Справа №127/15733/26
Провадження №1-кс/127/5980/26
08 травня 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , оглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_3 з тримання під вартою на взяття на особисту поруку, -
На адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_3 з тримання під вартою на взяття на особисту поруку.
З матеріалів клопотання встановлено, що СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020030000513 від 06.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 353 КК України.
В рамках вказаного провадження 23.12.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 353 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_2 зазначає у клопотанні, що він є керуючим закладом громадського харчування -кафе «Оранж» та готовий взяти ОСОБА_3 на поруки.
Оглянувши матеріали вказаного клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання мають бути додані:
1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Враховуючи викладене, ст. 201 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звернутись до суду з відповідним клопотанням, вимоги до клопотання та перелік документів, якими воно обґрунтовується.
За вказаних обставин, ОСОБА_2 не є уповноваженою особою на подання вказаного клопотання.
Також суд звертає увагу на те, що загальними положеннями КПК України передбачено, що усі заяви, клопотання, скарги, тощо, які подаються до суду повинні бути підписані особою, шляхом виконання на документі оригінального підпису або ж із застосування електронного цифрового підпису.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" N851-IV від 22.05.2003.
Відповідно до статті 5 Закону N851-IV електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Частиною першою статті 7 вказаного Закону встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
Разом з тим, клопотання ОСОБА_2 надійшло до суду без оригінального підпису та без електронного цифрового підпису, що у свою чергу, позбавляє суд можливості ідентифікувати особу, яка подала таке клопотання.
Нормами КПК України не передбачено винесення такого рішення як повернення клопотання, поданого в порядку ст. 201 КПК України, у зв'язку з відсутністю повноважень особи на подання такого клопотання.
У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, серед іншого диспозитивність (пункт 19 частини 1 статті 7 КПК).
Так ч. 2 ст. 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Враховуючи, що ст. 201 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які можуть звертатись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, тобто клопотання ОСОБА_2 подано з порушенням вимог КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність його повернення.
Суд зазначає, що повернення клопотання не позбавляє можливості повторного звернення з вказаним клопотанням оформленим відповідно до вимог КПК України.
Керуючись ст.ст. 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_3 з тримання під вартою на взяття на особисту поруку - повернути особі, яка його подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя