07 травня 2026 року справа №200/1787/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 200/1787/25 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення від 01.01.2025 №050750002684 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004 та зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати повторно розглянути заяву від 24.12.2024 та врахувати відомості, зазначені у довідці від 11.10.2024 №0402/982 про стаж роботи та довідці від 11.10.2024 про заробітну плату №0402/983, які видані Комунальною установою “Великоновосілківський об'єднаний трудовий архів» Великоновосілківської селищної ради Донецької області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому протиправно відмовлено в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі наданих ним довідок про заробітну плату та про стаж.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 200/1787/25 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.01.2025 №050750002684 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004 та зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 24.12.2024 та врахувати відомості, зазначені у довідці від 11.10.2024 №0402/982 про стаж роботи та довідці від 11.10.2024 про заробітну плату №0402/983, які видані Комунальною установою “Великоновосілківський об'єднаний трудовий архів» Великоновосілківської селищної ради Донецької області.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. та у вигляді витрат на правову допомогу розміром 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
24.12.2024 позивач через Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (третя особа без самостійних вимог на предмет спору) надав заяву про перерахунок пенсії - зміну страхового стажу, набутого до 01.01.2004 та зміну періоду 60 місяців до 01.07.2000. До заяви про перерахунок позивачем додані довідки Комунальної установи “Великоновосілківський об'єднаний трудовий архів» Великоновосілківської селищної ради Донецької області від 11.10.2024 №0402/982 про стаж роботи та №0402/983 про заробітну плату.
Заяву позивача за принципом екстериторіальності опрацьовано спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що є відповідачем у справі.
Рішенням відповідача від 01.01.2025 № 050750002684 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням наданих позивачем довідок. Підставою неврахування відомостей наданих позивачем довідок є неможливість проведення достовірної ідентифікації особи позивача а наданими довідками через не розкриття ініціалів імені та по-батькові, непідтвердження довідки про заробітну плату від 11.10.2024 № 0402/983 первинними документами та відсутність акту перевірки заробітної плати.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За змістом пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно зі ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 врегульовано Порядком № 22-1.
Відповідно до підпункту 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії надаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Підпунктом 3 п. 2.1. Порядку 22-1 встановлено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п.2.10 Порядку).
До заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу (пункт 2.7. Порядку 22-1).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Спірним питанням в межах цієї справи є правомірність рішення відповідача від 01.01.2025 року № 050750002684 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії, що підлягає вирішенню з урахуванням наведених в цьому рішенні підстав для відмови.
В матеріалах справи наявні довідки, що не були враховані відповідачем під час вирішення питання про перерахунок пенсії позивача.
У довідці Комунальної установи “Великоновосілківський об'єднаний трудовий архів» Великоновосілківської селищної ради Донецької області від 11.10.2024 № 0402/983 зазначено, що громадянин /мовою оригіналу/ Недеря Ал-р Ал. працював у колгоспі “Дружба» село Зелене поле Зеленопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області. Довідка містить інформацію про трудову участь у громадському господарстві (кількість відпрацьованих людино-днів) за 1989-1995 роки по місяцях. У примітках довідки наведені підстави її видачі: ф. 33, акт перевірки наявності та стану документів № 1 від 24.11.2023, спр. 512, арк. 29 зв.-38 зв., спр. 529, арк.14 зв.-25 зв., спр. 546 арк. 14 зв. -25 зв., спр.560 арк. 1 зв.-12 зв., спр. 579, арк. 1 зв. -3 зв., б/н , 4 зв.-11 зв., спр. 593, арк. 1 зв.-12 зв., спр. 603, арк. 2 зв-9 зв.
Відомості по роботу позивача у колгоспі “Дружба» в період 1989-1995 роки відповідають відомостям про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб та записам 1-2 трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , копії яких наявні в матеріалах справи.
У довідці Комунальної установи “Великоновосілківський об'єднаний трудовий архів» Великоновосілківської селищної ради Донецької області від 11.10.2024 № 0402/982 зазначено, що громадянин /мовою оригіналу/ ОСОБА_2 працював у колгоспі “Дружба» село Зелене поле Зеленопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області. У довідці зазначено інформацію про трудову участь у громадському господарстві (нараховану заробітну плату) за 1989-1995 роки. У примітках довідки наведені підстави її видачі: ф. 33, Акт перевірки наявності та стану документів № 1 від 24.11.2023, спр. 512, арк. 30-39, спр. 529, арк. 15-26, спр. 546 арк. 15-26, спр.560 арк. 2-13, спр. 579, арк. 2-12, спр. 593, арк.2-13, спр. 603, арк. 3-10, 14.
У зазначених довідках зазначено скорочено ім'я та по батькові позивача російською мовою, що відповідає відомостям паспорту позивача серії НОМЕР_2 на російській мові (арк. 2 паспорту), через що суд вважає безпідставними висновки відповідача про неможливість однозначної ідентифікації позивача як особу, інформацію про яку зазначена в цих довідках.
Виходячи зі змісту положень Порядку 22-1 та Порядку № 637 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. При цьому, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
За змістом положень ст. 44 Закону № 1058 відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом направлення відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Відповідно до приписів Порядку № 22-1 працівник пенсійного органу під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів та відповідність оформлення таких вимогам законодавства з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, а тому сумніви останнього щодо обґрунтованості видачі документів, зокрема, довідки про заробітну плату для нарахування пенсії, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні такої при призначенні (перерахунку) пенсії.
У довідці про заробітну плату зазначено про її видачу на підставі відомостей особових рахунків, довідка відображує суми заробітної плати позивача, довідки про заробітну плату та про стаж видані уповноваженим органом та містять усі необхідні реквізити та відомості. Матеріали справи не містять доказів невідповідності змісту довідок первинним документам, доказів вчинення відповідачем дій з проведення перевірки обґрунтованості видачі цих довідок.
Суд зазначає, що особа не може бути позбавлена свого права на отримання пенсії у належному розмірі через нездійснення відповідачем перевірки достовірності зазначених у них відомостей. Проведення перевірки достовірності виданих документів здійснюється пенсійним органом, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17 зазначив, що посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.
Тобто, нездійснення відповідачем перевірки обґрунтованості видачі документів підприємствами, установами та організаціями не може бути підставою для неврахування зазначених документів при призначенні та виплаті пенсії. Виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не виникнення сумнівів і проведення перевірки, є підставою для неврахування поданих особою документів.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене вище, суд вважає наведені відповідачем у рішенні від 01.01.2025 №№050750002684 підстави відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача необґрунтованими, з огляду на що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення підлягають задоволенню.
Через незазначення відповідачем інших підстав відмови у перерахунку пенсії, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії із врахуванням відомостей довідок Комунальної установи “Великоновосілківський об'єднаний трудовий архів » Великоноволківської селищної ради Донецької області 11.10.2024 №0402/982 про стаж роботи та довідку від 11.10.2024 про заробітну плату №0402/983 є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2, 5 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з наявними в матеріалах справи документами позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір розміром 969,00 грн за квитанцією від 12.03.2025 № 6857-2841-7210-7399, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 968,96 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрату вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн суд виходить із такого.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зауважує, що згідно з 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу позивачем надані копії: договору по надання правничої (юридичної) допомоги від 03.03.2025, додаткової угоди до договору про узгодження вартості послуг, від 03.03.2025 та акту про надання правничої (юридичної допомоги) від 12.03.2025, за якими вартість наданих послуг з аналізу та підготовки документів, складання позовної заяви становить 4000,00 грн.
Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо відшкодування витрат на правову допомогу, а також беручи до уваги надані позивачем документи на підтвердження отримання послуг адвоката (правничу допомогу) та їх пов'язаність зі спором, що є предметом розгляду в цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу розміром 4000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 200/1787/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 200/1787/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко