07 травня 2026 року
м. Рівне
Справа № 570/1272/25
Провадження № 22-ц/4815/629/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Акцент-Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Барилюком Павлом Валерійовичем на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року (ухвалене у складі судді Бучко Т.М.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У березні 2025 року АТ "Акцент-Банк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір A31RCT155101068988 щодо надання останньому кредиту в розмірі 37760 грн. строком на 40 місяців (тобто до 29 квітня 2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 50,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.
Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.
Станом на 24 березня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором складала суму в розмірі 45563,95 грн., яка складається з: 28033,03 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 17530,92 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Просило стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 45563,95 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № A31RCT155101068988 від 30 грудня 2020 року у розмірі 42133 (сорок дві тисячі сто тридцять три) грн. 34 коп. станом на 24 березня 2025 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 2228 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 60 коп. на відшкодування судових витрат.
Рішення суду обґрунтовано тим, що, з урахуванням загальної суми сплачених відповідачем коштів (32003,13 грн.) та пені в сумі 827,48 грн., розмір заборгованості відповідача за спірним кредитним договором становить 42133,34 грн., а отже, позов належить задовольнити частково.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Барилюка П.В. оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що позивач не довів підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту, заяви про надання послуги "Швидка готівка", таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 30.12.2020 року.
Надані позивачем матеріали справи не доводять та не передбачають укладення домовленості між відповідачем та позивачем щодо використання простого електронного підпису.
Єдиним підписаним відповідачем документом серед матеріалів справи є анкета-заява від 29.11.2019 року, однак і вона не містить домовленості між сторонами щодо використання простого електронного підпису.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач не повернув позивачу суму у розмірі 5756,87 грн., яка і мала бути стягнуто судом першої інстанції.
Позивачем не доведено розміру процентної ставки кредиту.
У даному випадку виписка по рахунку не є достовірним доказом у справі, який підтверджував би наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № A31RCT155101068988 від 30 грудня 2020 року.
АТ "Акцент-Банк" не надано доказів емітування платіжної картки НОМЕР_1 та відкриття будь-яких рахунків на ОСОБА_1 .
Не доведено і передачу кредитних коштів позивачем саме відповідачу, а також здійснено невірний розрахунок заборгованості.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог або ж ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково (в розмірі 5756,87 грн.).
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів ( ст. 207 ЦК України).
Згідно з ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Згідно положень ч.1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За ч.1 ст. 76,77,79, ч.1 ст.80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до ч.1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ "А-БАНК" щодо отримання банківських послуг та підписав Анкеті-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-БАНК".
Відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг підтвердив під підпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг, приєднався до них та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до Умов та Правил, викладеними на сайті Банку.
30.12.2020 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір A31RCT155101068988, щодо надання останньому кредиту в розмірі 37760,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 50 % щорічно.
Кредитний договір складається із Заяви Клієнта разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк" при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Як встановив суд, у відповідності до п. п. 3 Кредитного договору (заяви клієнта, далі кредитний договір), сума цього договору: 37760,00 грн. на придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, терміном на 36 місяців.
Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 50% річних.
У п. 7 вказано реквізити для зарахування коштів та рахунок для внесення платежів.
Станом на 24.03.2025 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором, за розрахунком банку, складає 45563,95 грн., з яких:
- 28033,03 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 17530,92 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами;
- 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією;
- 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, контррозрахунку заборгованості не надав, лише вказав, що до стягнення підлягає сума у розмірі 5756,87 грн.
Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги про непоінформованість про предмет та умови банківських послуг, у зв'язку із неподанням позивачем Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк", які розумів би та мав би підписувати ОСОБА_1 .
Факт надання коштів у розмірі 37760,00 гривень підтверджується меморіальним ордером № TR.16272580.28275.70412 від 30.12.2020 року ( а.с. 35).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості сумнівів у апеляційного суду не викликає.
Також не спростовано, що банківська платіжна картка, на яку було здійснено перерахунок кредитних коштів, не належить ОСОБА_1 .
Будь-які інші доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, а також невиконання ОСОБА_1 своїх кредитних зобов'язань, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення позову.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Барилюком Павлом Валерійовичем залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.