08 травня 2026 року справа № 580/7329/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Тернопільської обласної прокуратури (46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4) в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури, яка виразилася у не зарахуванні з 18.09.2020 та відмові зарахувати позивачу до періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерори стичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 по 30.04.2018 та період безпосередньо у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 15.06.2020 включно з розрахунку один місяць служби за три місяці;
-зобов'язати Тернопільську обласну прокуратуру зарахувати з 18.09.2020 до періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгову вислугу за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 по 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 15.06.2020 включно з розрахунку один місяць служби за три місяці;
-зобов'язати Тернопільську обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату мені заробітної плати за період з 18.09.2020 по 24.04.2025 включно, з урахуванням раніше виплачених сум, включаючи щомісячну заробітну плату, допомогу для оздоровлення, допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаних днів щорічної відпустки та інші платежі з фонду оплати праці, з урахуванням пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 по 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 15.06.2020 включно з розрахунку один місяць служби за три місяці.
-зобов'язати Тернопільську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 24.04.2025 по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.
-зобов'язати Тернопільську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 18.09.2020 по день фактичного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано стаж за вислугу років у пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці у період з 27.09.2017 по 30.04.2018 та з 01.05.2018 по 15.06.2020 в АТО/ООС (проходження служби у ЗСУ). Вказана бездіяльність суттєво порушує права позивача на отримання заробітної плати з урахуванням додаткових і одноразових виплат.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції вказує, що щомісячна надбавка за вислугу років обчислювалась відповідно до порядку її нарахування, який не передбачає зарахування стажу роботи на пільгових умовах для встановлення надбавки за вислугу років, прокурорам, які не є військовослужбовцями, а також вказуючи на пропуск строку звернення до суду з даним позовом.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив у якій позивач вказує, що позиція відповідача щодо відсутності підстав для пільгового обрахування вислуги років прокурора суперечить Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, який затверджений постановою КМ України від 09.05.2015 №1090. Наголошує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з витягу з послужного списку ОСОБА_1 , складеного Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, у період, зокрема з 13.11.2015 по 10.09.2020 позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.
Згідно довідки Військової прокуратури Об'єднаних Сил від 16.06.2020 №15-492 вих-20, у період з 27.09.2017 по 30.04.2018 ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції на посаді прокурора, а також у період з 01.05.2018 по 15.06.2020 приймав участь в операції об'єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на посадах прокурора, що узгоджується з витягом послужного списку.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.06.2018 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідно до наказу Військової прокуратури Об'єднаних Сил від 16.03.2020 №214к, станом на 01.03.2020 вислуга років ОСОБА_1 , яка дає право на виплату щомісячної надбавки за вислу років, включаючи пільгову становить 25 років 04 місяці 08 днів, пільгова 04 роки 10 місяців 08 днів.
Згідно довідки Військової прокуратури Об'єднаних Сил від 11.03.2020 № 14-91вих.20 про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) заробітна плата/грошове забезпечення позивача станом на 01.03.2020 складає: посадовий оклад - 7660,00 грн, оклад за військовим званням (полковник) - 1480 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4570,00 грн, всього 13710,00 грн. Довідково зазначено, що чинна заробітна плата за відповідною посадою становить 46662,70 грн.
В період з 18.09.2020 по 24.04.2025 ОСОБА_1 проходив службу у Тернопільській обласній прокуратурі, що узгоджується з наказами Генерального прокурора від 17.09.2020 №331к, від 25.10.2024 №250к та наказами в.о. керівника Тернопільської обласної прокуратури від 28.10.24 №958к, від 14.11.2024 №1090к, від 18.11.2024 №1123к та від 21.04.2025 №343к.
Згідно розрахункових листів з квітня 2020 року, ОСОБА_1 встановлена надбавка за вислугу років (30%), з березня 2022 року - надбавка за вислугу років склала 40%.
Листом Тернопільської обласної прокуратури від 30.05.2025 №07-552вих-25, на звернення позивача повідомлено про те, що вислуга років здійснювалася на підставі протоколів засідання комісії №16 від 29.09.2020 та №11 від 24.03.2022, згідно яких до трудового стажу для виплати процентної надбавки за вислугу років включено наступні періоди: - навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 01.08.1996 до 29.06.2001; - військова служба на прокурорсько - слідчих посадах у військовій прокуратурі Центрального регіону України з 05.02.2002 до 14.08.2012; - період роботи на посаді Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України з 15.08.2012 до 28.08.2014; - період роботи на посаді військового прокурора Черкаського гарнізону Центрального регіону України з 29.08.2014 до 26.03.2015; - військова служба на прокурорських посадах в органах військової прокуратури з 27.03.2015 до 10.09.2020; - період роботи на посаді прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з 11.09.2020 до 17.09.2020; - період роботи в Тернопільській обласній прокуратурі. Підстави для зарахування пільгового періоду перебування у зоні проведення антитерористичної операції до стажу роботи та здійснення перерахунку заробітної плати відсутні.
При чому, згідно протоколу комісії №16 від 29.09.2020 складено станом на 18.09.2020, стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на одержання процентної надбавки за вислу років складає 23 роки 06 місяців 13 днів.
Згідно протоколу комісії №11 від 24.03.2022 складено станом на 06.03.2022, стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на одержання процентної надбавки за вислу років складає 25 років 00 місяців 00 днів.
Вважаючи протиправним врахування стажу роботи, який дає право на одержання процентної надбавки за вислу років та відповідно нарахування грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України, визначаються Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Статтею 4 Закону № 1697-VII установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 2 ст. 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Частиною 7 ст. 81 Закону № 1697-VII визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки визначає Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затверджений Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1090 (далі - Порядок №1090, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Дія цього Порядку поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько - слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури (п. 2 Порядку № 1090).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1090 надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько -слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (п. 3-1 Порядку № 1090).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1090 до періоду проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, слідчим органів прокуратури, зараховується: 1) час роботи (служби) в органах прокуратури; 2) час проходження строкової військової служби та служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби та інших правоохоронних органах, а також стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях; 3) час роботи на посадах судді, державного арбітра, арбітра відомчих арбітражів України, арбітра в судах і державному та відомчому арбітражі колишнього СРСР і республік, що входили до його складу, а також працівників органів юстиції, що забезпечують діяльність судів; 4) час роботи на виборних посадах в органах місцевого самоврядування і профспілкових організаціях, якщо працівник до і після цього працював в органах прокуратури; 5) час роботи в державних установах, інших організаціях, якщо вони були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури для продовження роботи; 6) період здобуття освіти (за денною формою навчання) у вищих навчальних закладах на юридичних факультетах; 7) час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли за медичними показаннями дитині потрібен домашній догляд, - період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, а коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більше ніж до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку; 8) час роботи за кордоном, якщо працівник направлявся туди органами прокуратури та перед відрядженням працював на прокурорсько-слідчих посадах і протягом двох місяців після повернення з-за кордону був прийнятий на роботу в органи прокуратури на зазначені посади; 9) час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою
Відповідно до п. 8 Порядку №1090 передбачено, що до періоду проходження служби військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, для виплати їм щомісячної надбавки за вислугу років зараховуються періоди: 1) військової служби за контрактом на посадах у Збройних Силах, Службі безпеки, Держспецтрансслужбі, Держспецзв'язку, Службі зовнішньої розвідки, військах цивільної оборони, інших військових формуваннях, правоохоронних органах, правоохоронних органах спеціального призначення, Об'єднаних збройних силах держав - членів СНД, військах та інших військових формуваннях СНД та СРСР; 2) служби на посадах в органах внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органах і підрозділах цивільного захисту, кримінально-виконавчої системи, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, податкової міліції, в інших правоохоронних органах, у тому числі СНД та СРСР; 3) роботи (служби) за контрактом у державних органах, установах, організаціях та органах місцевого самоврядування, якщо вони направлені в ці органи в установленому порядку із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, органах кримінально-виконавчої системи, податковій міліції; 4) виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, органах кримінально-виконавчої системи, податковій міліції; 5) роботи (служби) в судових органах та органах прокуратури на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) перебування у розпорядженні та час, коли військовослужбовці не перебували на посадах внаслідок звільнення від посад; 7) навчання у військових навчальних закладах (військово-навчальних підрозділах у вищих навчальних закладах) на посадах курсантів і слухачів; 8) коли військовослужбовці не перебували на військовій службі внаслідок незаконного звільнення, а потім були поновлені на військовій службі; 9) строкової військової служби.
Періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби (п.9).
Згідно з п. 14, 16 Порядку №1090 період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів.
Рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням військової служби та правовий статус військовослужбовця регулюються, зокрема, нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), які у цій постанові застосовуються Верховним Судом у редакціях станом на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, 6 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
До видів військової служби належать, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб сержантського, старшинського і офіцерського складу.
За змістом ст. 1, 2 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Статтею 8 Закону № 2011-XII визначено основні права військовослужбовців, пов'язані з проходженням служби. Зокрема, в абз.2 пункту 1 цієї статті, серед іншого, передбачено, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пільгові умови зарахування до вислуги років військової служби, як різновиду державної служби, визначено у п. 3 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), яким передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови (зокрема, особам офіцерського складу, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом), зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
За змістом п. 3 розділу 4 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям зараховуються періоди, зокрема, зазначені в Постанові № 393 (зі змінами).
Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Предметом спору у цій справі є питання правомірності бездіяльності відповідача щодо не зарахування у стаж роботи позивача, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 по 30.04.2018, а також у період з 01.05.2018 по 15.06.2020, з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
Так, статтею 81 Закону № 1697-VII визначено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок, з поміж іншого, за вислугу років, яка виплачується у відповідних розмірах, що залежать від наявності стажу, зокрема, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам КМУ визначено у Порядку №1090.
При цьому, особливість спірних правовідносин, що склалися у цій справі, полягає у тому, що період проходження служби, що дає право позивачу на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, згідно з п. 6 Порядку № 1090 включає і стаж військової служби в Збройних Силах, до якого належить час проходження військової служби в особливий період - за період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 по 30.04.2018, а також у період з 01.05.2018 по 15.06.2020.
Як установлено судом, починаючи з 2002 по 2025 рік, позивач працював на різних посадах в органах прокуратури.
Водночас у період з 27.09.2017 по 30.04.2018, а також у період з 01.05.2018 по 15.06.2020 позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей.
Судом установлено, що до загальної вислуги позивача, яка враховувалася при виплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років як військовослужбовця, який проходив службу в органах прокуратури, вислуга років, що дає право на виплату щомісячної надбавки за вислугу років, включаючи пільгову вислугу років станом на 01.03.2020 становить 25 років 04 місяці 08 днів, пільгова 04 роки 10 місяців 08 днів (наказ Військової прокуратури Об'єднаних Сил від 16.03.2020 №214к).
Однак згідно з протоколом комісії по обчисленню стажу роботи №16 від 29.09.2020 складено станом на 18.09.2020, стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на одержання процентної надбавки за вислу років складає 23 роки 06 місяців 13 днів.
Розмір щомісячної надбавки за вислугу років, передбачений ч. 7 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з квітня 2020 року, надбавка за вислугу років виплачується у розмірі 30%, а з березня 2022 року - надбавка за вислугу років склала 40%.
Пільгова вислуга у стаж роботи позивача відповідно до вимог пункту 9 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури від 09.12.2015 № 1090 та п.п. «а» п. 4 Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 врахована не була.
Суд зауважує, що проходячи службу на прокурорських посадах у військовій прокуратурі, до загальної вислуги позивача, яка враховувалась при виплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років, додатково враховувалась пільгова вислуга, яка складала 04 роки 10 місяців 08 днів та зараховувалась позивачу, як прокурору зі статусом військовослужбовця, що передбачено пунктом 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, який затверджений постановою КМ України від 09.05.2015 №1090.
Таким чином, при призначенні на посаду в Тернопільській обласній прокуратурі, комісією з установленням стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, було протиправно не враховано пільгову вислугу позивачу.
Отже стаж військової служби позивача вже був обчислений, зокрема із зарахуванням на пільгових умовах вислуги років за час, у який позивач брав безпосередню участь в АТО/ООС, яка складала 04 роки 10 місяців 08 днів.
При цьому, розрахунок вислуги років позивача, проведений кадровим підрозділом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, не є спірним у цій справі.
Ураховуючи викладене, стаж військової служби відповідача, зокрема і з урахуванням зарахованої на пільгових умовах вислуги років (04 роки 10 місяців 08 днів), підлягав урахуванню відповідачем при визначенні стажу роботи позивача, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №380/12042/20.
Таким чином, відповідачем проігноровані приписи ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII, а також п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 2011-XII, згідно з якими час проходження військовослужбовцями військової служби зараховується до всіх видів вислуги. Аналогічно зараховується до всіх видів вислуги на пільгових умовах і час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період.
Також, в абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа щодо права на пільги) зазначено, що правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців та працівників правоохоронних органів у зазначених рішеннях Конституційного Суду України полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту їх та їхніх сімей, зумовлений особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, жорсткими вимогами до дисципліни, професійної придатності, певним обмеженням конституційних прав і свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру доходів цих осіб чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Ці гарантії не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації.
Отже, за описаних вище обставин справи, відмова відповідача щодо здійснення перерахунку заробітної плати позивача з урахуванням зарахованої на пільгових умовах вислуги років (04 роки 10 місяців 08 днів) є протиправною.
Таким чином, законодавством регламентовано пільгове обчислення періоду проходження служби в органах прокуратури, що є гарантією соціальних прав. Жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вищенаведеній категорії осіб у пільговому обчисленні, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, у контексті доводів відповідача щодо порядку нарахування надбавки за вислугу років прокурорам, суд наголошує, що згідно з пунктом 3-1 Порядку № 1090 надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у ч. 7 ст. 81 Закону № 1697-VII, до якої, у свою чергу, зараховуються періоди, визначені п. 6 Порядку №1090, зокрема і стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає таке.
Так, ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України передбачає, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто реальним виконанням цього обов'язку (фактичного розрахунку), із саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Крім того, Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв'язку із викладеним, суд звертає увагу на те, що зазначені виплати, не є спірними у правовідносинах, що досліджуються у даній справі, оскільки перерахунок грошового забезпечення позивача не проведений, а матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відмовить у їх нарахуванні, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо доводів відповідача в контексті пропуску строку звернення до суд, то суд вказує, що зі змісту клопотання про поновлення строку звернення до суду можна зрозуміти, що позивач не заперечує про пропуск строку звернення, а лише вказує на його пропуск з поважних причин, з якими суд погодився відкривши провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ч. 6 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Отже, безпідставні є твердження відповідача наведені у відзиві про неповажність пропуску строку звернення до суду, враховуючи ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Згідно якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури щодо не зарахуванні з 18.09.2020 у стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 по 30.04.2018 та період безпосередньо у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 15.06.2020 включно з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Тернопільську обласну прокуратуру зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 з 18.09.2020, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгову вислугу за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 по 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 15.06.2020 включно з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Тернопільську обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з 18.09.2020 по 24.04.2025 включно, з урахуванням раніше виплачених сум, включаючи щомісячну заробітну плату, допомогу для оздоровлення, допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаних днів щорічної відпустки та інші платежі з фонду оплати праці, з урахуванням пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 по 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 15.06.2020 включно з розрахунку один місяць служби за три місяці.
В решті позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Петро ПАЛАМАР