ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9222/26
провадження № 2/753/10709/26
"06" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Трусова Т. О., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
12.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (далі також - позивач) в електронній формі через електронний кабінетзвернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач визначив відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (рнокпп): НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України суд здійснив запити до Єдиного державного демографічного реєстру та до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, проте відомостей про ОСОБА_1 у зазначених реєстрах не знайдено.
Одночасно суд сформував запит щодо особи відповідача до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Згідно з отриманою за результатами розгляду зазначеного запиту інформацією реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 недіючий, а фізична особа з вказаними в запиті серією та номером паспорта на обліку не перебуває.
Ухвалою від 27.04.2026 позовну заяву було залишено без руху з підстав не визначення особи відповідача, приведення змісту позовної заяви у відповідність з отриманими даними та надання доказів на підтвердження особи відповідача.
01.05.2026 від представника позивача Сахарової О. І. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій остання просить зробити запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача. Однак подібний запит судом було вже зроблено, а інших клопотань від позивача не надходило.
У статтях 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (статті 24 ЦК України).
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
За приписами статті 28 цього Кодексу фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.
Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яку ідентифіковано або може бути конкретно ідентифіковано.
Первинними джерелами відомостей про фізичну особу є: видані на її ім'я документи; підписані нею документи; відомості, які особа надає про себе (частина четверта статті 6 Закону України «Про захист персональних даних»).
Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» містить перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (стаття 13), а також визначає обсяг інформації про особу, який підлягає внесенню до Єдиного державного демографічного реєстру (стаття 7).
За змістом положень цього Закону при видачі особі паспорта громадянина України у формі картки відомості про таку особу автоматично вносяться до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України та пункту 1 розділу II Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174, всі фізичні особи - платники податків та зборів, реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку ні у Єдиному державному демографічному реєстрі, ні у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, а надані позичальником при укладенні кредитного договору відомості про реквізити паспорта громадянина України та про реєстраційний номер облікової картки платника податків - недостовірні (фальшиві).
Наведене дає достатні підстави для висновку, що ОСОБА_1 як людина не існує, а відтак позов пред'явлено до особи, яка не має цивільної правоздатності.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо неіснуючих фізичних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже з огляду на встановлений факт пред'явлення позову до особи, яка не має цивільної правоздатності, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі з наведеної вище підстави, що втім не позбавляє позивача права ініціювати здійснення кримінального провадження за фактом шахрайства.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 186, статтями 258, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 06.05.2026.