печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24009/26-к
04 травня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72024101000000033 від 11.09.2024,
Короткий виклад вимог клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 38680240) в сумі 10 744 039,59 грн., які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «Пiвденний» (МФО 328209), а саме: НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), з метою забезпечення збереження речових доказів.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор подала заяву про розгляд клопотання без її участі. Вимоги клопотання підтримувала.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, слідчий суддя розглядає без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Київською міською прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №72024101000000033 від 11.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється детективами ТУ БЕБ у м. Києві.
Встановлено, що службові особи ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» у період 2022 року, порушуючи вимоги Податкового кодексу України (пп. 185.1, 187.7, 188.1, 201.1), умисно занизили базу оподаткування та не нарахували податкові зобов'язання з ПДВ при отриманні бюджетних коштів.
Підприємство отримало понад 475 млн грн від державних і комунальних замовників, які не є платниками ПДВ. При цьому товариство було зобов'язане на дату отримання коштів скласти та зареєструвати податкові накладні і включити відповідні суми до податкових зобов'язань.
За висновком судової економічної експертизи підтверджено заниження ПДВ на суму 10 744 039,59 грн, що призвело до ненадходження коштів до державного бюджету в особливо великих розмірах. Вказані дії свідчать про функціонування схеми ухилення від оподаткування та виведення коштів у тіньовий обіг.
Відповідно до реєстраційної картки платників податків ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 38680240), у товариства наявні відкриті рахунки в: АТ «Пiвденний» (МФО 328209), а саме: НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ).
Постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ у м. Києві від 20.04.2026 грошові кошти на вказаних рахунках визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту на грошові кошти ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 38680240) зумовлюється тим, що вони, можливо, отримані в результаті ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів, а також являються речовим доказам у вказаному кримінальному провадженні.
Правове обґрунтування
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Мотиви слідчого судді
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
З огляду на надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ», на даному етапі досудового розслідування обґрунтовано пов'язуються із обставинами кримінального правопорушення, що розслідується, та можуть відповідати критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України. Надані стороною обвинувачення відомості, зокрема висновок судової економічної експертизи, свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що вказані кошти могли бути отримані внаслідок протиправної діяльності, пов'язаної з ухиленням від сплати податків.
Враховуючи специфіку безготівкових коштів як об'єкта цивільного обороту, їх вільне використання без застосування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження, перерахування чи приховування активів, що унеможливить забезпечення їх збереження як речових доказів та досягнення завдань кримінального провадження. За таких обставин накладення арешту є розумним, співмірним та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. При цьому, власник майна не позбавлений в подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.
Разом із тим, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна не наділений повноваженнями зобов'язувати службових осіб банківських установ негайно надати детективам інформацію про залишок коштів на рахунках у формі довідки на момент накладення арешту на вищевказані рахунки.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти в рамках кримінального провадження за № 72024101000000033 від 11.09.2024 арешт на грошові кошти ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 38680240) в сумі 10 744 039,59 грн, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «Пiвденний» (МФО 328209), а саме: НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ).
Заборонити службовим особам АТ «Пiвденний» (МФО 328209) іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов'язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.
Іншу частину клопотання - залишити без задоволення
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим (детективом) у кримінальному провадженні № 72024101000000033 від 11.09.2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_4