Справа №705/2839/26
2/705/2799/26
про передачу справи за підсудністю
07 травня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного податкового університету (вул. Університетська, 31, м. Ірпінь, Київська область, ЄДРПОУ 44550814) про скасування наказу про відрахування студента та поновлення на навчанні,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до Державного податкового університету про скасування наказу про відрахування студента та поновлення на навчанні.
Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до позовної заяви місцезнаходження відповідача за адресою: вул. Університетська, 31, м. Ірпінь, Київська область.
При виборі підсудності позивач посилається на норму ч. 5 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Вказує, що відносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд скасувати наказ про його відрахування з університету та поновити його на навчанні.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що справу слід направити за підсудністю з таких підстав.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до приписів ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Як вбачається з пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Проте, з матеріалів позовної заяви вбачається, що підставою звернення позивача з позовом є неправомірне, на його думку, відрахування з університету, а не порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача», також позовна заява не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, позивачем не зазначено, які саме умови договору було порушено відповідачем при винесенні наказу про його відрахування. Позивач посилається на Закон України «Про захист прав споживачів» як підставу для звільнення від сплати судового збору та вибору альтернативної підсудності, а проте не обґрунтовує яким чином спірні правовідносини підпадають під дію вказаного Закону.
З урахуванням викладеного, суддя вважає, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 не є споживачем послуг в розумінні п. 22 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Таким чином, при визначенні підсудності вказаної позовної заяви необхідно керуватись положеннями ст. 27 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вказана справа не підсудна даному суду, оскільки місцезнаходження відповідача за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст.31 ЦПК України зазначену справу слід передати на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області.
Керуючись ст.ст. 31, 32, 187 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного податкового університету (вул. Університетська, 31, м. Ірпінь, Київська область, ЄДРПОУ 44550814) про скасування наказу про відрахування студента та поновлення на навчанні передати за підсудністю на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області (вул. Мінеральна, 7, м. Ірпінь, Київська область)
Копію ухвали надіслати позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Душин