Провадження № 11-кп/821/97/26 Справа № 711/2475/21 Категорія: ч. 2 ст. 345 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 травня 2026 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
прокурора ОСОБА_10 ,
потерпілих: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021250310000461 за апеляційною скаргою захисниці ОСОБА_8 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 жовтня 2024 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.2 ст.345 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 роки та покладенням на нього певних обов'язків.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тальне Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
засуджено за ч.2 ст.345 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 роки та покладенням на нього певних обов'язків.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнані винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК за таких обставин.
16.02.2021, близько 22.40 год. під час несення служби інспекторами екіпажу «АГАТ-103» Управління патрульної поліції в Черкаській області (далі - УПП в Черкаській області) ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , отримано повідомлення від оперативного чергового «порушення правил дорожнього руху» за адресою: вул. Чигиринська, 11, м. Черкаси. Прибувши на місце виклику ними виявлено транспортний засіб «КІА Черато», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_6 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. З метою припинення протиправних дій ОСОБА_6 , йому запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння.
У подальшому, близько 00.15год., прибувши на службовому автомобілі до комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний наркологічний диспансер» (далі - КНП «ЧОНД»), за адресою: просп. Хіміків,62, м. Черкаси, ОСОБА_6 почав образливо висловлюватись та нецензурно лаятись на адресу ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , розмахувати руками та хапати за формений одяг ОСОБА_12 . Після чого, до ОСОБА_6 згідно з ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) було застосовано засіб обмеження рухомості - кайданки, та останній перебуваючи на підлозі у вестибюлі приміщення КНП «ЧОНД», ігноруючи законні вимоги поліцейського ОСОБА_11 , припинити свої протиправні дії, умисно наніс стопою правої ноги два удари по лівій нозі останнього, які завдали йому фізичного болю.
ОСОБА_7 , 16.02.2021, близько 00.30год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у вестибюлі приміщення КНП «ЧОНД», за вищевказаною адресою, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу інспекторів екіпажу «АГАТ-103» УПП в Черкаській області ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які перебували у форменому одязі, під час несення ними служби, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_12 , чим завдав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Після чого, при спробі працівниками поліції застосувати до ОСОБА_7 згідно з ст. 45 Закону засіб обмеження рухомості - кайданки, продовжував свій злочинний умисел, висловлюючись нецензурною лексикою на адресу ОСОБА_11 та наніс йому один удар ліктем правої руки в область щелепи справа, чим завдав тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вимоги апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка їх подала.
В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати вирок та постановити нове рішення, яким ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнати невинуватими у пред'явленому обвинуваченні та виправдати з підстав не доведення вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК.
Звертаючи увагу на ст.370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), висновки Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЕС), рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), цитуючи ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Рішення, Дисциплінарних палат та Вищої Ради правосуддя, вказує, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуваний вирок, повністю не врахував всі доводи сторони захисту, не надав їм детального аналізу, а також обґрунтування їх відхилення.
Стверджує, що в супереч вимог ст.ст.84,85,91,92,94 КПК обвинувачення побудоване лише на показаннях потерпілих: ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також лікаря ОСОБА_16 , які є знайомими і колегами потерпілих та мають достатньо підстав свідчити проти обвинувачених, тому їх показання є неналежними. На думку апелянта, стороною обвинувачення не надано належної оцінки таким вагомим доказам, як відеозаписи, жоден з яких не підтверджує наявність викладених в обвинуваченні фактів, що стосуються нецензурної лайки на адресу поліцейських, розмахування руками, хапання за одяг, нанесення ударів. Окрім того, вказує на порушення вимог ст.228 КПК під час слідчої дії та складання протоколу пред'явлення особи для впізнання свідком ОСОБА_16 , які, на переконання сторони захисту, не можна вважати належними.
Водночас звертає увагу на відсутність у даному випадку об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину та прямого умислу обвинувачених на завдання поліцейським тілесних ушкоджень. Вважає, що даний факт не знайшов свого підтвердження, оскільки поведінка обвинувачених не могла свідчити про таке бажання, а сторона обвинувачення не надала достатніх доказів та не довела мотивів на підтвердження умислу обвинувачених на нанесення потерпілим тілесних ушкоджень.
Також зауважує про неврахування показань ОСОБА_17 , який повністю заперечив протиправність дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зазначивши, що застосування відносно них поліцейськими спеціальних засобів було безпідставним.
Зауважує, що під час застосування спеціального засобу - кайданок - обвинуваченим було заподіяно тілесні ушкодження. Приводить доводи щодо порушень працівниками поліції вимог ч.6 ст.45 Закону. Вказує, що за цим фактом, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва внесені відомості за заявою ОСОБА_7 , відповідно до якої 16.02.2021, близько 00.30 год. у приміщенні наркологічного диспансеру працівниками патрульної поліції було застосовано фізичну силу до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . В провадженні Четвертого СВ (з дислокацією у м.Черкаси) ТУ ДБР, розташованого у м.Києві перебувають матеріали кримінального провадження №62021100030000081 від 05.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК.
Вважає, що всупереч ст. 291 КПК при формулюванні обвинувачення не деталізовано підстав для застосування до осіб спеціальних засобів та не вказано про можливе здійснення попереджень про намір їх застосування, що ставить під сумнів дотримання поліцейськими вимог ст. ст. 42, 43, 45 Закону.
Водночас звертає увагу, що УПП в Черкаській області відносно ОСОБА_6 було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП; відносно ОСОБА_7 за ст. 173 КУпАП; відповідні матеріали було подано до суду, однак Придніпровським районним судом м.Черкаси та Черкаським апеляційним судом встановлено відсутність фактів, що могли б підтверджувати вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дій, покладених в основу обвинувачення, та свідчили б про необхідність та правомірність доставки ОСОБА_6 , до медичного закладу та застосування в подальшому відносно нього та ОСОБА_7 поліцейськими спеціальних засобів.
Також захисниця стверджує, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прокурором направлено на адресу суду поза межами строку досудового розслідування. З цього приводу зазначає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 оголошення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК, здійснено 16.02.2021. В той же час, дата отримання судом обвинувального акту 19.04.2021, що підтверджується відповідним звітом про автоматизований розподіл по справі № 711/2475/21.
Позиції учасників судового провадження.
Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
- обвинувачені та їх захисниця, які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;
- прокурор, потерпілі, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисниці, покликаючись на законність вироку.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинувачених і їх захисниці, прокурора та потерпілих, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, а також кваліфікація їх дій за ч.2 ст.345 КК є правильними, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами, дослідженими та перевіреним під час судового розгляду.
Заразом суд навів у вироку належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 345 КК передбачено відповідальність за погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим обов'язковим об'єктом - психічна та фізична недоторканність працівників правоохоронних органів або їх близьких родичів. Об'єктивна сторона злочину може бути виражена у погрозі знищенням чи пошкодженням майна, вбивством, застосуванні насильства, незалежно від того, чи є погроза дійсною і реальною, а також у заподіянні побоїв, спричиненні тілесних ушкоджень, що пов'язане із виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК характеризується виною у формі прямого умислу.
Інтелектуальна ознака прямого умислу полягає у тому, що суб'єкт усвідомлює фактичну сторону своїх дій, зокрема те, що він своєю протиправною поведінкою заподіює тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу, у зв'язку із виконанням останнім службових обов'язків, а вольова ознака передбачає наявність бажання на їх заподіяння та настання відповідних суспільно-небезпечних наслідків (постанова Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 591/7679/19).
За змістом ст. 24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №740/1193/20).
За наслідками судового розгляду цього кримінального провадження, встановивши фактичні обставини вчиненого, дослідивши та оцінивши сукупність зібраних стороною обвинувачення доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК, з чим погоджується і апеляційний суд.
Твердження сторони захисту про відсутність у діях обвинувачених умислу на заподіяння працівникам поліції тілесних ушкоджень обґрунтовано було визнано безпідставними з огляду на таке.
У суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що 16.02.2021 патрульні поліцейські ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підійшли до машини, в якій він сидів разом із ОСОБА_7 . Машину не зупиняли, вони стояли. Поліцейські відкрили пасажирські дверцята та запитали в них де водій, на що вони відповіли, що він відійшов, ім'я водія він не знає. Машина знаходилась у користуванні ОСОБА_7 , але хто її власник він не знає. Його попросили вийти з машини і він вийшов. Їм роз'яснювали чому до них підійшли патрульні і вони їм повідомляли свої персональні дані. Поліцейські повідомили, що йому необхідно з ними поїхати до КНП «ЧОНД» для проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Коли він погодився, його відвезли до цієї установи, де до нього підійшла жінка та запитала чи буде він проходити освідування, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 також наполягали на такому проведенні. Поліцейські з ним поводили себе зухвало. Він виражав своє незадоволення поліцейським, але не виражався в їх бік нецензурною лайкою та не погрожував їм. Його попереджували про те, що до нього будуть застосовані кайданки, але він не міг не обурюватися на їх дії, оскільки вони його ображали нецензурно. Намагаючись встановити особи поліцейських він потягнувся рукою до жетона ОСОБА_11 , щоб побачити його номер, і в цей момент його повалили на підлогу та почали заламувати його руки та наділи кайданки. Через деякий час в приміщення зайшов ОСОБА_7 зі свідком, котрі розпитували що відбувається. ОСОБА_7 теж нікого не бив. Поліцейські наносили йому удари, але він не може конкретизувати хто саме і скільки ударів йому наносив. Потім приїхали ще один чи два екіпажі поліції, які заламали ОСОБА_7 та наділи на нього кайданки. Після прохання викликати швидку, його патрульною машиною доставили до третьої лікарні. В лікарні він скаржився на болі в коліні, після огляду лікаря його та ОСОБА_7 повезли до відділення поліції на вул. Пастерівська, де склали протоколи. У працівників поліції не було на обличчі слідів побоїв. Близько 05.00 год. ранку їх відвезли до ІТТ, а через 2-3 дні привезли в суд на обрання запобіжного заходу.
У суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав. Пояснив, що 16.02.2021 коли він з ОСОБА_6 сиділи в автомобілі, до них підійшли патрульні. Він вийшов з автомобіля і на їх запитання пояснив, що за кермом автомобіля був знайомий, який наразі відсутній, тому що він кудись пішов. Патрульні почали перевіряти їх документи та казали, що за кермом був ОСОБА_6 . Між ними зав'язалася з цього приводу дискусія, а потім вони наділи кайданки на ОСОБА_6 та силою посадили в службовий автомобіль повезли його до КНП «ЧОНД». Після чого, він поїхав до цієї установи, щоб забрати ОСОБА_6 . Коли він зайшов, то бачив що ОСОБА_6 били ногами і він скаржився на біль в ногах. Особисто він не висловлювався нецензурною лайкою в бік патрульних. Коли він підійшов до них, щоб з'ясувати за що вони б'ють ОСОБА_6 , в ході розмови між ними, вдягаючи шапку собі на голову, один із патрульних схопив його за руку та почав кричати, що він його вдарив. Після цього патрульні його повалили на підлогу та наділи на нього кайданки, а в ході цього нанесли йому удари. Він в цей момент обурився, але нікого не бив, ліктем не зачіпав. Патрульні не робили йому зауважень стосовно його поведінки. На його думку, на нього безпідставно наділи кайданки. Після цього, їх доставили до третьої лікарні, складали протоколи. Коли на нього наділи кайданки, його ніхто не попереджував про це. Він нікого не бив та не наносив працівникам поліції тілесних ушкоджень. Не знає за яких обставин працівники поліції отримали тілесні ушкодження. Їх товариш все це фільмував на телефон і там не видно, щоб він когось бив. Не пам'ятає чи погрожував патрульним звільненням з лав поліції, можливо погрожував. Коли він спілкувався із патрульними він міг жестикулювати руками, але це не свідчить, що він їх бив. Особисто він не хапав за формовий одяг патрульних.
Суд першої інстанції ретельно перевірив невизнання вини обвинуваченими, правильно встановив, що версія обвинувачених є неспроможною, оскільки спростовується сукупністю таких доказів.
У суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_12 пояснив про обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення. Вказав, що 15.02.2021 він спільно зі своїм напарником ОСОБА_11 заступили на нічне чергування у складі екіпажу АГАТ-103. Близько 22.40 год. на службовий планшет їм прийшов виклик про те, що рухається автомобіль КІА Черато, темного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Черкаси по бульв. Шевченка, від вул.Кобзарська в напрямку вул. Добровольського, водій якого підозріло себе поводить на проїзній частині і можливо перебуває в стані сп'яніння. Після отримання даного виклику, вони направились за вказаною адресою, під час руху зв'язались із заявником, який повідомив, що даний транспортний засіб вже зупинився та перебуває за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, АЗС «МОТО». Через деякий час, заявник знову з ними зв'язався та повідомив, що він став свідком того, що водій автомобіля сів за кермо та розпочав рух. Пізніше, даний свідок дав свої письмові пояснення та відеозапис з його відео реєстратора, який був в його транспортному засобі. На даному відео було зафіксовано рух автомобіля КІА Черато, а також хто був за кермом вказаного автомобіля. Близько 23.30 год., ними було виявлено вказаний автомобіль в русі, а саме за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11. Водій автомобіля КІА Черато відреагував на світлову сигналізацію, з'їхав у заїзний карман і зупинився. Одразу із переднього пасажирського сидіння вийшов чоловік, зачинив свій транспортний засіб на центральний замок і в ході їхнього з ним спілкування, ними було встановлено, що пасажиром даного транспортного засобу є ОСОБА_7 . Автомобіль КІА Черато був тонований, тому вони не могли оглянути даний транспортний засіб і встановити чи є в ньому ще люди. ОСОБА_7 одразу почав з'ясовувати причину їхнього спілкування та причину зупинки транспортного засобу, на що йому було повідомлено причину зупинки. Через деякий час, приблизно через 5-10 хвилин до них підійшов ще один чоловік приблизним зростом 190 см, міцної статури, одягнений у чорний одяг в масці та почав задавати їм питання з приводу зупинки вказаного автомобіля. Приблизно 5-10 хв. ОСОБА_7 відчинив свій транспортний засіб, щоб дістати з нього особисті речі, вони побачили на задньому сидінні ще одну особу. Ця особа одразу вийшла з автомобіля і ним виявився ОСОБА_6 , якому також було повідомлено про причину запинки транспортного засобу. Оскільки ці особи не бажали надавати документи для їх встановлення, тому до них було застосована поверхнева перевірка, у відповідності до ст. 34 Закону. Через деякий час він зв'язався із заявником та отримав від нього відео реєстратора, щоб можна було оцінити хто саме сідав за кермо автомобіля КІА Черато та керував ним. Отримавши вказане відео, вони його передивилися та встановили, що за кермо автомобіля КІА Черато сідав ОСОБА_6 , у якого в ході спілкування із ним, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий запах алкоголю із порожнини рота. Ними було запропоновано ОСОБА_6 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, або проїхати до медичного закладу для огляду лікарем наркологом, на що останній відмовився проходити огляд, заперечуючи що він не керував транспортним засобом. В ході залучення свідків, задля фіксації його відмови від проходження освідування, він спілкувався із ОСОБА_6 , який почав ображати нецензурною лайкою, казав що він не керував автомобілем і в один момент він відштовхнув його. Після чого ним було застосовано до ОСОБА_6 фізичну силу, для того щоб водій не наражав на небезпеку, не наніс їм фізичної шкоди, оскільки вони знаходились на проїзній частині. Після чого він заспокоївся, сів до службового автомобіля і вони поїхали у наркологічний диспансер за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 62 для проходження освідування. По приїзду до наркодиспансеру, ОСОБА_6 знову почав виражатися нецензурною лайкою, ображати їх, усіляко намагався заважати роботі лікаря, мотивуючи це тим, що він не керував автомобілем КІА Черато. Для того, щоб даний чоловік не заважав роботі лікаря, ними було запропоновано йому вийти з кабінету у хол приміщення лікарні. В холі він почав ще більш агресивніше себе поводити. Його було попереджено, щоб він не вчиняв ніяких протиправних дій, ознайомлено з його правами та обов'язками. І далі ОСОБА_6 схопив його за нагрудний значок, після чого до ОСОБА_6 було застосована фізична сила, поклали на підлогу та застосовано спеціальний засіб - кайданки. В цей момент до приміщення лікарні зайшли два чоловіка, які також були на місці зупинки транспортного засобу, в тому числі ОСОБА_7 Коли вони зайшли до приміщення, ОСОБА_7 одразу почав поводити себе агресивно, виражатися нецензурно, погрожувати їм з напарником фізичною розправою та звільненням з лав поліції, мотивуючи це тим, що він колишній працівник поліції та відтак має відповідні зв'язки, а тому вони більше ніколи не будуть працювати в поліції. На що вони з напарником його неодноразово попередили, намагались заспокоїти його та просили не висловлюватися нецензурною лайкою. Також вони викликали собі на допомогу екіпаж, оскільки правопорушників вже було декілька, які приїхали до них через деякий час. Це був 105-й екіпаж з командиром взводу ОСОБА_15 , напарниками ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . ОСОБА_7 поводив себе дуже агресивно, на їх зауваження не реагував. У цей час ОСОБА_6 , котрий був на підлозі, наніс декілька ударів ногою напарнику ОСОБА_18 і підвівся на ноги. Коли прибули їх колеги, обвинувачені продовжували поводити себе агресивно. Напарник ОСОБА_18 намагався заспокоїти ОСОБА_7 , а він намагався заспокоїти ОСОБА_6 . Затим ОСОБА_7 намагався схопити його напарника ОСОБА_19 за формовий одяг, в цей момент ОСОБА_6 скоротив до нього дистанцію і намагався його чи вдарити, чи якимось іншим чином заподіяти йому шкоди, але він його стримав. У цей час, ОСОБА_7 наніс йому удар кулаком правої руки в область лівого ока. Щоб не зволікати і ці події не завдали ще більш для них тяжких наслідків, вони одразу застосували фізичну силу до ОСОБА_7 та поклали його на підлогу і в цей момент останній наніс його напарнику ОСОБА_18 удар ліктем в область обличчя. Після чого вони наділи на ОСОБА_7 кайданки. Пізніше вони з напарником відчули, що їх самопочуття стало погіршуватися та вони викликали собі швидку допомогу, слідчих для написання заяв, а потім їх з напарником було госпіталізовано до 3-ї міської лікарні та проведено їх огляд лікарями, а потім вже їх госпіталізували до поліклініки МВС. На місце події приїхали інші екіпажі поліції, які займалися оформленням адміністративних матеріалів. Вони не писали відносно даних осіб протоколи затримання.
У суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_11 надав тотожні показання з потерпілим ОСОБА_12 щодо подій в КНП «ЧОНД» повідомив, що 15.02.2021 він спільно зі своїм напарником ОСОБА_12 заступили на нічне патрулювання, Близько 23.00 год., на службовий планшет вони отримали повідомлення про те, що водій автомобіля КІА темного кольору, рухається по бульв. Шевченка в напрямку вул.Добровольського, поводить себе незрозуміло на проїзній частині і відповідно може бути в стані алкогольного сп'яніння. Вони поїхали в напрямку вул. Добровольська і в процесі зв'язалися із заявником, який повідомив, що наразі автомобіль знаходиться на заправці АЗС «МОТТО» і в автомобілі нікого немає, але троє осіб знаходяться поряд із автомобілем. Через певний час заявник повідомив, що даний автомобіль виїжджає від АЗС «МОТТО». Потім вказаний було припарковано у заїзному карманчику по вул. Чигиринська, 11. Відразу після зупинки даного транспортного засобу із переднього пасажирського сидіння вийшов ОСОБА_7 . Коли його колегою, за допомогою відео заявника, було встановлено водія автомобіля КІА, а ним виявився ОСОБА_6 , останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в нього були явні ознаки алкогольного сп'яніння, на місці зупинки автомобіля або у медичному закладі. ОСОБА_6 почав поводитись агресивно та відмовився від проходження огляду, почав погрожувати працівникам медичного закладу, тому його було відведено до холу приміщення, де він почав поводити себе ще агресивніше. Поводив себе доволі зухвало. Оскільки його агресія не спадала, а наростала, ОСОБА_6 було попереджено про те, що якщо його він не заспокоїться до нього будуть застосовані фізична сила, а за необхідності спеціальні засоби. Однак агресія ОСОБА_6 не стихала, і він схопив його напарника за жетон і відтягнув його. З метою запобігання погіршення подій та усунення загрози, вони з напарником до ОСОБА_6 застосували фізичну силу та спецзасіб - кайданки. Обвинуваченого було покладено на підлогу та надіто кайданки. В цей момент до приміщення зайшли ОСОБА_7 із іншим чоловіком, який підійшов до них на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_6 перевернувся на спину та наніс йому декілька ударів ногою в коліно. Потім з ними почав спілкування ОСОБА_7 , який також вів себе дуже агресивно, погрожував фізичною розправою та звільненням з лав поліції, вказуючи на свої зв'язки в минулому з працівниками міліції. Проявляв до них зневагу як до працівників поліції. ОСОБА_7 , виражав своє невдоволення їхніми діями і надалі останній зробив у його бік крок та простяг руки. Він не зрозумів його дій, але ці дії були агресивні, він відійшов від нього, оскільки в цей момент почав агресивно поводитись ОСОБА_6 .. Потім, користуючись моментом, що він відволікся на ОСОБА_6 , ОСОБА_7 наніс його напарнику удар кулаком по обличчю, а тому з метою запобігання більш гірших дій зі сторони останнього, до нього було застосовано фізичну силу та застосовано спецзасоби - кайданки. Коли вони застосовували відносно ОСОБА_7 фізичну силу, останній наніс йому удар в область обличчя. Потім вони з напарником відчули погіршення самопочуття, а тому викликали швидку медичну допомогу на місце події, яка їх забрала до 3-ї міської лікарні. Де їх було оглянуто лікарем та надано направлення до поліклініки МВС. Тому потім вони лягли на лікування до поліклініки МВС. На його думку, в момент тих подій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були в стані алкогольного сп'яніння, оскільки від обох був різкий запах алкоголю з порожнини рота і їх поведінка не відповідала обстановці, оскільки вони поводили себе дуже агресивно. Коли ОСОБА_6 наносив йому дари ногою, він був в положенні полу-лежачі полу-сидячі на спині. Ударів було близько трьох і той їх наносив з короткою амплітудою, тому він не встиг зреагувати після отримання першого. Нанесення цих ударів було зафіксовано випискою 3-ї міської лікарні.
Вказані показання потерпілих були перевірені під час проведення слідчих експериментів від 17.02.2021 за участі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в ході яких останні словесно розповіли та за допомогою статиста відтворили події, що відбулись 16.02.2021, зокрема, відтворені дії обвинувачених та потерпілих, обстановка нанесення обвинуваченими тілесних ушкоджень.
Окрім того ці показання потерпілих узгоджуються з показаннями таких свідків.
У суді першої інстанції свідок ОСОБА_15 показав, що 16.02.2021 року він зі своїм напарником перебував в екіпажі та забезпечували порядок на вулицях м.Черкаси. В радіоефір їм надійшло повідомлення про те, що екіпаж, в якому знаходяться потерпілі перебувають в приміщенні ЧОНД та потребують допомоги, оскільки молоді особи, які знаходились із ними поводять себе агресивно та на зауваження ніяк не реагують. Прибувши на місце було виявлено двох обвинувачених, один з яких, ОСОБА_6 знаходився в кайданках, виражався нецензурною лайкою, цебто поводив себе типово для особи, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_7 вів себе дуже агресивно та зухвало. В бік поліцейських він виражався нецензурною лайкою, не реагував на їх вимоги припинити такі дії. Після неодноразових попереджень він все одно агресивно себе поводив та розмахував руками. Потім він штовхнув ОСОБА_12 , а той, в цей момент намагався його втримати. Затим обвинувачений ударив ОСОБА_12 правою рукою в область обличчя. Після чого до них підключився ОСОБА_11 і вони разом із ОСОБА_12 намагались затримати ОСОБА_20 та надіти на нього кайданки, тому що він чинив активний опір і це реально могло загрожувати здоров'ю та життю працівників поліції, і в цей момент він відмахуючись від них, влучив ліктем ОСОБА_11 в обличчя. Після цього, сумісними зусиллями всіх працівників поліції, ОСОБА_20 було повалено на підлогу та надіто на нього кайданки. Однак, перебуваючи в лежачому положенні і в кайданках, останній продовжував погрожувати всім присутнім працівникам поліції та безпосередньо потерпілим. Ображав їх нецензурною лайкою всіх, в тому числі лікаря. Ним велась відео фіксація цих подій на його бодікамеру з моменту того як вони зайшли до приміщенні і до самого кінця, до моменту як вони повідомили ОСОБА_20 , що він більше не затриманий і може займатися надалі своїми справами. Особисто він складав відносно ОСОБА_20 протокол затримання, протокол за ст. 173 КУпАП, протокол по ст. 44-3 КУпАП та постанову по ст. 44-3 КУпАП, про те що він перебував під застосуванням спеціальних засобів. Від підписів про отримання протоколів та ознайомленні із ними обвинувачений відмовився, про що було зроблено відповідний запис у присутності двох свідків. В подальшому ОСОБА_20 було доставлено до 3-їміської лікарні, так як він цього забажав.
У суді першої інстанції свідок ОСОБА_14 показав, що він працює в УПП м. Черкаси. 16.02.2021 заступив на нічну службу у 105 екіпажі. Вони отримали виклик про допомогу екіпажу 103 у КНП «ЧОНД». Коли вони приїхали на місце виклику побачили, що там перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також їх колеги ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Вони з'ясували, що працівники поліції доставили ОСОБА_6 до ЧОНД для проведення його освідування на стан алкогольного сп'яніння, однак останній поводив себе зухвало, розмахував руками та виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та медперсоналу, хватав за формений одяг працівників поліції та погрожував їм фізичною розправою. Коли він зійшов у хол даного закладу він побачив, як ОСОБА_7 розмахував руками і наніс правою рукою удар ОСОБА_12 в підборіддя, а його напарник в цей час стояв позаду ОСОБА_7 і намагався схопити його за руки, але ОСОБА_7 з розвороту наніс удар ОСОБА_11 з ліктя у щелепу. Потім вони завалили ОСОБА_7 та наділи на нього кайданки. В ході події він бачив, що ОСОБА_7 чинив опір, виражався лайкою в бік потерпілих та лікаря, а потім наніс удари ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . У подальшому вони відвезли обвинувачених до Третьої лікарні. В нього бодікамера працювала постійно і він постійно був поряд із ОСОБА_7 , коли той перебував у лікарні і був у палаті. Після лікарні вони їздили до Черкаського РУП та там складали протоколи, протокол затримання та за ст. 130 КУпАП. Особисто він протоколи не складав, а допомагав оформити документи. Після складання протоколів ОСОБА_7 відпустили.
У суді першої інстанції свідок ОСОБА_16 показала, що працює лікарем психіатром у КНП «ЧОНД». 16.02.2021 вона була лікарем-наркологом та перебувала на чергуванні, коли до закладу привезли на освідування чоловіка, як пізніше дізналась ОСОБА_6 , який в грубій формі виражався нецензурною лайкою та грубо себе поводив. Той відмовився проходити освідування, тому працівники правоохоронних органів вивели його із кабінету і вона залишилась оформляти документи. Через деякий час вона почула шум у холі, коли вийшла, побачила, що ОСОБА_6 , якого привезли на освідування, почав хватати за одяг працівників поліції, після чого вони надягли на нього наручники та повалили на підлогу. Потім зайшли ще двоє людей, серед яких був, як пізніше дізналась ОСОБА_7 , котрий вів себе вкрай агресивно, одразу підбіг до працівників УПП, які в цей час були біля чоловіка, якого привезли на освідування. ОСОБА_6 , що лежав на підлозі, вивернувся та вдарив працівника поліції ногою по коліну, а ОСОБА_7 вдарив поліцейського по обличчю. Потім з'явились інші поліцейські з інших екіпажів. Далі вона тільки чула, що відбувалось, але не бачила, оскільки її попросили зайти в кабінет.
Вказані показання свідків були перевірені під час проведення слідчих експериментів: 22.03.2021 свідком ОСОБА_16 ; 21.02.2021 свідком ОСОБА_14 ; 18.03.2021 свідком ОСОБА_15 , під час яких вказані особи послідовно та чітко розповіли про подію, яка відбулась 16.02.2021, вказали на механізм нанесених тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
У суді першої інстанції свідок ОСОБА_13 показав, що він працює УПП в м. Черкаси. 15.02.2021 заступив на службу в ніч, патрулюючи м. Черкаси, їм в радіоефір надійшло повідомлення від чергової частини про те, що потрібна допомога 103 екіпажу по пр. Хіміків, 62 у КНП «ЧОНД». По прибуттю ними було виявлено службовий автомобіль, а в приміщенні були два працівники правоохоронних органів, а також три невідомих особи, як виявилось це були обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Хто був третьою особою, яка знімала на телефон, йому не відомо, він його особу не встановлював. Водночас свідок підтвердив час і місце події, підстави прибуття до установи, загальну обстановку та агресивну поведінку обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вказав про безперервну роботу бодікамер.
Посилання захисниці щодо зацікавленості вказаних осіб, у результаті розгляду кримінального провадження, як колег потерпілих, апеляційний суд вбачає необґрунтованими. Зазначені вище показання свідків, суд правильно визнав достовірним джерелом доказів.
Будь-яких даних, які б спростовували показання наведених свідків та свідчили, що вони обумовлюють обвинувачених, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Тільки та обставина, що свідки є працівниками поліції і колегами потерпілих, не свідчить про їх зацікавленість в результаті розгляду справи. Свідки повідомили виключно ті факти, очевидцями яких вони були безпосередньо, при виконанні ними своїх службових обов'язків, на які суд і послався у вироку. Відомостей про упередженість свідків матеріали кримінального провадження не містять.
Зазначені показання потерпілих та свідків, а також результати проведених з ними слідчих експериментів були підтвердженні висновками судово-медичних експертиз №№ 02-01/251, 02-01/250 від 08.04.2021, відповідно до яких у ОСОБА_11 , згідно з даними наданих медичних документів, мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Виявлені у ОСОБА_11 тілесні ушкодження могли виникнути в результаті падіння з положення стоячи падаючи на площину чи виступаючу поверхню. Виявлені у ОСОБА_11 тілесні ушкодження, могли виникнути, як за обставин, на які він вказав в протоколі проведення слідчого експерименту від 17.03.2021, так і за обставин на які вказав ОСОБА_15 в протоколі проведення слідчого експерименту від 18.03.2021; у ОСОБА_12 , згідно з даними наданих медичних документів, мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, гематомою (крововиливом) обличчя зліва. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Виявлені у ОСОБА_12 тілесні ушкодження не характерні для тих, які виникають внаслідок само ушкоджень, в результаті падіння з положення стоячи, падаючи на площину чи виступаючу поверхню. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_12 могли виникнути, як за обставин, на які він вказав в протоколі проведення слідчого експерименту від 17.03.2021, так і за обставин на які вказала ОСОБА_16 в протоколі проведення слідчого експерименту від 22.03.2021.
Водночас, судом першої інстанції надана належна оцінка, показанням свідка ОСОБА_17 , який в суді першої інстанції пояснив, що працює дільничним офіцером поліції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, із ОСОБА_6 познайомився в той день, а з ОСОБА_7 , знайомий декілька років по роботі. Вони разом поїхали на таксі до КНП «ЧОНД». Коли приїхали до установи, він став біля входу покурити, а ОСОБА_7 в цей час почув, що в середині кричав ОСОБА_6 . В цей момент він і ОСОБА_7 зайшли у відчиненні двері КНП «ЧОНД». Побачив, що ОСОБА_6 в кайданках лежав на спині, а біля нього стояли працівники поліції, з якими спілкувався в цей момент ОСОБА_7 . Він підійшов ближче, але стояв збоку та дивився за цими подіями. ОСОБА_6 підняли з підлоги, а ОСОБА_7 стояв біля працівників поліції та спілкувався із ними на емоціях. Потім приїхало ще декілька екіпажів поліції, які стояли та спостерігали за ситуацією. Потім в якийсь момент, він не зрозумів чому так відбулось, ОСОБА_7 повалили на підлогу, завели руки за спину та наділи на нього кайданки. В кайданках вони пробули декілька годин. Вказав, що у його присутності ОСОБА_6 не наносив працівникам поліції тілесних ушкоджень, коли він зайшов у хол КНП «ЧОНД», той вже лежав на підлозі і був у кайданках. Також за його присутності, ОСОБА_7 не наносив працівникам поліції тілесних ушкоджень. Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були у кайданках, ОСОБА_6 скаржився на проблеми в нозі і ОСОБА_7 також скаржився на стан здоров'я, казав що в нього щось із тиском. Потім приїхала швидка. Він не чув, щоб працівники поліції скаржилися на те, що їм було завдано тілесних ушкоджень. Він стояв осторонь і просто дивився. ОСОБА_7 повалили на підлогу три чи чотири чоловіка, заводили йому руки за спину та тримали, щоб надіти кайданки. Обвинувачені не чинили опір працівникам поліції. Він не бачив, щоб працівники поліції наносили обвинуваченим тілесні ушкодження. Він знімав на телефон ОСОБА_7 , щоб йому потім на ранок показати. Слідчому він надавав це відео.
Апеляційний суд визнає, що свідок ОСОБА_17 не вказав про нанесення обвинуваченими тілесних ушкоджень потерпілим. Разом з тим свідок підтвердив, як він зазначив, емоційне спілкування обвинуваченого ОСОБА_7 з працівниками поліції, в ході якого до того були застосовані спеціальні засоби - кайданки.
Водночас такі показання свідка ОСОБА_17 , не спростовують фактичні обставини кримінального правопорушення, що були встановлені судом першої інстанції на підставі фактичних даних інших доказів.
Суд першої інстанції, оцінивши показання свідка ОСОБА_17 , дійшов правильного висновку, що ці свідчення є неспроможними, що не здатні переконати у наявності іншої версії подій, а ніж це встановлено стороною обвинувачення, оскільки ця версія не узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження.
Апеляційним судом повторно було досліджено відеофайли з бодікамер працівників поліції та відеореєстратора. Вказане відео підтверджує показання потерпілих та свідків щодо обставин події, яка відбулась 16.02.2021.
Щодо фактичних даних цих відеозаписів судом першої інстанції правильно встановлено такі обставини.
Відеофайл з надписом «1_20210216070006000376» (DSJX300102 CA 0102) тривалістю 10 хв. від 16.02.2021, на якому відображено, 00:22 ОСОБА_6 відмовляється від проведення освідування, хапає за форменний одяг ОСОБА_12 . Обвинуваченому висловлено попередження. Агресивна поведінка та погрози продовжують звучати в адресу працівників УПП. До ОСОБА_6 застосовано кайданки. Як повідомив ОСОБА_11 у судовому засіданні, ОСОБА_6 в цей момент наніс йому удар стопою в ліве коліно. До приміщення зайшов ОСОБА_7 , який себе поводить агресивно, погрожує, розмахує руками перед ОСОБА_11 .
Відеофайл з надписом «1_20210216070006000377» (DSJX300102 CA 0102) тривалістю 10 хв. від 16.02.2021, на якому відображено, 00:32 ОСОБА_7 з погрозами підходить до ОСОБА_11 хапає його за руку, також підходить до ОСОБА_12 . Обвинуваченого неодноразово попереджують про положення ст. 44 Закону. Як повідомив ОСОБА_12 у судовому засіданні, коли ОСОБА_7 надягав шапку, йому нанесено тілесне ушкодження кулаком в праве око. Після чого нагрудна камера падає на підлогу. Затим на ОСОБА_7 одягали кайданки. У цей час наніс йому ліктем в щелепу один удар.
Також судом першої інстанції досліджені письмові докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку, які суд першої інстанції взяв до уваги.
З фактичних даних протоколу огляду місця події від 16.02.2021 вбачається, що об'єктом огляду є приміщення першого поверху КНП «ЧОНД», за адресою: м. Черкаси, вул. Хіміків, 62.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.02.2021 вбачається, що ОСОБА_6 фактично було затримано 16.02.2021 о 00.35 год., за адресою: м.Черкаси, вул.Хіміків, 42, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.02.2021 вбачається, що ОСОБА_7 фактично було затримано 16.02.2021 о 00.35 год. за адресою: м.Черкаси, вул.Хіміків, 42, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК.
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2021 та довідкою до нього, свідок ОСОБА_16 за зовнішніми ознаками, впізнала особу, зображену на фотознімку під №2, як ту особу, що нанесла тілесні ушкодження працівнику поліції 16.02.2021 у приміщенні КНП «ЧОНД» - ОСОБА_7 .
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2021, та довідкою до нього, свідок ОСОБА_16 за зовнішніми ознаками впізнала особу, зображену на фотознімку під №1, як ту особу, що виражалася нецензурною лексикою в бік працівників поліції, розмахувала в бік працівників поліції 16.02.2021 у приміщенні КНП «ЧОНД» - ОСОБА_6 .
Посилання сторони захисту на порушення вимог ст.228 КПК під час складання протоколу пред'явлення особи для впізнання свідком ОСОБА_16 , як на окрему підставу для скасування вироку суду, є немотивованим.
За приписами ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності і уповноважений проводити слідчі дії у випадках, встановлених цим Кодексом, з дотриманням порядку їх здійснення.
З огляду на те, що закон не встановлює обов'язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками, слідчий самостійно, з урахуванням усіх обставин визначає спосіб проведення впізнання особи.
Сторона захисту помилково вважає, що впізнання за фотознімками може бути проведено лише у разі неможливості забезпечити особисту участь особи, яка підлягає впізнанню, у такій слідчій дії. Водночас, жодних імперативних вимог щодо пред'явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків, законодавством не передбачено, так само як і обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у справі №761/6970/14-к (провадження № 51-5694км20).
Апеляційний суд враховує, що вказані слідчі дії були проведені належним чином, в присутності понятих. З дотриманням вимог ч.ч. 1-3 ст. 228 КПК свідку було пред'явлено фото обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом з трьома іншими особами, які не мали різких відмінностей у віці та зовнішності. Під час пред'явлення особи для впізнання свідок ОСОБА_16 засвідчила, що особу, яка нанесла тілесні ушкодження працівнику поліції 16.02.2021 у приміщенні КНП «ЧОНД» - ОСОБА_7 впізнала за сукупністю зовнішніх ознак: розташуванням губ, очей, носу; особу, що виражалася нецензурною лексикою в бік працівників поліції, розмахувала в бік працівників поліції 16.02.2021 у приміщенні КНП «ЧОНД» - ОСОБА_6 впізнала за зовнішніми ознаками особи, формою обличчя та носу.
Відповідно до довідки КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» від 16.02.2021, ОСОБА_11 встановлено діагноз: «ЗЧМТ, СГМ?, гематома н/т підборіддя, забій лівого колінного суглоба».
Згідно з копією виписки КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» з медичної карти ОСОБА_11 від 16.02.2021, встановлено діагноз: «ЗЧМТ, СГМ, забій м'яких тканин нижньої щелепи праворуч, забій лівого колінного суглобу». Рекомендовано, зокрема,: нагляд на лікування у невролога у поліклініці МВС.
Згідно з довідкою КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» від 16.02.2021, ОСОБА_12 встановлено діагноз: «ЗЧМТ, СГМ?, паро орбітальна гематома зліва».
Відповідно до копії виписки КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» з медичної карти ОСОБА_12 від 16.02.2021, нейрохірургом встановлено діагноз: «ЗЧМТ, СГМ, забій м'яких тканин лівої акулової ділянки, цефалегічний синдром». Рекомендовано, зокрема,: нагляд на лікування у невролога у поліклініці МВС.
Згідно з довідкою КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» від 18.02.2021, ОСОБА_6 встановлено діагноз: «ЗЧМТ? від 16.02.2021».
Згідно з рапортом інспектора-чергового ОСОБА_21 ГУНП в Черкаській області від Згідно з довідкою КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» від 18.02.2021, ОСОБА_7 встановлено діагноз: «ЗЧМТ? від 16.02.2021».
Відповідно до копії виписки №2127 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» на ім'я ОСОБА_6 від 18.02.2021, останній перебував на стаціонарному лікуванні в період часу з 18.02.2021 по 22.02.2021 з діагнозом: Виражений цефалічний синдром. Забій м'яких тканин правої скроневої ділянки. Забій лівого колінного суглобу. Пошкодження медіального меніску. Із анамнезу вбачається, що ОСОБА_6 вказані травми отримав внаслідок затримання працівниками поліції 16.02.2021 близько 01-30 год.
Відповідно до копії виписки №2127 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» на ім'я ОСОБА_7 від 18.02.2021, останній перебував на стаціонарному лікуванні в період часу з 18.02.2021 по 22.02.2021 з діагнозом: Виражений цефалічний синдром. Забій м'яких тканин перенісся та лобної ділянки. Набряк обох зап'ястків. Підшкірні гематоми обох зап'ястків. Згідно анамнезу вказані травми ОСОБА_7 отримав внаслідок затримання працівниками поліції 16.02.2021 близько 01-30 год.
Фактичні дані, що містяться в цих доказах прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Разом з тим у цьому кримінальному провадженні підстав для визнання доказів неналежними не встановлено.
Згідно з судовими рішеннями №711/1229/21 від 13.04.2021; №712/1844/21 від 12.04.2021; №712/1664/21 від 23.04.2021 справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ст.173, ч.2 ст.130 КУпАП закриті на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу.
Прийняття таких судових рішень судами не свідчить про незаконність дій поліцейських щодо застосування до обвинувачених спеціальних засобів - кайданок.
У той же час поведінка обвинувачених, що передувала застосуванню такого засобу, - висловлювання образ, нецензурна лайка, погроза звільнення з посади поліцейського, хапання за поліцейський жетон тощо безумовно свідчать про активний фізичний вплив з боку обвинувачених, спрямованість їхнього умислу на протидію виконанню поліцейськими службових повноважень.
Попри позицію сторони захисту, з огляду на положення ст.62 Конституції України щодо загальної засади кримінального провадження - презумпції невинуватості, внесення відповідних відомостей до ЄРДР не підтверджують протиправність дій потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .
Доводи сторони захисту щодо порушень працівниками поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вимог Закону та перевищення ними службових повноважень є необґрунтованими та спростовуються проведеної перевіркою цих обставин.
Згідно з висновком складеним дисциплінарною комісією УПП в Черкаській області за результатами службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП ОСОБА_12 та ОСОБА_11 від 12.03.2021, визначено, що тілесні ушкодження працівниками УПП отримано під час проходження служби в Національній поліції під час виконання службових обов'язків. Разом з тим, під час проведення службового розслідування, комісією досліджено обставини події 15.02.2021-16.02.2021, підстави реагування працівниками УПП на виклик про порушення ПДР водієм КІА Черато, правомірність доставки саме встановленого водія ОСОБА_6 до КНП «ЧОНД» та належне дотримання чинних норм законодавства в тому числі Закону в частині попередження та в подальшому застосування поліцейського заходу, з урахуванням необхідності, пропорційності до агресивної, протиправної поведінки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Апеляційний суд погоджується з доводами суду першої інстанції, що застосовані до обвинувачених заходи з боку поліції були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася, і були застосовані відповідно до процедури, установленої Законом.
В той же час, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги захисниці щодо порушень строків досудового розслідування визначених ст.219 КПК (скерування обвинувального акту до суду для розгляду по за межами строку досудового розслідування).
Відповідно до ч.1 ст.219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Досудове розслідування повинно бути закінчено, зокрема, протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12021250310000461 від 16.02.2021 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК.
Враховуючи положення ч.3 ст.219 КПК, строк досудового розслідування закінчувався 16.04.2021. У подальшому строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не продовжувався.
У порядку ст. 290 КПК 15.04.2021 стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, який вони використали 16.04.2021.
Відповідно до норм КПК, час ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження не входить у строк досудового розслідування, цебто 16.04.2021 не включається в цей строк. Вказане узгоджується практикою Верховного Суду від 22.02.2022 (справа 543/1309/19). Відтак останнім днем строку досудового розслідування є 17.04.2021 - вихідний день.
Відповідно до ч.7 ст.115 КПК якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Оскільки 17.04.2021 був вихідний день, то останнім днем цього строку вважається 19.04.2021, в який прокурор направив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021250310000461 щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до суду першої інстанції, цебто у межах строку досудового розслідування.
Враховуючи вказане, колегія суддів переконана, що при ухваленні вироку судом першої інстанції дотримано стандарт доведення поза розумним сумнівом, оскільки сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є винними у його вчиненні. Отже немає обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення, також відсутня реальна можливість іншої версії інкримінованої події.
З урахуванням наведеного, колегія суддів робить висновок про відсутність підстав для розумного сумніву в доведеності вини ОСОБА_6 , ОСОБА_7 через те що версія сторони захисту щодо невинуватості обвинувачених, була спростована фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином мотивував свій висновок щодо належності, допустимості, достатності доказів та обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку. Підстав для скасування вироку через недоведеність винуватості обвинувачених та закриття кримінального провадження, як про це ставить питання сторона захисту, колегія суддів не знаходить.
Покарання обвинуваченим призначено відповідно до вимог ст.65 КК з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, даних про особу обвинувачених та визначено в межах санкції ч.2 ст.345 КК.
За таких обставин, колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які є підставою для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції.
Водночас, апеляційний суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після роз'яснення їм положень ст. 49 КК, не погодились зі закриттям кримінального провадження через сплив строків притягнення їх до кримінальної відповідальності.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення нетяжкого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.74 КК особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Вчинене ОСОБА_6 і ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК, в силу ст. 12 КК є нетяжким злочином. З дня його вчинення 16.02.2021, минуло понад 5 років, отже ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають звільненню від призначеного покарання за вчинене ними кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 345 КК, у зв'язку із закінченням строків давності.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_8 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.
В порядку ч.2 ст.404 КПК вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - змінити.
Звільнити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування призначеного судом першої інстанції покарання, на підставі ч.5 ст.74, ст.49 КК, у зв'язку з закінченням строків давності.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена учасниками судового процесу до Верховного Суду, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4