08 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3188/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо зменшення ОСОБА_1 виплати грошового забезпечення за безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про виплату ОСОБА_1 всіх видів грошового забезпечення ОСОБА_2 в розмірі 50 відсотків;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснювати виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , нарахованого ОСОБА_2 в повному обсязі, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ від 13.11.2016 року №884 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах, або безвісно відсутніх».
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, він просить суд залишити без розгляду позовну заяву в даній справі.
Вказане суд розцінює як клопотання про залишення позову без розгляду та зазначає таке.
Так, в обґрунтування заявленого клопотання представник позивача посилався на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною третьою статті 233 Кодексу законів про працю України, оскільки оскаржуваний наказ прийнято 25 березня 2025 року, а тому строк звернення до суду з цим позовом тривав протягом трьох місяців з дня отримання позивачем копії цього наказу.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до адміністративного суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звертаючись до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду, представник відповідача посилається на положення частини третьої статті 233 Кодексу законів про працю України, якими станом на час виникнення спірних у даній справі відносин було встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Як свідчить зміст заявлених позовних вимог, доводи сторін у заявах по суті справи та наявні у ній матеріали, предметом спору у даній справі, є, фактично, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25 березня 2025 року №121, яким зменшено виплату позивачу грошового забезпечення за безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_3 зі 100% грошового забезпечення до 50% грошового забезпечення. Тобто, предмет спору у даній справі не стосується питання вирішення трудових відносин, пов'язаних із стягненням коштів на користь звільненого працівника. Як встановлено судом з наявних у справі матеріалів, позивач не перебувала у трудових відносинах з військовою частиною НОМЕР_1 , натомість спірним є питання законності зменшення розміру виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 , який вважається зниклим безвісти з 28 травня 2022 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню положення абзацу 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зважає на те, що оскаржуваний у даному позові наказ №121 видано командиром військової частини НОМЕР_1 25 березня 2025 року. Відповідно, враховуючи положення абзацу 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, шестимісячний строк звернення позивача до суду з цим позовом тривав з 27 березня 2025 року (наступного дня після видачі військовою частиною НОМЕР_1 оскаржуваного наказу) по 29 вересня 2025 року (27 та 28 вересня 2025 року - вихідні дні).
Згідно з даними поштового конверту, який позов у даній справі направлено на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду, позивач звернулась до суду з цим позовом 03 липня 2025 року.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення, встановлений абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому безпідставними є доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 240, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк