Ухвала від 07.05.2026 по справі 712/5848/26

Справа №712/5848/26

Провадження №2/712/3707/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИЛА:

Позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами №002/9752640-CK_SB від 01.04.2021 у розмірі 56 304,04 грн; №002/8985492-SP від 29.12.2020 у розмірі 79231,53 грн, та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Вивчивши зміст позовної заяви та ознайомившись із доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.

Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 135535,57 грн, указана заборгованість утворилася в результаті невиконання умов за кредитним договором №002/9752640-CK_SB від 01.04.2021, у розмірі 56 304,04 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту - 36992,19 грн; заборгованості по відсотках - 19311,85 грн; за договором №002/8985492-SP від 29.12.2020 у розмірі 79231,53 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту - 38181,06 грн; заборгованості по відсотках - 41050,47 грн, які об'єднані позивачем в одному позові.

У позовній заяві позивачем не обґрунтовані підстави щодо об'єднання в одній позовній заяві вимог по різним кредитним договорам, передбачені ст. 188 ЦПК України.

Позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникли з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами.

Суд виходить з того, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, яка є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори).

Отже, вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Аналогічний правовий висновок щодо об'єднання вимог в одному позові, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 та в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/7186/19.

Ураховуючи відсутність підстав для застосування ст. 188 ЦПК України, оскільки позивачем об'єднано дві позовні вимоги по різним кредитним договорам, які не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, і позивач не скористався правом на зміну підстав або предмету позову для приведення позовної заяви відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України у системному застосуванні зі ст. 188 ЦПК України, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

При цьому суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у застосуванні правила об'єднання позовних вимог. Вибіркове надання судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення конституційного принципу рівності сторін, що є неприпустимим.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «DIYA 97 v. UKRAINE», №19164/04, пункт 47).

Крім того, об'єднання позивачем у позові декількох вимог майнового характеру, які до того ж не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви.

Повернення заяви не порушує права позивача на доступ до правосуддя, оскільки це право може бути реалізоване після усунення обставин, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 188, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИЛА:

Повернути позивачу Акціонерному товариству «Таскомбанк» позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.М. Чапліна

Попередній документ
136375926
Наступний документ
136375928
Інформація про рішення:
№ рішення: 136375927
№ справи: 712/5848/26
Дата рішення: 07.05.2026
Дата публікації: 11.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (07.05.2026)
Дата надходження: 30.04.2026
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за кредитним договором