08 травня 2026 року справа № 580/2122/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.10.2025 2303005181 про відмову мені у перерахунку пенсії за інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 з урахуванням сум індексації пенсії, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 та рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі 580/55/22.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач обмежив його пенсію загальним розміром 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що такі обмеження не відповідають вимогам закону. Позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.03.2024 з урахуванням індексації за 2024 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (надалі - Постанова КМУ № 185) без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність. За результатом розгляду заяви відповідач ухвалив рішення від 08.10.2025 №2303005181 про відмову у перерахунку пенсії за інвалідності. Вказав, що законодавчих підстав для обчислення розміру пенсії з урахування підстав для обчислення розміру пенсії з урахуванням індексації за 2024 рік згідно з Постановою КМУ № 185 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність, немає.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вказав, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №580/55/22 зобов'язань щодо вчинення будь яких інших дій в подальшому, зокрема, проведення подальших перерахунків пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами що установлені для осіб, які втратили працездатність, на Головне управління не покладено, тому ОСОБА_1 здійснені перерахунки пенсії з урахуванням виплачених сум та відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення. Враховуючи вищезазначене, дії Головного управління є правомірними та відповідають чинному законодавству України, а вимоги Позивача є такими, які не підлягають до задоволення.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області належним чином засвідчені копії всіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
На виконання ухвали від 10.04.2026 відповідач надіслав до суду копію пенсійної справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку як пенсіонер у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності згідно із Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - ЗУ № 2262).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №580/55/22 зобов'язано відповідача здійснити перерахунки пенсії позивача за період із 01.12.2019 до 03.07.2021 та з 04.07.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 23.06.2021 № 33/44/1-Т-637/08-1637 з урахуванням виплачених сум та відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Як вбачається з копії пенсійної справи, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача за період із 01.12.2019 до 03.07.2021 та з 04.07.2021 із грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23.06.2021 № 33/44/1-T-637/08-1637 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» з урахуванням виплачених сум та відомостей про розміри щомісячних основних додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 , звільнений з органів внутрішніх справ з 30.08.2013 та не відноситься до осіб, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, до нього застосовано обмеження на підставі Рішення № 7-р(1)/2022, а також враховуючи норму частини першої статті 2 Закону № 2262.
Не погоджуючись з таким перерахунком позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив про проведення перерахунку пенсії з 01.03.2024 з урахуванням індексації за 2024 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств 1 населення у 2024 році» (надалі - Постанова КМУ № 185) без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність.
За результатом розгляду заяви, відповідач ухвалив рішення від 08.10.2025 №2303005181 про відмову позивачу у перерахунку пенсії по інвалідності. Вказав, що законодавчих підстав для обчислення розміру пенсії з урахування підстав для обчислення розміру пенсії з урахуванням індексації за 2024 рік згідно з Постановою КМУ № 185 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність, немає.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон України №2262-ХІІ).
Обчислення пенсії врегульовано розділом V цього Закону.
01 жовтня 2011 року набув чинності Закон України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі- Закон України №3668-VI).
Стаття 2 цього Закону передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 8 пункту 6 цього розділу частину 5 статті 43 Закону України №2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з внесенням змін до статті 43 Закону №2262-ХІІ частина п'ята стала вважатися частиною сьомою.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року №911-VIІІ частину сьому статті 43 Закону №2262-Х11 доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, з 20 грудня 2016 року частина сьома статті 43 Закону України №2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відсутня як правова норма.
Враховуючи викладене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Посилання відповідача у своєму рішенні на Закон №3668-VI, який встановив обмеження розміру пенсії, і діє на даний час, є необгрунтованим з таких підстав.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-V1 зі змінами, внесеними згідно із Законами України від 24.12.2015 р. N 911-VIII, від 06.12.2016 р. N 1774-VIII максимальний розмір пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та внесенням до нього змін згідно із Законами України від 24.12.2015 р. N 911-VIII, від 06.12.2016 р. N 1774-VIII були внесені аналогічні зміни до частини сьомої статті 43 Закону №2262-Х11.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню одних і тих самих спірних правових відносин щодо обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців та визнано, що таке обмеження не відповідає статті 17 Конституції України.
Отже враховуючи висновки Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсі військовослужбовців не застосовується.
Висновки щодо відсутності підстав для застосування частини першої статті 2 Закону №3668-VІ були викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2022 у справі №620/613/21, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 16.04.2020 у справі №620/1285/19.
Також згідно з п. 1 Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(11)2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
У мотивувальній частині Рішення від 12.10.2022 №7-р(11)2022 (пункт 2.1) Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
У пункті 3.1. Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 Конституційний Суд України наголосив на тому, що встановлений частиною п'ятою статті 17 Основного Закону України обов'язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї.
Тобто без обмеження виплачуються пенсії не лише особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а й іншим особам, які перебували на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
Судом встановлено, що згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 (№ НОМЕР_1 ) від 19.11.2013 позивач є особою з інвалідністю 2 групи інвалід війни. Отже призначена йому пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром.
Також суд зауважує, що згідно з п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 приписи статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 12.04.2023.
Водночас суд застосовує висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 11.07.2022 у справі №620/613/21, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 16.04.2020 у справі №620/1285/19 щодо відсутності підстав для обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, з дати набрання законної сили Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнані неконституційними норми частини сьома статті 43 Закону України №2262-ХІІ, та вважає, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром не застосовується.
Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №580/55/22 зобов'язано відповідача здійснити перерахунки пенсії позивача за період із 01.12.2019 до 03.07.2021 та з 04.07.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 23.06.2021 № 33/44/1-Т-637/08-1637 з урахуванням виплачених сум та відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та з 01.03.2024, нарахував розмір пенсії з урахуванням розміру підвищення відповідно до Постанови КМУ № 185, однак обмежив виплату максимальним розміром 23610 грн.
Суд зазначає, що питання щодо права позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 23.06.2021 № 33/44/1-Т-637/08-1637 у цьому рішенні не досліджується, оскільки таке право підтверджене рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі № 580/55/22, яке набрало законної сили 13.12.2022.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Отже, позовні вимоги про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління перерахувати пенсію позивачу без будь-яких обмежень її максимального розміру з 01.03.2024 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, суд зазначає наступне.
Стаття 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185), пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Нормами Постанови №185 визначено, що з 1 березня 2024 року перерахування щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, передбачене частиною другою статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, у межах максимального розміру щомісячної страхової виплати, визначеного частиною першою статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розмір збільшення в результаті перерахування щомісячних страхових виплат, передбачених цим підпунктом, не може перевищувати 1 500 гривень.
Із матеріалів пенсійної справи, а саме з протоколу перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2024 вбачається, що позивачу нараховується, зокрема, індексація базового ОСНП 2024 - 1500 грн, тобто з 01.03.2024 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови №185, тому суд дійшов висновку, що у діях відповідача при нарахуванні позивачу індексації в сумі 1500 грн відсутня протиправність, з огляду на повне виконання відповідачем вимог постанови КМУ №185.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління перерахувати пенсію позивачу без будь-яких обмежень її максимального розміру з 01.03.2024 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто судовому захисту підлягає лише порушене право.
Ключовим правовим питанням у справі, що розглядається, щодо якого фактично виник спір в цій частині, є право позивача на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Отже, з урахуванням вищевказаних висновків суду, дії відповідача щодо проведення перерахунку позивачу пенсії з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, слід визнати протиправними.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.10.2025 №2303005181 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ