Справа № 308/2198/26
(заочне)
07 травня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», в інтересах якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
10 лютого 2026 року Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101751192506685 від 29.06.2025 в розмірі 15 784,00 грн., та 2 662,40 грн судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 29.06.2025 ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101751192506685, щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 11 500,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 28.06.2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.
Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Погодження використання електронного підпису між сторонами було досягнуто при проведенні верифікації і ідентифікації клієнта при первісному зверненні до Банку і підписанні Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в А-Банку та/або Заяви про погодження використання УЕП.
AT «А-БАНК» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим, станом на 05.02.2026 року, відповідач має заборгованість перед банком в розмірі 15 784,00 грн., яка складається з наступного: 11 323.64 грн. заборгованість за кредитом, 4 234,43 грн. заборгованість по відсотках, 225,93 грн заборгованість за пенею.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
За загальним правилом ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 29.06.2025 ОСОБА_1 підписав з АТ «А-Банк» заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101751192506685 від 29.06.2025 року. Відповідно до умов договору, сторони узгодили вид кредиту - кредит на споживчі потреби, тип кредиту - кредит строковий, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг. Кредит надано у розмірі 11500 грн. строком на 36 місяць зі строком повернення до 2028-06-28 року включно. Процентна ставка (фіксована )складає 85 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі платежу визначеного пунктом 7 Заяви. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Розмір щомісячного платежу - 898,69 грн. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155127711800. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) складає 32352.29 грн. Погашення заборгованості за Кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 . У випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Відповідно до меморіального ордеру № TR.47181147.40075.65455 від 29.06.2025 АТ «Акцент-Банк» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11 500,00 грн. призначення платежу: «Видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101751192506685 від 29/06/2025»
Випискою по картці ОСОБА_1 за період 29.06.2025 - 05.02.2026 підтверджується, що останній користувався карткою АТ «А-БАНК», у такій вказано дату і час операцій, та суми.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101751192506685 вiд 29.06.2025, укладеного мiж АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та клiєнтом ОСОБА_1 , ОКПО-2290010953, станом на 05.02.2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 784,00 грн., яка складається з наступного: 11 323,64 грн. заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 234,43 грн. заборгованість за процентами, 225,93 грн. заборгованість за пенею.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до положень ч. 1ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКЦЕНТ-БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (пункти 1 та 3 частини 1статті 611 ЦК України).
Судом встановлено, що заборгованість за договором № ABH0CT155101751192506685, від 29.06.2025 по тілу кредиту складає 11 323,64 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, інших доказів щодо відсутності заборгованості чи її наявність у іншому розмірів відповідачем суду надано не було.
При цьому, позивач, крім тіла кредиту в розмірі 11 323,64 грн. просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в розмірі 4 234,43 грн., що відображено у вказаному вище розрахунку.
Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підтвердження вимог в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором, Анкети заяви надано суду Паспорт споживчого кредиту, який підписано відповідачем 29.06.2025 року, у якому міститься інформація щодо процентної ставки.
Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.
Враховуючи наведене, а також те, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-БАНК» не повернуті, ОСОБА_1 односторонньо порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ABH0CT155101751192506685, від 29.06.2025 року, та відповідно до вимог ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець вправі вимагати повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ «А-БАНК» в цій частині, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101751192506685 від 29.06.2025 у розмірі 15 558,07 грн станом на 05.02.2026 року, яка складається з наступного: 11 323,64 грн заборгованість за кредитом; 4 234,43 грн заборгованість за відсотками.
При вирішенні позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 225,93 грн суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та який триває на даний час.
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22 зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Окрім того, позивачем не доведено на підставі якого пункту договору та за який період нарахована така неустойка як пеня.
За наведених обставин стягнення пені у розмірі 225,93 грн за вищевказаним кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 2 624,29 грн.
Керуючись ст. 3-5, 8-10, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101751192506685 від 29.06.2025 у розмірі 15 558,07 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 07 копійок) грн, що складається з наступного: 11 323,64 грн заборгованість за кредитом; 4 234,43 грн заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 2 624,29 (дві тисячі шістсот двадцять чотири гривні 29 копійок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 код РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 07.05.2026.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка