Провадження № 11-сс/821/210/26 Справа № 712/2868/25 Категорія: ст. 284 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
07 травня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 04 квітня 2025 року про повернення скарги ОСОБА_6 на постанову слідчої СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №12020251010000888 від 25.02.2020,
ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою на постанову слідчої СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 03.03.2025 про закриття кримінального провадження №12020251010000888 від 25.02.2020.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2025 року скаргу ОСОБА_6 було повернуто з тих підстав, що заявником не надано доказів на підтвердження статусу потерпілого в даному кримінальному провадженні (з такою скаргою може звернутися потерпілий в кримінальному провадженні в порядку ст.55 КПК України).
На вказану ухвалу скаржник подав апеляційну скаргу. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27.03.2025 ухвалу слідчого судді скасовано та направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 від 04.04.2025 року скаргу повернуто скаржнику через зловживання ОСОБА_6 процесуальними правами, що виражалися в образливому ставленні до слідчого, вживання висловлювань, образливих та лайливих слів.
На вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу 27.04.2026 та просив постановити рішення, яким визнати факт протиправної діяльності судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 про розгляді його скарги, що призвело до невиконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 27.03.2025, скасувавши ухвалу та повторно призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Просить поновити строк на оскарження вказаної ухвали слідчого судді від 04.04.2025, оскільки текст ухвали не отримував, а до цього суд приховав навіть її наявність.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 вказує, що суддя фактично позбавила його доступу до правосуддя.
Дійсно, він фактично фіксує увагу суду, що підставою для направлення скарги є злочинне порушення ОСОБА_7 вимог щодо статусу, посадових обов'язків слідчої. Тому ого звернення уваги на її морально ділові якості, низьку соціальну орієнтацію, конфлікт інтересів, не зневажлива характеристика, а констатуюча. Просив вибачення за різку, але не грубу тональність викладеного, адже воно випливає із протиправних вчинків ОСОБА_7 , а тому не розглядати скаргу як особистий випад - справа в фаховості, а не в особистості.
Заслухавши доводи заявника, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з урахуванням наступного.
Щодо поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо іншого не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом 5 днів з дня її оголошення. При цьому згідно із ч. 3 ст. 395 КПК якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Виходячи з правової позиції, викладеної об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 листопада 2019 року (касаційне провадження № 51-9550 кмо 18, справа № 760/12179/16-к), якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
З досліджений судом матеріалів справи вбачається, що повний текст ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ухвалена 04.04.2025 без участі учасників судового розгляду. Ухвалу ОСОБА_6 не отримував, про що свідчить конверт про повернення (а.с. 34). Заяву на видачу ухвали ОСОБА_6 подав 22.04.2026, а 24.04.2026 отримав копію ухвали.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянт за вказаних обставинах діяв сумлінно, подавши апеляційну скаргу в межах п'ятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, а тому є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.04.2025.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до положень частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно дотримуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
При цьому, право на оскарження вказаного рішення надано визначеному колу суб'єктів: заявнику, потерпілому, його представнику чи законному представнику.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя вправі повернути скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, якщо така скарга подана особою, яка не має права подавати скаргу.
За змістом ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як видно зі змісту скарги, яка була подана ОСОБА_6 до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси 10.03.2025, скаржник оскаржує постанову слідчої ОСОБА_7 від 03.03.2025 про закриття кримінального провадження №12020251010000888 від 25.02.2020.
Так, зі скарги вбачається, що:
-на сторінці 1 скарги ОСОБА_6 зазначає:
-«… Добролежа виступає не як слідча, а як повар фірмової поліцейської окрошки чи вінегрету, так як в цьому реченні тупо ібездумно повторяє за Кощавкою…»;
- «Добролежі Богом не дано осмислити…»;
- на сторінці 2 скаржник скарги зазначає:
- «в) повертаємось до діагнозу слідчої….»;
- після цитування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження скаржник зазначає: «Ця дурня знову нас повертає до діагнозу…;
- «Слідча нагло і цинічно, вибачте за щиро українське слово, бреше …»;
- «Висновок: треба мати нахальство невігласи і самовдоволеного еквілібріста, що б так безбожно перевертати речі догори ногами як робить ОСОБА_7 »;
- «Злочин № 1 полягає в спробі Добролежі закрити провадження по суті, вибачте, по дебільному (це не діагноз і не грубість, а констатація факту, що людина не дає звіту своїм діям та їх наслідкам) …»;
-На сторінці № 3 скаржник скарги зазначає:
-«Навіщо слідча тупо і бездумно захищає ОСОБА_8 ….».
В ухвалі слідчим суддею вказано, що скарга ОСОБА_6 містить образливі вирази для надання особистих характеристик учасників справи, а саме слідчого Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , використання скаржником у тексті скарги цих висловлювань вказує на зловживання правом на подання скарги, тому скарга є неприйнятною та підлягає поверненню на підставі загальних засад кримінального провадження.
Щодо само змісту скарги ОСОБА_6 апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Вимоги до змісту апеляційної скарги встановлені статтею 396 КПК. Зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Втім не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК) - в цьому випадку не допускається подання апеляційної скарги з іншою метою ніж наведення доводів своїх вимог до апеляційної інстанції для подальшого їх вирішення апеляційним судом, а також наведення доводів щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді для подальшої їх перевірки апеляційним судом. Обґрунтування процесуальних вимог до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань щодо суддів та прийнятих ними рішень є проявом неповаги до суду як установи та свідчить про зловживання правом.
Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (пункт 4 частини 1 статті 7 КПК). Відповідно до цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (частина 1 статті 11 КПК). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Крім цього, неповага до суду чи суддів забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (стаття 129 Конституції України, частина 3 статті 6, стаття 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частина 4 статті 330 КПК).
КПК не містить визначення поняття «зловживання процесуальним правом», законодавець використовує його в контексті реалізації права на відвід та вступну промову у частині 4 статті 81 та абзаці 5 частини 1 статті 349 КПК відповідно.
Верховний Суд зазначив, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (далі - ККС ВС) від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24.09.2019 у справі № 755/10138/16-к та від 19.02.2019 у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к).
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1059/20). Аналогічний висновок міститься в постановах ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1056/20, від 29.07.2021 у справі № 264/6844/20, ухвалах ККС ВС від 26.10.2020 у справі № 442/2432/20, від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21, від 07.02.2022 у справі № 266/59/22, від 07.02.2022 у справі № 266/108/22.
Доводи ОСОБА_6 що слідчий суддя не виконала ухвалу Черкаського апеляційного суду від 27.03.2025, не розглянувши його скаргу по суті, суд відхиляє, оскільки апеляційним судом приймалося рішення щодо процесуальних порушень слідчим суддею які стосувалися ОСОБА_6 , як потерпілої особи у кримінальному провадженні. Оцінку змісту самої скарги, апеляційний суд не надавав, а тому слідчий суддя при надходженні справи на новий розгляд вправі перевірити скаргу на відповідність вимогам кримінально-процесуального законодавства.
Оскільки у скарзі ОСОБА_6 містяться висловлювання, які є неприйнятними, виражають неповагу до слідчого, що свідчать про очевидну неповагу до органу досудового розслідування, а тому апеляційний суд вважає, що вказане суперечить основним засадам і завданням судочинства та може бути визнано судом як зловживання процесуальними правами.
Апеляційний суд звертає увагу, що скаржника не позбавлено права доступу до правосуддя з підстав повернення скарги, через невідповідність її змісту та висловлювань, оскільки він має право на повторне звернення з відповідною скаргою.
За викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2025 року має бути залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_6 строк на оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2025 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: