про зупинення виконання оскаржуваних рішень
08 травня 2026 року
м. Київ
справа №280/1655/25
адміністративне провадження №К/990/3314/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання Міністерства оборони України
про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року
у справі № 280/1655/25
за позовом ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, що оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 07 лютого 2025 року №5/в щодо відмови позивачці у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як дружині померлого військовослужбовця, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати відповідача призначити і виплатити позивачам одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) та пункту 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, як членам сім'ї військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України 21 січня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/1655/25 та надано учасникам справи строк для надання відзиву та письмових пояснень на касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №280/1655/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що, на переконання скаржника, оскаржувані судові рішення створюють ризик безпідставного стягнення з Міністерства оборони України бюджетних коштів, призначених для забезпечення обороноздатності держави та здійснення виплат одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які беруть участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України. Крім того, скаржник зазначає, що у разі виконання оскаржуваних судових рішень до завершення їх касаційного перегляду та подальшого задоволення касаційної скарги може бути істотно ускладнено або фактично унеможливлено здійснення повороту виконання судового рішення. На думку скаржника, виконання таких судових рішень може призвести до негативних наслідків у вигляді безпідставного витрачання бюджетних коштів та позбавлення Міністерства оборони України можливості використати їх за цільовим призначенням.
Від позивачки заперечення на зазначене клопотання до суду не надходило. При цьому матеріали касаційного провадження свідчать, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом із копією касаційної скарги нею отримано 13 квітня 2026 року, що підтверджує належне повідомлення позивачки про подання відповідачем касаційної скарги та заявлене у її межах клопотання про зупинення виконання судових рішень.
Розглядаючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суддя-доповідач виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З огляду на частину першу статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішує суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду.
Верховний Суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути істотні підстави, при цьому таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін.
Також Суд звертає увагу на пункт "с" Рекомендацій(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах» від 07 лютого 1995 року, в якому вказано, що якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, дозволити зупиняти виконання тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі.
Крім того, у пунктах «b» та «d» Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права» від 09 вересня 2003 року наголошено на тому, що якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на рішення автоматично зупиняє виконання даного рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судові органи повинні враховувати права та інтереси третіх осіб.
Також Суд бере до уваги положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність відмови Міністерства оборони України у призначенні та виплаті позивачці одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця.
Оцінюючи наведені у клопотанні доводи, суддя-доповідач враховує, що виконання оскаржуваних судових рішень у частині, яка передбачає фактичне здійснення виплат з державного бюджету у вигляді одноразової грошової допомоги, за своєю правовою природою може спричинити істотні наслідки для публічних інтересів. У разі подальшого скасування цих рішень судом касаційної інстанції поворот їх виконання буде істотно ускладненим або фактично неможливим з огляду на приписи статті 381 КАС України, яка допускає такий поворот лише у виняткових випадках, зокрема у разі встановлення подання позивачем завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів. За таких обставин виконання оскаржуваних судових рішень до завершення його касаційного перегляду створює ризик настання негативних наслідків, що підлягає врахуванню при вирішенні питання про зупинення його виконання.
Разом з тим суд бере до уваги, що зупинення виконання судових рішень має тимчасовий характер, застосовується як винятковий захід та спрямоване на забезпечення ефективності касаційного перегляду, не позбавляє позивачку права на судовий захист і не вирішує спору по суті, а відтак не порушує балансу інтересів сторін.
З огляду на викладене, з урахуванням характеру спірних правовідносин, суддя-доповідач доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання Міністерства оборони України та зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 16 травня 2025 року у справі №120/845/24, від 09 липня 2025 року у справі №520/32171/24, від 08 жовтня 2025 року у справі №420/1897/25 та від 23 січня 2026 року у справі №280/1098/25.
Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України, Суд
Клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №280/1655/25 задовольнити.
Зупинити виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №№280/1655/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк