Справа № 757/54659/25-ц
Провадження № 2/752/3038/26
08 травня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді -Машкевич К.В., за участі секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання зобов'язання припиненим, суд
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визнати припиненим зобов'язання перед АТ «Сенс Банк» за кредитною карткою з відкритим рахунком НОМЕР_1 .
Посилається в позові на те, що 17 липня 2025 року з метою отримання гуманітарної допомоги у застосунку Telegram перейшла до чату, де надала свій номер телефону та ім'я.
Після дзвінка, начебто, оператора, вона перейшла в застосунок «Допомога», де були зазначені її персональні дані, після чого телефон був скинутий до заводських налаштувань.
Після відновлення телефону вона отримала сповіщення в застосунку Viber від АТ «ПУМБ» та встановила, що на її ім'я відкрито рахунок та вже списані кредитні кошти.
Будь-яких запитів на відкриття рахунку та отримання коштів вона не вела та кредиту не отримувала.
Після цього вона встановила, що аналогічна ситуація виникла і в АТ'Сенс Банк».
Банк на її запит відповів, що на її ім'я відкрито рахунок НОМЕР_1 , а за період 17 липня 2025 року знято коштів на загальну суму 15 000,00 грн.
Однак, вона не вчиняла будь-яких дій для відкриття рахунку, а списання коштів є вчиненням щодо неї шахрайських дій.
За її зверненням від 19 липня 2025 року відкрито кримінальне провадження № 12025162160000654.
З урахуванням цього, просить задовольнити позов та визнати припиненими її зобов'язання перед банком.
Позов був зареєстрований судом 09 грудня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року в справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу - копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
З урахуванням цього суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною 1 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Онлайн-кредитування та оформлення кредитних карток в Україні регулюється низкою законодавчих актів, у тому числі: ЦК України, Законами України « Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»,«Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про захист прав споживачів», « Про споживче кредитування» та іншими, а також нормативними актами Національного банку України.
Правила, умови та порядок онлайн-кредитування знаходяться в загальному доступі, розміщені на сайті кожного банку або іншої фінансової установи, яка має відповідну ліцензію Національного банку України, які здійснюють таке кредитування, та які доступні кожному споживачу.
Основними критеріями онлайн-кредитування та оформлення кредитних карток є: електронний підпис та ідентифікація клієнта.
При цьому перевірка клієнта, що подав заявку на отримання кредиту, банком або іншою фінансовою установою проводиться через BankID, Дію або селфі з паспортом).
Судом встановлено, що 17 липня 2025 року позивачкою у застосунку Telegram був наданий особистий номер телефону та ім'я невідомим особам та після дзвінка особи, яка представилася оператором, перейшла в застосунок «Допомога», де були зазначені її персональні дані, після чого телефон був скинутий до заводських налаштувань.
Таким чином, внаслідок дій позивачки телефон був повністю очищений від її персональних даних, встановлених додатків та налаштувань, а сторонні особи отримали доступ до повної інформації про неї.
Після відновлення роботи телефонного пристрою в застосунку Viber позивачка отримала повідомлення АТ'Сенс Банк» про відкриття рахунку та отримання кредиту в сумі 15 000, 00 грн.
З виписки по рахунку АТ'Сенс Банк» вбачається, що на ім'я позивачки був відкритий рахунок НОМЕР_1 та за період з 01 липня 2025 року до 21 липня 2025 року знято коштів на загальну суму 15 000,00 грн.
19 липня 2025 року за зверненням позивачки Одеським районним управлінням поліції №2 ГУНП в Одеській обл. 19 липня 2025 року зареєстровано кримінальне провадження № 12025162160000654 за частиною 4 статті 190 КК України.
( а.с. 9 - 10 )
Відповідно до частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Відкриття кредитної картки без явки до банку (онлайн) регулюється законодавством України про цифровізацію банківських послуг, що дозволяє дистанційну ідентифікацію клієнтів.
Відповідно до пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20), постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц зазначено, що тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.
Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
В постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року в справі № 6-71цс15 та постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16 ( в схожих правовідносинах ) зазначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року в справі № 125/2156/23 зазначено, що лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
В постановах Верховного Суду від 13 червня 2022 року у справі № 587/586/21 та від 24 січня 2024 року у справі № 758/14517/18 ( в схожих правовідносинах ) викладені правові висновки про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як зазначено самою позивачкою при зверненні до суду, саме вона своїми діями сприяла доступу невідомих осіб до своїх персональних даних, що дало змогу відкрити онлайн-рахунок у банку та подальшому отриманню онлайн-кредиту та зняттю грошових коштів.
З урахуванням цього суд вважає, що права позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідачем не були порушені і не могли бути порушені, оскільки саме її дії дали змогу невідомим особам ініціювати платіжні операції від її імені, отримати кредит на її ім'я та скористатися кредитними коштами.
Саме по собі внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про злочин за заявою позивачки та реєстрація кримінального провадження не є підставою для висновку про відсутність її вини в платіжних операціях банку з використанням її персональних даних.
Враховуючи викладене вище, один із основних принципів цивільного судочинства - принцип змагальності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивачки.
Керуючись статтями 11,15,16, 1068 ЦК України, Законом України « Про банки і банківську діяльність», сттаттями 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання зобов'язання припиненим відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Машкевич