Справа № 127/15705/26
Провадження № 1-кс/127/5966/26
Іменем України
07 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваної: ОСОБА_4 , її захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Росоша, Липовецького району Вінницької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Старший слідчий СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 07.05.2026 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020010000542, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В межах даного кримінального провадження 06.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, психотропних речовин, в особливо великих розмірах.
В даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою.Таким чином у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від слідчого, прокурора чи суду, з огляду на те, що покарання за вчинені злочини є таким, що спроможне в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то під страхом кримінальної відповідальності думки ОСОБА_4 з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань сприятимуть наявності вказаного ризику. У разі переховування обвинуваченого стане неможливим подальше досудове розслідування, що також зумовлює подальше застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
- незаконного впливу підозрюваного на свідків та експертів, оскільки ОСОБА_4 , матиме можливість здійснювати на свідків відповідний незаконний вплив як у спосіб вмовлянь, погроз, переконань, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи;
- через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, підозрювана ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як досудове розслідування наразі не завершене і збирання доказів триває.
- також ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інкримінований йому злочин або вчинити інше кримінальне правопорушення;
Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували, щодо поданого клопотання, однак просили визначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у мінімальному розмірі передбаченому ст. 182 КПК України.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12026020010000542, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020010000542, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, але не пізніше 14 год. 00 хв. 05.05.2026, незаконно придбала психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін, яку незаконно зберігала при собі з метою збуту у поліетиленовому пакетику, обмотаному ізоляційною стрічкою.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини з метою збуту, 05.05.2026 близько 14 год. 00 хв., незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, знаходячись неподалік будинку № 24 по вулиці Трамвайній, що у місті Вінниці, була зупинена працівниками ВКП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та під час поверхневої перевірки в ОСОБА_4 виявлено один поліетиленовий пакетик, обмотаний ізоляційною стрічкою, з вмістом порошкоподібної речовини.
В подальшому, правоохоронними органами за вищевказаною адресою ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, як особу, підозрювану у вчиненні злочину, та у ході проведення її особистого обшуку виявлено та вилучено один поліетиленовий пакетик, обмотаний ізоляційною стрічкою, з вмістом порошкоподібної речовини, який останній зберігала при собі з метою збуту.
Згідно з висновком експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України в наданій на експертизу речовині, масою 265,5242 г, міститься кофеїн, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься та психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 20,6578 г., що згідно з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 відноситься до особливо великих розмірів.
05 травня 2026 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
06 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з ЄДРД за №12026020010000542 від 05.05.2026; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.2026; висновку експерта; протоколу обшуку; протоколу огляду місця події; протоколів допитів свідків; повідомлення про підозру від 06.04.2026; інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, раніше не судима.
В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваної, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваної та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання можливості визначення підозрюваній застави та її розміру слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
В той же час, згідно з пунктом 5 частини чотири статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Отже, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваної, яка хоч і підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, однак є особою досить молодого віку (24 роки), а також враховуючи те, що остання повністю визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення та щиро кається, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваній ОСОБА_4 застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 3 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема систематичність вчинення злочину впродовж двох місяців, особу підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України у максимальному розмірі, а саме триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400,00 грн., оскільки саме такий розмір застави зможе запобігти ризикам наведеним у клопотанні та доведеним в судовому засіданні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 14:00 год. 03 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 03 липня 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400,00 грн. (дев'ятсот дев'ять вісім тисяч чотириста гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя