"08" травня 2026 р. Справа № 363/2161/26
08 травня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, керівника ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ», адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, -
25.03.2026 року головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств будівництва та операцій з нерухомим майном управління податкового адмінстрування підприємств промисловості та сільського господарства Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за №148/31-00-04-01-10, згідно якого при проведенні камеральної перевірки ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» за юридичною адресою: 07351, Київська область, Бучанський район, с. Синяк, вул. Київська, буд. 68, встановлено, що ОСОБА_1 , як керівник ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» допустив порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, що призвело до порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по декларації з податку на додану вартість за грудень 2025 року (від 20.01.2026 за №9433959231) у сумі 470 377,36 грн., що вчинено повторно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 163-2 ч. 2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. А відтак, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-2 КУпАП - неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 163-2 КУпАП).
Стаття 57 Податкового кодексу України, встановлює строки сплати податкового зобов'язання. Так, п. 57.1 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Стаття 203 Податкового кодексу України, встановлює порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом: п. 203.2 сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, підписаний особою, що його склала.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за №148/31-00-04-01-10 від 25.03.2026 року, актом про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового забов'язання з податку на додатну вартість ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ», листами заступника начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України В. Бесарабової.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 29.10.2025 року, що набрала законної сили 11.11.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 85 грн., що свідчить про повторність вчинення правопорушення.
Досліджені під час судового розгляду справи та перевірені вищенаведені письмові докази є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП і свідчать про порушення термінів сплати податкового зобов'язання по декларації з податку на додану вартість за грудень 2025 року.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40, 40-1, 155-1 ч. 1, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна