчих дій, відомості про особу підозрюваного, його процесуальну поведінку під час досудового розслідування, слідчий суддя вважає за необхідність продовжити підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.02.2026 включно, із продовженням виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками, потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , та підозрюваним ОСОБА_6 та іншими свідками, перелік яких визначить слідчий;
- здати на зберігання в ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На думку слідчого судді, з урахування стадії досудового розслідування та попередньої процесуальної поведінки підозрюваного, такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100000000656 від 28.05.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.02.2026 включно.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 05.02.2026 включно, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками, потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , та підозрюваним ОСОБА_6 та іншими свідками, перелік яких визначить слідчий;
- здати на зберігання в ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 09.01.2026 о 08:10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_12