Справа №712/9248/25
Провадження №2/712/3735/25
06 травня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Чумак Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
08.07.2025 року представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 29.08.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 5226680824, зі змісту якого вбачається, що разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024 р. вони складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до п. 2.3 Договору позики Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 14000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.2.6.2. та п. 2.6.3. цього Договору, його додатків. Тип позики - Кредит; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; строк Позики (строк дії Договору) - 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. Договору; знижена процентна ставка 0,75 % в день; Позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору Позики не виконав, позаяк Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 14000,00 гривень, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів. В той же час Відповідач всупереч умовам договору Позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на день подання цієї Позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 38780,00 грн.: 14000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24780,00 грн. - заборгованість за процентами (14000,00 х 1% х 177 днів). З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі - 38780,00 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 скасовано заочне рішення від 06 жовтня 2025 року за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та додаткове рішення від 05 січня 2026 про стягнення витрат на правничу допомогу, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.
Представник позивача - адвокат Андрущенко М.В. у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідачка при розгляді заяви про скасування судового розгляду заперечувала проти позову, вказувала про відсутність підстав для стягнення заборгованості на користь позивача, оскільки відповідно до Постанови Національного банку України від 29.12.2023 року №199 Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» виключено з державного реєстру фінансових установ у зв'язку із відкликанням ліцензії на вид діяльності з надання фінансових послуг.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 29.08.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику №5226680824, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 8844.
Відповідно до п.2.3 вказаного Договору, за цим договором позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 14000 грн.
Згідно п.2.5 зазначеного Договору, строк позики (строк дії договору) становить 360 днів.
Згідно п.6.1 вказаного Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.
Під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачем було підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами: Договір №5226680824, та Додаток №1 до нього, яким є Таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики, а також Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачу.
Згідно квитанції ТОВ ФК «Контрактовий Дім» №1464851971 від 29.08.2024р. було здійснено успішний переказ коштів на картку клієнта ОСОБА_1 на суму 14000,00 грн.
З урахуванням викладеного, досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» доведено факт укладення 29.08.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору про надання грошових коштів у позику в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши відповідачу кредит в сумі 14000 грн.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Договір був укладений в електронному вигляді шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить Кредитний договір, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до умов Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Договором визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. ТОВ "Іннова Фінанс" умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Однак, станом на день подачі позову до суду відповідачем борг за Договором не повернуто.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, у відповідача перед ТОВ «Іннова Фінанс» станом на 23.05.2025 утворилась заборгованість в розмірі 38780,00 грн., що складається з: 14000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24780,00 грн. - заборгованість за процентами (14000,00 х 1% х 177 днів).
Згідно зі ст. 10561 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, зважаючи на об'єктивні обставини, що склалися в межах цієї справи, які підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами, суд вважає, що з відповідача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14000,00 грн. та заборгованість за відсотками - 24780,00 грн., а всього 38780,00 грн.
Щодо тверджень відповідачки про відсутність підстав для стягнення заборгованості у зв'язку із тим, що ТОВ «Іннова Фінанс» виключено з державного реєстру фінансових установ у зв'язку із відкликанням ліцензії на вид діяльності з надання фінансових послуг.
На вимогу суду представником позивача надано відповідні письмові пояснення та додаткові документи. На підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «Іннова Фінанс» на «Іннова Нова», у зв'язку із чим 08.09.2025 р. внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Позивача (копія Виписки з ЄДР долучається до цієї заяви). При цьому, законодавство не пов'язує припинення чинності документів на представництво зі зміною найменування юридичної особи (Верховний суд у справі № 923/37/20). Зміна найменування юридичної особи не припиняє дію договору, ордера на надання правничої допомоги: вони залишаються чинними до завершення повноважень адвоката у справі. Зміна назви юридичної особи не впливає на юридичну силу документа, виданого раніше, оскільки юридична особа залишається тією ж самою, а зміна найменування є інформаційною, а не визначальною для правоздатності.
25 липня 2025 року на підставі власної заяви ТОВ «Іннова Нова» (попередня назва ТОВ «Іннова Фінанс») Національний банк України прийняв рішення відкликати ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання фінансової послуги - надання коштів та банківських металів у кредит. Також Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових установ ухвалив виключити ТОВ «Іннова Фінанс» з Державного реєстру фінансових установ у зв'язку з відкликанням ліцензії на вид діяльності з надання фінансових послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (в редакції, чинній станом на 29.08.2022), з дати, зазначеної у рішенні Регулятора про відкликання ліцензії чи виключення з ліцензії окремої фінансової послуги, але не раніше наступного робочого дня після дня прийняття такого рішення, фінансова компанія, ломбард не мають права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг чи виключеного з ліцензії виду фінансової послуги (у тому числі укладати нові договори з надання відповідного виду фінансових послуг та/ або продовжувати строк дії укладених договорів з надання таких фінансових послуг, та/або збільшувати розмір зобов'язань за укладеними договорами з надання таких фінансових послуг).
Суд погоджується з доводоми представника позивача, що зобов'язання за раніше укладеними договорами про надання такої фінансової послуги виконуються сторонами в повному обсязі до моменту виконання договору. Анулювання ліцензії, або виключення кредитора з реєстру фінансових установ не припиняє зобов'язань боржника за відповідним кредитним договором, і не позбавляє кредитора права грошової вимоги і права на звернення до суду за її захистом, оскільки станом на момент укладення Кредитного договору (29.08.2024), Позивач мав статус фінансової установи і мав відповідну ліцензію.
На теперішній час належним позивачем по справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (раніше «Іннова Фінанс»).
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Так, ч.1 ст.15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частинами 1, 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 2 ст.141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).
Так, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем понесені судові витрати на надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ТОВ «Іннова Фінанс» під час судового розгляду справи судом першої інстанції здійснював адвокат Андрущенко Михайло Валерійович, який на підтвердження повноважень представника надав суду ордер на надання правничої допомоги та договір про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025 року.
На підтвердження розміру оплати винагороди наданіЗаявка №3215103262 про надання послуг від 15.05.2025, Акт приймання-передачі наданих послуг від 10.10.2025 до договору про надання правничої допомоги від 06.05.2025, відповідно до якого розмір послуг адвоката склав 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, складанням процесуальних документів, часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає, що заявлений представником позивачарозмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивачає обґрунтованим і співмірним з обсягом наданих послуг адвоката, які відображені в розрахунку наданих послуг із описом робіт та наданих послуг.
В зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають до задоволення, а саме до стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
Згідно з платіжної інструкції №9 від 29.05.2025 при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень відповідно.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (код ЄДРПОУ 44127243, м.Київ, вул. Верхній Вал, 10) заборгованість за Договором № 5226680824 про надання грошових коштів у позику від 29.08.2024 у розмірі 38780,00 грн. та судові витрати в сумі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, а всього: 46202,40 гривень (сорок шість тисяч двісті дві гривні 40 коп.)
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 08.05.2026 року.
Головуючий Т.Є.Троян
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», код ЄДРПОУ 44127243, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1