05 травня 2026 року справа № 580/7/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Гаращенка В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Галасун А.О.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача вартість завданої державі шкоди у розмірі 16342,15 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду спору в силу ч. 1 ст. 130 КАС України, у встановлений судом строк відзиву проти позову не подав, про причини неподання суд не повідомив, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову розглянути справу за наявними матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач вчинив самовільне залишення військової частини з метою ухилення від військової служби, тому за відсутності правових підстав отримав грошове забезпечення на яке не мав права. Причиною переплати старшому солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення є особиста недобросовісність останнього та вчинення ним кримінального правопорушення, тому позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 29.11.2024 року №1641-ОС, зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 (П-104772), зараховано наказом голови Державної прикордонної служби України від 01.11.2024 №1976-ОС у розпорядження начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону, який прибув для подальшого проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.11.2024 року.
Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 03.12.2024 року №1651-ОС, призначено солдата ОСОБА_1 (П-104772), призваного на військову службу за призовом під час, на особливий період, на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника-оператора третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону, 03.12.2024 року.
Відповідно до рапорту коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування полковника ОСОБА_2 від 18.06.2025 №22.1/45802/25-Вн, відомо, що 17.06.2025 року згідно доповіді першого заступника начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування про факт відсутності інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника-оператора третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування старшого солдата ОСОБА_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 20.06.2025 року №732-ОС, вважати старшого солдата ОСОБА_3 (П-104772), інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника-оператора третього відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), таким, що самовільно залишив військову частину (місця проходження військової служби з 17.06.2025 року. Не зараховується період військової служби до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії з 17.06.2025 року до дня повернення до виконання обов'язку. Виплату грошового, продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснюється з 17.06.2025 року до дня повернення до виконання військового обов'язку.
Наказом НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про призначення службового розслідування» від 20.06.2025 №3179-АГ, з метою з'ясування причин та обставин викладених в рапорті коменданта першої прикордонної комендатури швидкого полковника ОСОБА_2 від 18.06.2025 №22.1/45802/25-Вн, щодо факту самовільного залишення місця тимчасової дислокації підрозділу ( АДРЕСА_1 ) старшим солдатом ОСОБА_1 , призначено службове розслідування. За результатом проведеного службового розслідування підтверджено факт самовільного залишення місця тимчасової дислокації підрозділу старшим солдатом ОСОБА_1 .
В ході проведення службового розслідування, щодо факту самовільного залишення місця тимчасової дислокації підрозділу старшим солдатом ОСОБА_1 , встановлено факт безпідставного нарахування грошового забезпечення за період фактичного невиконання військовослужбовцем обов'язків військової служби на загальну суму 16 342 грн. 15 коп. (шістнадцять тис. триста сорок дві грн. 15 коп.).
Начальником органу Держприкордонслужби затверджено результати відповідним наказом «Про результати службового розслідування» від 02.07.2025 № 2118-ОД.
Згідно довідки-розрахунку від 23.06.2025 р №750, нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період 18.06.2025 - 30.06.2025 старшому солдату ОСОБА_1 , за період фактичної відсутності з 17.06.2025 - 30.06.2025, нараховано та сплачено щомісячне грошове забезпечення на загальну суму 16 342 грн. 15 коп. (шістнадцять тис. триста сорок дві грн. 15 коп.).
Військова частина НОМЕР_1 направила ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 . лист від 31.10.2025 №10/22165-25-Вих про добровільне відшкодування завданої шкоди. На час направлення позову військовослужбовцем не відшкодовано завдану шкоду державі у сумі 16 342 грн. 15 коп. (шістнадцять тис. триста сорок дві грн. 15 коп.).
Станом на грудень 2025 року залишок коштів, які отримано старшим солдатом ОСОБА_1 без належної на те правової підстави, за час відсутності на військовій службі з 17.06.2025 - 30.06.2025, становить 16 342 грн. 15 коп. (шістнадцять тис. триста сорок дві грн. 15 коп.).
Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не повернув позивачу переплату грошового забезпечення, останній звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на період розгляду і вирішення спору судом.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ст. 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Згідно із статтею 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (далі - Закон № 160-IX).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до ст. 4 Закону № 160-IX особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону № 160-IX переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 1 частини 1 ст. 6 Закону № 160-IX визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу, що відповідно до відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 отримав грошове забезпечення в розмірі 16 342 грн 15 коп.
За вказаний проміжок часу відповідач не виконував обов'язків військової служби, на місце служби не прибув та не повідомив безпосереднього командира про своє місцезнаходження, тому суд дійшов висновку, що грошові кошти в розмірі 16 342 грн 15 коп виплачені позивачу без достатньої правової підстави.
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій вказано, що спори щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень віднесено до розгляду в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення зі служби.
Враховуючи встановлені судом обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги військової частини є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 належить стягнути матеріальну шкоду, завдану державі шляхом переплати грошового забезпечення в розмірі 16 342 грн 15 коп.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом ч. 2 ст. 139 КАС при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати позивача по сплаті судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду, завдану державі шляхом переплати грошового забезпечення в розмірі 16 342 (шістнадцять тисяч триста сорок дві) грн. 15 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО