Справа № 361/3831/26
Провадження № 2/361/1956/26
06.05.2026
про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Адвокат Осадча К.О. від імені та в інтересах ОСОБА_1 подала до суду зазначений позов.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається із поданої позовної заяви представник позивача на виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зазначила прізвище ім'я та по батькові відповідача - ОСОБА_2 , проте в матеріалах справи міститься копія паспорта на ім'я відповідача - ОСОБА_2 .
Крім того, позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність адреси електронної пошти, а також наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» із 01 січня 2026 року становить 3 328 грн.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640 грн).
Позивач звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя зазначивши ціну позову 2 462 775 грн та згідно квитанції № 6068-2031-9829-8014 від 01 квітня 2026 року сплачено судовий збір в розмірі 5 000 грн.
Позовна заява містить також клопотання про розстрочку сплати судового збору, яке мотивоване скрутним матеріальним становищем позивача, та неможливістю сплати відразу повного розміру судового збору.
Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20) зазначила, що як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію» суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідка з Пенсійного фонду України, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Таким чином особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження майнового стану позивачкою надано довідку форми ОК-5 за період з 2000 року по 2019 рік.
При цьому суд зазначає, що надані позивачем докази не можуть свідчити про те, що позивач перебуває в тяжкому матеріальному становищі та не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору у 2026 році (інші доходи, вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).
Вказане унеможливлює вирішення питання судом щодо дійсної наявності у позивача скрутного матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору позивача слід відмовити.
Таким чином, підстави для розстрочення сплати судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволення клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору, а отже, позивачу належить доплатити судовий збір, або надати докази, що підтверджують дійсний майновий стан, що дає право на розстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, визначається спосіб усунення недоліків, а саме: подання позовної заяви у новій редакції у якій зазначити дані щодо позивача та відповідача враховуючи вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та подати до суду докази доплати судового збору у визначеному законом розмірі, або подання документа, що підтверджує підстави для розстрочення сплати судового збору.
Дані недоліки мають бути усунені у п'ятиденний денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо, заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Гізатуліна