№707/1866/26
1-кп/707/462/26
06 травня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255330000250 від 15.04.20226, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -
ОСОБА_3 15.04.2026 року, у невстановлений у ході досудового розслідування період часу, перебуваючи в акваторії річки Дніпро за координатами 49.379303,32.234310 в адміністративних межах села Слобода, Слобідської об'єднаної територіальної громади, Черкаського району, Черкаської області, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, шляхом занурення помістив у воду, без передбаченого законом дозволу на вилов риби, дві месинові сітки, розміром (кроком) вічка 100*100 мм, та які відносяться до заборонених знарядь лову відповідно до пункту 1 розділу IV “Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, внаслідок чого здійснив вилов риби виду: лящ-2 шт., окунь -2 шт., сріблястий карась - 1 шт., рак річковий -29 шт.
Відповідно до відповіді, отриманої з Інституту рибного господарства НААН України від 16.04.2025 № 291-04/26, розмір шкоди завданий водним біоресурсам України внаслідок незаконного вилову в р. Дніпро, 16.04.2025 р. за адресою: село Слобода Слобідської об'єднаної територіальної громади, Черкаського району на березі річки Дніпро в результаті якого було здобуто рибу виду: лящ-2 шт., окунь -2 шт., сріблястий карась - 1 шт., рак річковий -29 шт., становить 107 831 грн, що утворює критерії істотної шкоди, а саме “вилов риби у період нересту».
Указані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
У матеріалах кримінального провадження ОСОБА_3 у своїй заяві від 30.04.2026 року беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлений із обмеженням права на апеляційне оскарження. Зокрема,ОСОБА_3 роз'яснено, що він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності. Добровільність волевиявлення обвинуваченого підтверджується захисником ОСОБА_4 . Отже, обвинувачений не оспорює обставини, які встановлені під час дізнання та які викладено в обвинувальному акті. Судом з'ясовано, що він правильно розуміє зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.
Також, у матеріалах кримінального провадження наявна заява обвинуваченого ОСОБА_3 , в якій він визнає цивільний позов та не заперечує проти його задоволення.
Окрім того, представник потерпілого - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області - ОСОБА_5 у своїй заяві від 30.04.2026 року погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказав, що ознайомлений із обмеженням права на апеляційне оскарження, та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, заявлений цивільний позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи клопотання прокурора та надані обвинуваченим і потерпілим заяви, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Прийняття судом рішення про проведення спрощеного судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні, і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону, покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:
- відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття, однак не відшкодування шкоди);
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків;
- особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини (прямий умисел), мотив і мету (мотив - корисливий, мета - задоволення власних потреб), спосіб (використання заздалегідь заготовленого забороненого засобу лову - вудилища “CONCORDE KAIDA», до якого було приєднано котушку “Ryobi ECUSIMA» та потрійного гачка розміром № 13), стадію вчинення (закінчене кримінальне правопорушення), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (завдання істотної шкоди водним біоресурсам);
- особу обвинуваченого, який в силу вимог ст. 89 КК України є раніше не судимим, за місцем проживання характеризується посередньо, тимчасово не працює, суспільно-корисною працею не займається, є одруженим, утриманців у розумінні закону не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно зі статтею 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини.
При цьому, суд дійшов висновку, що обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, який виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого статті 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Частина перша статті 249 КК України передбачає покарання у виді штрафу, від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
Обираючи обвинуваченому вид покарання, суд враховує відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України майновий стан обвинуваченого, який не працює, при цьому у суду відсутні відомості про наявність у нього будь-якого доходу. Отже, для виправлення обвинуваченого не доцільно застосовувати штраф, навіть у мінімальному розмірі, оскільки у суду відсутні відомості про працевлаштування ОСОБА_3 , а також наявності у нього достатнього для сплати штрафу доходу.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.
У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та за змістом ст. 65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, клопотань про його застосування до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялось.
Цивільний позов представника потерпілого - Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до обвинуваченого в порядку ст. 128 КПК України про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, підлягає вирішенню з урахуванням наступних норм законодавства.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, а відповідно до ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як зазначено в ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що з досліджених судом доказів встановлена винуватість обвинуваченого у завданні його протиправними діями шкоди, внаслідок порушення ним законодавства про тваринний світ та законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі зі стягненням з обвинуваченого суми відшкодування майнової шкоди.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави.
Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію щодо грошових коштів, отриманих від реалізації ТОВ «Комбінат - Черкаси» риби виду: лящ -2 шт., окунь -2 шт., сріблястий карась - 1 шт., рак річковий -29 шт. та перераховані на депозитний рахунок Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешти, які були накладені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.04.2026 року.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись статтями 100, 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.04.2026 року з наступного майна: свіжовиловленої риби виду: лящ - 2 шт., карась - 1 шт., та окунь - 2 шт. та свіжовиловлених раків в кількості 29 шт., вилучених в ході проведення огляду місця події від 16.04.2026, в адміністративних межах с. Слобода, Червонослобідської територіальної громади, Черкаського району у річці Дніпро, в районі Кременчуцького водосховища (за координатами: 49.379303, 32.234310).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.04.2026 року з наступного майна, а саме: гумових чобіт (заброд), двох месинових сіток кроком вічка 100х100 мм. та двох месинових сіток кроком вічка 45х45 мм, які передано до кімнати для збереження речових доказів при Черкаському РУП ГУНП в Черкаській області, що розташовується за адресою м. Черкаси, вул. Пастерівська 104.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-грошові кошти, які будуть отримані за реалізацію ТОВ «Комбінат - Черкаси» свіжовиловленої риби виду: лящ - 2 шт., карась - 1 шт., та окунь - 2 шт. та свіжовиловлених раків в кількості 29 шт. та перераховані на депозитний рахунок Головного управління Національної поліції в Черкаській області, - стягнути в дохід держави;
-гумові чоботи (заброди ), які поміщені до прозорого полімерного мішка, горловину якого опечатано стяжкою з ідентифікуючою биркою № Н45662256 та здано до кімнати зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП у Черкаській області відповідно до квитанції № 9380- повернути ОСОБА_3 .
-дві месинові сітки, кроком вічка 100*100 мм, дві месинові сітки кроком вічка 45*45 мм, здані в кімнату зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП у Черкаській області відповідно до квитанції № 9380- знищити;
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду всіма учасниками судового провадження протягом 30 днів з дня його складення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1