08 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/5177/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» до Кіптівської сільської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Совер» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
07.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» за допомогою системи ''Електронний суд'' звернулось до суду з позовом до Кіптівської сільської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Совер», у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Кіптівської сільської ради № 3191-38/VIII «Про надання ТОВ «СОВЕР» дозволу на укладання договорів оренди строком на 7 років (або до моменту витребування власниками земельних паїв) земельних ділянок в натурі на місцевості площею 500,0 га з встановленням орендної плати 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за межами с. Олбин.»; визнати протиправною бездіяльність Кіптівської селищної ради щодо не розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» від 03.10.2025 р. про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок; зобов'язати Кіптівську селищну раду розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» від 03.10.2025 р. про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок та ухвалити обґрунтоване рішення.
Також 07.05.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» за допомогою системи ''Електронний суд'' подано заяву про забезпечення позову, в якій останнє просить: вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Кіптівської сільської ради №3191-38/VIII від 28.04.2026 р. «Про надання ТОВ «СОВЕР» дозволу на укладання договорів оренди строком на 7 років (або до моменту витребування власниками земельних паїв) земельних ділянок в натурі на місцевості площею 500,0 га з встановленням орендної плати 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за межами с. Олбин.»; вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Кіптівській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області вчиняти дії щодо земельних ділянок; зокрема, відчужувати, здавати в оренду (суборенду), вчиняти будь - які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельних ділянок, які вказані у рішенні Кіптівської сільської ради №3191-38/VIII від 28.04.2026 р.; вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо земельних ділянок, які вказані у рішенні Кіптівської сільської ради №3191-38/VIII від 28.04.2026 р.
Дана заява обґрунтована тим, що по-перше, у разі невжиття заходів забезпечення позову існує висока ймовірність того, що до моменту ухвалення судового рішення:- права на спірні земельні ділянки будуть оформлені за третіми особами;- виникнуть нові правовідносини (укладення договорів оренди, зумовлюють необхідність додатково звертатися з позовом про їх розірвання, що створює зайві процесуальні перешкоди та труднощі та призводить до суттєвого збільшення витрат, яких можна завчасно уникнути;- може виникнути ситуація, за якої навіть у разі задоволення позову фактичне виконання рішення суду стане істотно ускладненим або неможливим. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення принципу ефективності судового захисту; по-друге, очевидність протиправності рішення сільської ради № 3191-38/VIII від 28.04.2026 р. базується на незабезпеченні конкурентної боротьби за земельні ділянки за наявності кількох бажаючих їх отримати.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частини перша та друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своїм змістом забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі №640/18007/18, від 20.12.2019 у справі № 640/9158/19.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник лише зазначає, про можливі негативні наслідки, проте не обґрунтовано в чому полягатимуть такі негативні наслідки, складність та неможливість їх усунення. На думку суду, твердження заявника за своїм змістом є припущеннями, не підкріпленими належними доказами.
Із оскаржуваного рішення Кіптівської сільської ради, на переконання суду, неможливо зробити однозначний висновок про його протиправність. Водночас, висновки суду про протиправність рішення до розгляду справи по суті, з огляду на предмет позову, означатимуть надання оцінки оскаржуваному рішенню без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності. Тому, наведені у позовній заяві доводи щодо протиправності рішення підлягають перевірці судом у ході судового розгляду справи по суті.
При цьому, суд зазначає, що незгода з рішенням суб'єкта владних повноважень, відсутність волевиявлення щодо виконання рішення та оскарження рішення до суду не є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до статті 150 КАС України.
Зважаючи на викладене, на думку суду, позивач не довів обґрунтованості застосування заходу забезпечення позову з огляду на неможливість забезпечити ефективний захист або поновлення у майбутньому порушених прав у випадку задоволення позову.
Таким чином, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його порушених прав та інтересів.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» щодо вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08.05.2026.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО