Провадження № 33/821/234/26 Справа № 697/2970/25 Категорія: ст. 122-4, ст. 124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Колісник Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
01 травня 2026 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника Хорошун О.В. та представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Бовшика М.Ю. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Хорошун О.В. в інтересах ОСОБА_2 на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП,-
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06 лютого 2026 рокуОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн., постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 665,6 грн.
Як встановлено судом першої інстанції 09.11.2025 об 11 год. 55 хв. у м. Канів, по трасі Р-09, водій автомобіля Fiat Panda н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 під час зустрічного роз'їзду автомобіля Toyota Camry н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив п.13.3 ПДР - порушення правил зустрічного роз'їзду, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Також, 09.11.2025 об 11 год. 55 хв. у м. Канів по трасі Р-09 водій автомобіля Fiat Panda н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , скоївши дорожньо-транспорну пригоду, а саме здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry н.з. НОМЕР_2 , після чого місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10 а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Хорошун О.В. в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просила її скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що він не здійснював обгін чи випередження, чи об'їзд перешкоди, він рухався по своїй смузі руху яка не мала перешкод, не мала ям чи горбів, позаду нього рухалися інші транспортні засоби. В той час водій ОСОБА_3 рухався по зустрічній смузі руху на якій, як зазначено на схемі ДТП, знаходиться яма, що не заперечувалось ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_5 . Об'їзд ями здійснював водій ОСОБА_3 по смузі зустрічного руху на якій рухався ОСОБА_2 .
Пояснення обидва водії надавали як в письмовому вигляді, так і на бодікамери, відеозаписи з яких були приєднані до матеріалів справи, та які судом не вивчинені та не надано їм належної оцінки.
Наведені докази свідчать про те, що саме ОСОБА_3 порушив вимоги п. 13.3 ПДР, а саме під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Стосовно притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 122-4 КУпАП зазначає, що в ситуації, яка виникла 09.11.2025 враховуючи пояснення обох водіїв, є дійсним факт наявності в діях водія альтернативного умислу, оскільки ОСОБА_2 не мав технічної можливості зупинитися на місці дорожньо-транспортної пригоди, оскільки попереду його транспортного засобу та позаду нього рухалися інші транспортні засоби.
Заслухавши думку захисника Хорошун О.В., яка підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити, думку представника потерпілого - адвоката Бовшика М.Ю., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП передбачена за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.13.3. ПДР під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Пунктом 2.10.а ПДР визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Вважаю, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про винуватість у ДТП ОСОБА_2 , тому відсутні підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження за відсутності в діях останнього складу адмінправопорушення, як про це просить апелянт.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-1 КУпАП, підтверджується:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 507999 від 09.11.2025, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, згідно якого 09.11.2025 об 11-55 год. у м. Канів, по трасі Р-09, водій автомобіля Fiat Panda н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 під час зустрічного роз'їзду автомобіля Toyota Camry н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив п.13.3 ПДР - порушення правил зустрічного роз'їзду, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508007 від 09.11.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно якого 09.11.2025 об 11-55 год. у м. Канів по трасі Р-09 водій автомобіля Fiat Panda н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry н.з. НОМЕР_2 , після чого місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10 а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
- даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.11.2025 року, яка складена за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та в якій зафіксовані: розташування автомобілів після залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження транспортних засобів після ДТП. Заперечень щодо факту ДТП за їх участю, встановлених механічних пошкоджень транспортних засобів внаслідок ДТП жоден з учасників не висловлював;
- даними рапорту повідомлення зі служби 102 від 09.11.2025 про скоєне ДПТ;
- даними письмових пояснень ОСОБА_6 про те, що вона як пасажир автомобіля рухались по дорозі від м. Канів в сторону Софіївки в правій полосі руху, як раптом назустріч виїхало авто та спричинило удар. Водій який вчинив ДТП не зупинився;
- даними пояснень ОСОБА_1 , згідно яких він рухаючись у своїй смузі руху, від м. Канів в бік Софіївки. Водій, який рухався у протилежному напрямку руху виїхав майже на центр дороги, зачепив дзеркало на його автомобілі. Він побачив, що водій не зупинився, вирішив його наздогнати щоб уточнити його дані для виклику поліції. Він розуміє, що вчинив неправильно та враховуючи, що інший водій втік з місця ДТП в нього не було вибору;
- даними пояснень ОСОБА_2 , згідно яких 09.11.2025 він їхав на автомобілі по А/Д Миронівка-Канів-Софіївка у своїй смузі руху. На зустріч йому рухався автомобіль Тойота Камрі, який здійснював об'їзд ям на дорозі та перетнув роздільну смугу та здійснив виїзд на зустрічну смугу. Внаслідок чого сталося зіткнення, а саме удар дзеркалами заднього бачення по лівій стороні транспортного засобу. Після зіткнення , щоб не створювати аварійної зупинки він поїхав на безпечний відрізок шляху та зупинився. В цей час під'їхав інший учасник ДТП. Після чого було викликано працівників поліції.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи викладені в апеляційній скарзі захисника є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме невиконання ОСОБА_2 приписів п. 13.3 ПДР, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулося через те, що ОСОБА_2 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 під час зустрічного роз'їзду автомобілів.
За результатами апеляційного розгляду вважаю, що дослідженим в ході судового розгляду доказам, суд першої інстанції дав належну оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що постанова суду є незаконною, прийнятою з недотриманням норм процесуального та матеріального права, є безпідставними, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суд відповідно до ст.ст.245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.
Апеляційний суд враховує і те, що докази наявні в матеріалах справи взаємоузгоджуються один з одним і підстав для сумніву в їх об'єктивності та суперечливості, як на те вказує адвокат Хорошун О.В. не вбачається. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви в об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи щодо ОСОБА_2 не надано і не здобуто в процесі апеляційного розгляду, а тому підстави для визнання їх недопустимими відсутні.
При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, із застосуванням положень ст. 36 КУпАП.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_2 доведена повністю, а його дії за ст. 124, 122-4 КУпАП кваліфіковані вірно.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.02.2026 року, є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Хорошун О.В. в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба