Справа № 298/1708/25
Номер провадження 1-кс/298/70/26
08 травня 2026 року с-ще Великий Березний
Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний заяву захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2025 за
№ 12025071030002146 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
В провадженні слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 перебуває клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
28.04.2027 на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 від участі у вказаному клопотанні.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 28.04.2026, захисиник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 вказане клопотання підтримала, та просила вжити заходів до розгляду вказаної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 розгляд заяви про відвід судді розподілено судді ОСОБА_1 .
Заява захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , про відвід судді мотивована тим, що суддя ОСОБА_7 не може брати участь у розгляді даного клопотання, оскільки 25 квітня 2026 року слідчим суддею ОСОБА_7 розглянуто клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 та відсторонення його від посади голови Великоберезнянської районної ради. Як зазначає захисник, в обох клопотаннях, незалежно від обставин, що наводила сторона захисту про відсутність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя прийняла доводи сторони обвинувачення в повному обсязі, проявивши при цьому позицію при якій «сторонній спостерігач» впевнено міг би ствердити про прихильність судді до сторони обвинувачення, при якій, зокрема, було нівельовано один з основних принципів кримінального процесу - безсторонність. Таким чином, на думку захисника, слідча суддя ОСОБА_7 сформувала свою думку та своє бачення обставин даного кримінального провадження у практичній площині, займаючи позицію сторони обвинувачення, що не відповідає основним завданням, що визначені у Законі України «Про судоустрій та статус суддів». Вважає, що при вирішенні клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 позиція суду буде незмінною, тобто на користь сторони обвинувачення, а відтак кінцеве процесуальне рішення є прогнозованим та передбачуваним, що порушує принцип змагальності та безсторонності. На думку сторони захисту, у даному випадку є підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, адже чітко обрана позиція слідчого судді та попередньо сформована думка відносно обставин справи дають підстави для обґрунтованого сумніву у її неупередженості.
Відтак, керуючись ст. 75, ч. 4 ст. 80 КПК України, захисник просив задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_7 від участі у розгляді клопотання про обрання накладення арешту на майно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025071030002146 від 16.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
У судове засідання, призначене до розгляду на 14 год. 30 хв. 08.05.2026, захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та суддя ОСОБА_7 , будучи повідомленими про час та місце розгляду заяви, не з'явилися.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 вважала за можливе розглядати справу без участі вказаних осіб, при цьому вказала, що захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , ОСОБА_5 повідомлені про час та місце судового розгляду вказаної заяви та проти її розгляду за їх відсутності не заперечують.
Прокурор вважав за можливе проводити розгляд заяви за відсутності вказаних учасників.
В силу положень заява про відвід розглядається участь вказанних осіб при розгляді даної заяви не є обов'язковою.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заяву про відвід слідчого судді підтримала, просила таку задовольнити, з підстав, наведених у такій заяві, додатково зазначивши при цьому, зокрема, те, що слідчим суддею 25.04.2026 розглянуто клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 без урахування позиції сторони захисту, оскільки всі доводи сторони обвинувачення слідчим суддею відкинуто. Крім того, захисник звернула увагу слідчої судді, що на ухвали слідчого судді ОСОБА_7 стороною захисту подано апеляційні скарги 24.04.2026 та 28.04.2026 та Закарпатським апеляційним судом витребувано вказані справи з Великоберезнянського районного суду Закарпатської області. Проте витребувані апеляційною інстанцією судові справи до сих пір до апеляційного суду не передано. Крім того, захисник ОСОБА_8 зауважила, що стороною захисту подавались відповідні клопотання про ознайомлення сторони захисту та надання доступу до матеріалів клопотання про накладення арешту на майно. Проте, захисник зауважила, що наразі такий доступ стороні захисту не надано та, відповідно сторона захисту з матеріалами не ознайомлена. Крім того, зауважила, що розгляд слідчим суддею клопотань у вихідний день безпосередньо порушив право сторони захисту на відпочинок. Відтак, посилаючись, зокрема, на положення ст. 22, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, захисник просила вказане клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 проти поданого захисником ОСОБА_6 клопотання про відвід судді ОСОБА_7 заперечив з підстав, наведених ним у письмових запереченнях на заяву про відвід слідчого судді від 08.05.2026, зауваживши при цьому, зокрема, таке. Стороною захисту не наведено жодних фактів, які б свідчили про наявність у судді будь-яких упередженостей, особистої заінтересованості у розгляді клопотань суддею ОСОБА_7 . Усі доводи, що містяться в заяві, є виключно оціночними судженнями та є юридично неспроможними. При цьому розгляд одним і тим самим слідчим суддею клопотань в межах одного кримінального провадження прямо передбачено положеннями КПК України. Також прокурор зауважив, що в сторони захисту було достатньо часу для дослідженням матеріалів справи. Сторона захисту, не погоджуючись з процесуальними рішеннями, фактично підміняє інститут оскарження механізмом відводу судді, намагається дискредитувати суд та створити штучні перешкоди у розгляді клопотання, що перебуває на розгляді у слідчого судді ОСОБА_7 . При цьому зауважив, що до компетенції слідчого судді не належить ані направлення чи не направлення матеріалів судової справи до іншого суду, ні ознайомлення з матеріалами справи учасників судового процесу. При цьому зауважив, що до початку розгляду відповідних клопотань сторона захисту не заявляла відводів судді ОСОБА_7 , а також про порушення будь-яких прав сторони захисту, в тому числі, ненадання достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи, та не заперечувала проти розгляду клопотань слідчим суддею у вихідний день.
Слідчий суддя, заслухавши думку захисника ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_3 , дослідивши підстави та обставини, зазначені в заяві ОСОБА_6 та наведені захисником ОСОБА_4 у судовому засіданні, перевіривши доводи заяви про відвід судді, дослідивши матеріали судової справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зауважив Європейський суд з прав людини, наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, № 33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).
В ухвалі від 01.07.2022 (справа № 369/2874/20), Верховний Суд вказав, що оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, суд повинен встановити, чи існують будь-які підстави стверджувати, що суддя має та виявляє особисту упередженість під час розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм судом підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
В ст. 80 КПК України визначено, зокрема, що за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу слідчому судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Вичерпний перелік підстав для відводу судді передбачений ст.75 КПК України.
Згідно з ч. 1 вказаної статті суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваною, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Аналіз наведених законодавчих положень з урахуванням позицій Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дає підстави для висновку про те, що покладені в основу заяви про відвід судді обставини повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та наданням доказів, які свідчать про наявність підстав для відводу. Поки не надано доказів протилежного, особиста безсторонність суду презюмується. При вирішенні питання, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. При цьому вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Як убачається з поданої захисником ОСОБА_10 заяви про відвід судді ОСОБА_7 , в якості аргументів, що є підставою, на його думку, для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_7 , сторона захисту наводить ту обставину, що суддя ОСОБА_7 розглядала клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 та відсторонення його від посади голови Великоберезнянської районної ради та в обох клопотаннях, незалежно, що наводила сторона захисту про відсутність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя прийняла доводи сторони обвинувачення в повному обсязі, що, на думку сторони захисту, є проявом слідчим суддею позиції, при якій «сторонній спостерігач» впевнено міг би ствердити про прихильність судді до сторони обвинувачення, при якій, зокрема, за твердженням сторони захисту, було нівельовано один з основних принципів кримінального процесу - безсторонність. При цьому, сторона захисту висловила припущення, що при вирішенні клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 буде незмінною, на користь сторони обвинувачення, а відтак кінцеве процесуальне рішення є прогнозованим та передбачуваним, що порушує принцип змагальності та безсторонності.
Перевіряючи доводи захисника ОСОБА_6 , викладені в заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , та твердження, висловлені захисником ОСОБА_4 в судовому засіданні, під час розгляду заяви про відвід слідчим суддею досліджено матеріали справи 298/1708/25, провадження №1-кс/298/64/26 та встановлено таке.
Надаючи оцінку вказаним доводам захисника, слідчий суддя зазначає, що, наводячи вказані аргументи, сторона захисту не надала жодних доказів, які б підтверджували наявність підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_7 .. Тобто, такі ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях заявника. На переконання слідчого судді, наведені обставини, як підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_7 , не можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Слідчий суддя зауважує, що процесуальні дії та рішення слідчого судді в рамках даного кримінального провадження не можуть бути підставою для відводу судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення. Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Слідчий суддя звертає увагу, що вирішуючи заяву про відвід судді (слідчого судді), суд не вправі надавати оцінку законності та обґрунтованості судових рішень, ухвалених суддею у інших провадженнях, а незгода з такими рішеннями не може бути підставою для відводу судді (слідчого судді).
Що стосується наведених у судовому засіданні захисником ОСОБА_4 доводів про ненадходження до Закарпатського апеляційного суду матеріалів судових справ за апеляційними скаргами, поданими стороною захисту 24.04.2026 та 28.04.2026, слідчий суддя зауважує, що вказані обставини не можуть свідчити про неупередженість слідчого судді ОСОБА_7 в розгляді клопотання про арешт майна, що розглядається в межах даного кримінального провадження. При цьому безпосереднє технічне оформлення та надсилання справи до іншого здійснює суду канцелярія суду (або відповідальний працівник апарату суду) та не є компетенцією слідчого судді.
Стосовно доводів захисника ОСОБА_8 про порушення права сторони захисту на ознайомлення з матеріалами судової справи слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про здійснення слідчим суддею ОСОБА_7 перешкод у реалізації стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами судової справи. До того ж, як убачається з журналів судових засідань, до розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя ОСОБА_7 безпосередньо не переходив. При цьому, як убачається з журналу судового засідання від 25.04.2026, розгляд клопотання прокурора про арешт майна, який було призначено на 25.04.2026, відкладався саме у зв'язку з заявленим захисником ОСОБА_6 клопотанням про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
Безпідставними, на переконання слідчого судді, є також доводи захисника ОСОБА_8 про розгляд клопотань про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , та відсторонення його від посади голови Великоберезнянської селищної ради, у вихідний робочий день, адже, призначаючи розгляд клопотання на вказаний день, слідчий суддя ОСОБА_7 діяв в межах приписів КПК України, якими встановлено строки розгляду таких клопотань.
Зважаючи на наведене, оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , а також наведені захисником у судовому засіданні в їх сукупності, слідчий суддя вважає доводи щодо відводу слідчого судді такими, що не ґрунтуються на вимогах ст.75 КПК України.
Проаналізувавши всі доводи, викладені у заяві про відвід судді ОСОБА_7 та висловлені у судовому засіданні стороною захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що обставин, які б викликали обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, в ході судового розгляду не встановлено.
Беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає, що передбачені законодавством обставини для відводу слідчого судді ОСОБА_7 у розгляді клопотання про накладення арешту на майно відсутні, у зв'язку з чим заява захисника ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 35, 75, 76, 80 - 82, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від розгляду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2025 за № 12025071030002146 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08.05.2026 о 18 год. 10 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1