Справа № 381/1204/25
Провадження № 2/362/1172/26
07.05.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Медведєва К.В.,
за участю секретаря Бацули Д.О.,
представника позивача Бограча А.А. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Василькові Обухівського району Київської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Друга фастівська державна нотаріальна контора, Друга васильківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,-
В підготовчому судовому засіданні прийняла участь представники позивача та відповідача.
В судове засідання треті особи не з'явилися, повідомлялися належним чином.
У порядку підготовчого провадження судом були вивчені матеріали справи, з'ясовані всі фактичні обставини справи, які підлягають з'ясуванню під час судового розгляду, витребувана у Другої фастівської державної нотаріальної контори (08501, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 4) належним чином завірену копію спадкової справи № 167/2023 щодо майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , обговорено питання виклику та допиту свідків.
Так, представник позивача усно просив суд поновити строки на подання заяв про виклик свідків та викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_5 (рідна сестра позивача), ОСОБА_6 (колишня дружина ОСОБА_4 ), ОСОБА_7 (син позивача), ОСОБА_8 (донька позивача), ОСОБА_9 (невістка позивача), ОСОБА_10 (кума померлого ОСОБА_4 ), ОСОБА_11 (медична сестра в лікарні де лікувався ОСОБА_4 ), ОСОБА_12 (зведена сестра ОСОБА_4 ).
Представник відповідача просив залишити заяви представника позивач про виклик свідків без розгляду через порушення строків подання відповідних заяв.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За вимогами п. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Доказами, як встановлено ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 4, 6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк; про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.
Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків». 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При цьому, суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.
Виходячи з наведеного, враховуючи строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом, суд погоджується з доводами представника позивача, викладеними нею в усному клопотанні про поновлення процесуального строку для подання заяв про допит свідків, та вважає причини пропуску такого строку поважними, а тому пропущений ним строк підлягає поновленню. Відповідно у задоволені клопотання представника відповідача про залишення без розгляду заяв представника позивача про допит свідків слід відмовити.
Щодо свідків сторони позивача, то свідки ОСОБА_5 (рідна сестра позивача), ОСОБА_7 (син позивача), ОСОБА_8 (донька позивача), ОСОБА_9 (невістка позивача) є родичами або близькими особами позивача, або тому це дає підстави вважати, що вказані особи можуть бути зацікавлені у результаті справи.
Щодо свідків ОСОБА_10 (кума ОСОБА_4 ), ОСОБА_11 (медична сестра в лікарні де лікувався ОСОБА_4 ) то суду не повідомлено обставин, які вони можуть підтвердити, і очевидцями яких вони були, які входять до предмету доказування.
При цьому суд вважає за можливе задовольнити заяви представника позивача в частині допиту таких свідків:, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 .
Представником відповідача подано заяву про допит таких свідків: ОСОБА_13 (сусідка), ОСОБА_14 (сусід), ОСОБА_15 (місцевий депутат), ОСОБА_16 (дружина депутата), ОСОБА_17 (сусідка), ОСОБА_18 (найкраща подруга відповідача).
Представник позивача заперечив проти допиту вказаних свідків вказавши що проживання свідків за тією ж адресою або в безпосередній близькості до Відповідача (смт. Глеваха, вул. Вокзальна). Це дає підстави вважати, що вказані особи є знайомими відповідача і можуть бути зацікавлені у результаті справи, надаючи свідчення виключно з її слів.
Суд вважає, що заяву представника відповідача про допит свідків, ОСОБА_14 (сусід), ОСОБА_13 (сусідка), ОСОБА_17 (сусідка), слід залишити без задоволення, оскільки представником відповідача не названо відомостей які б могли вказувати на володіння цими особами відомостями, що входять до предмету доказування.
Суд вважає, що заяву представника відповідача про допит свідка ОСОБА_18 слід залишити без задоволення, оскільки така свідок як найкраща подруга відповідача може бути зацікавлена у результаті справи.
При цьому суд вважає за можливе задовольнити заяви представника позивача в частині допиту таких свідків: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Відповідно, клопотання представника позивача про відмову в задоволенні заяви представника відповідача слід задовольнити частково в частині допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , в іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Статтею 91 ЦПК України передбачено виклик свідка. Так, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Враховуючи викладене, беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, оскільки запитувана інформація містить дані, що мають значення для повного та об'єктивного з'ясування обставин та вирішення справи, а саме встановлення обставин на які посилаються сторони у справі, та враховуючи, що вказані докази можуть бути надані лише на вимогу суду, суд дійшов висновку, що заяви позивача підлягають до задоволення.
При цьому відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
До судового розгляду спір між сторонами не врегульований.
Зважаючи на викладене,та враховуючи, що сторонами в підготовчому судовому засіданні подано всі наявні докази по справі, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду, розгляд справи проводити одноособово у відкритому судовому засіданні.
Керуючись статтями 5, 12, 76, 84, 91, 187, 189, 198, 274, 279 ЦПК України, суд
1. Клопотання представника позивача - адвоката Богача А.А. про поновлення процесуального строку для подання заяв про допит свідків задовольнити.
Поновити представнику позивача - адвокату Богача А.А. строк для подачі заяв про допит свідків.
2. Заяви представника позивача - адвоката Богача А.А. про виклик свідків - задовольнити частково.
Викликати в судове засідання для допиту в якості свідків:
ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 );
ОСОБА_12 ( АДРЕСА_2 ).
Заяви представника позивача - адвоката Богача А.А. про виклик свідків і іншій частині залишити без задоволення.
Забезпечення виклику та явки вказаних осіб покласти на сторону позивача.
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від дачі показань.
3. В задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Вовчук М.М. про залишення без розгляду заяв представника позивача про допит свідків - відмовити.
4. Заяви представника відповідача - адвоката Вовчук М.М. про виклик свідків - задовольнити частково.
Викликати в судове засідання для допиту в якості свідків:
ОСОБА_15 ( АДРЕСА_3 , тел.. НОМЕР_1 );
ОСОБА_16 ( АДРЕСА_3 , тел.. НОМЕР_1 ).
Заяви представника позивача - адвоката Вовчук М.М. про виклик свідків і іншій частині залишити без задоволення.
Забезпечення виклику та явки вказаних осіб покласти на сторону позивача.
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від дачі показань.
5. Клопотання представника позивача - адвоката Богача А.А. про відмову в задоволенні заяви представника відповідача слід задовольнити частково в частині допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Клопотання представника позивача - адвоката Богача А.А. про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про допит свідків в іншій частині - залишити без задоволення.
6. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 18.06.2026.
Визначити такий порядок з'ясування справи: розгляд заяв та клопотань відповідно до статті 222 ЦПК України; вступне слово учасників справи; дослідження письмових доказів; допит свідків; додаткові пояснення після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами; дебати.
Розгляд справи здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя Медведєв К.В.