Справа № 366/567/26
Провадження № 2/366/863/26
23.04.2026 селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
Представники учасників справи: без виклику
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 158.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 27.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи призначено на 23.04.2026.
Суд, розглянувши подані матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 27.03.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 158.
Як вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 у подружжя народилися спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До матеріалів справи долучено копію постанови Іванківського районного суду Київської області по справі № 366/2795/14-п від 12.09.2014 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якою справу закрито за відсутності події складу адміністративного правопорушення та копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 581585 від 20.12.2023, складеного на ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є те, що спільне життя не склалося, оскільки у подружжя різні погляди на сімейне життя та обов'язки, сімейні цінності. Позивачка зазначає, що між сторонами втрачено почуття взаємної любові та поваги.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно з ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, що підтверджується фактом звернення до суду з заявою та виявленням свого бажання щодо розірвання шлюбу.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Судом не встановлено обставин, відповідно до норм чинного законодавства, які б унеможливлювали розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оцінивши докази в їх сукупності, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги той факт, що сторони подружніх відносин не підтримують, суд дійшов висновку, що шлюб між позивачкою та відповідачем підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у сумі 1 331, 20 грн.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 1 331,20 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано договір про надання правової допомоги від 03.03.2026, додаток до договору про надання правової допомоги від 03.03.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Харитончук Є.В., та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги ОСОБА_5 у спорі між нею та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, акт прийому - передачі юридичних послуг до Договору про надання правничої допомоги від 03.03.2026, квитанцію до прибуткового касового ордера № 10/03-26 від 10.03.2026, посвідчення адвоката України № 11740/10, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11740/10.
Суд враховує, що консультація клієнта є складовою частиною підготовки позову до суду для відновлення порушених прав позивача, а підготовка позовної заяви все ж вимагає часу для її складення, хоча справа про розірвання шлюбу не є справою підвищеної складності, а тому дослідивши зазначені докази, враховуючи співмірність зі складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг, виходячи з реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст. 258, 263-268, 273 ЦПК України, суд
1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
2.Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 27.03.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 158 - розірвати.
3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Поліським РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Поліським РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 28.04.2026.
Суддя Віталій МОВЧАН