07 травня 2026 року справа № 580/1726/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, щодо відмови ОСОБА_1 в проведені перерахунку та виплаті пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII в редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчислені);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України В Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, із її збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII в редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчислені), починаючи з 01.01.2025 року з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як ліквідатор 2 категорії. Страховий стаж позивача складає 34 роки. Позивач звернувся до Головного управління щодо перерахунку пенсії, проте відповідач відмовив у такому перерахунку. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в проведені перерахунку та виплаті пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчислені) протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що позивач отримує пенсію за віком як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ, обчислену за загальною формулою згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV. Оскільки обов'язковою умовою для отримання «чорнобильської» надбавки за понаднормативний стаж (ст. 56 Закону № 796-ХІІ) є призначення пенсії за спеціальною формулою (ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV), позивач не має права на таку надбавку. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 23.02.1993.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 28.06.2002 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Страховий стаж становить 34 роки 04 місяці 09 днів.
Позивача звернувся до Головного управління із заявою від 12.12.2025 щодо проведення перерахунку пенсії.
Листом від 09.01.2026 № 508-16254/С-03/8-2300/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаської області повідомило позивача, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №580/4219/25 Головним управлінням із 01.01.2025 проведено перерахунок відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII, після якого розмір пенсії становить із 01.01.2025 - 9 799,23 грн, із 01.03.2025 - 10 547,55 грн. Покладені судом зобов'язання Головне управління виконало у повному обсязі, в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати, пенсії у розмірі, визначеному статтею ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 796-ХІІ визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Частиною 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058) передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Таким чином, Законом № 1058 унормовано право застрахованої особи обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені Законом № 1058 або спеціальним Законом № 796.
Частиною 1 статті 49 Закону № 796 встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону № 796, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Абзацом 2 пункту 13 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Статтею 56 Закону № 796 передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону № 796, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85 процентів заробітку.
Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений спеціальним законом.
Водночас, Законом № 796 не встановлений порядок перерахунку пенсій, однак відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер в частині обчислення страхового стажу і визначена в частині 2 статті 56 Закону № 796 як збільшення пенсії на відповідний відсоток заробітку за кожний рік роботи понад установлений мінімальний стаж роботи 20 років.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 визначено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
З огляду на зміст частини 1 статті 4 Закону № 1058 та частини 3 статті 55 Закону № 796-ХІІ, суд дійшов висновку, що положення частини 2 статті 56 Закону № 796 не суперечить статтям 27, 28 Закону № 1058.
Разом з цим, суд вважає, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону № 1058, з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796. Тобто норми спеціального закону застосовуються субсидіарно з нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх. Таким чином, особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 1058 та на підставі Закону № 796, розрахунок (перерахунок) пенсії має здійснюватися з урахуванням пільг щодо обчислення стажу роботи, зокрема, за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постановах від 26.12.2022 у справі № 520/4297/19, від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796, а тому, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-VIII внаслідок чого, неправомірно звузив право позивача на соціальний захист, встановлене законодавчо.
Разом з тим, щодо періоду з якого слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, то суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому, на переконання суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Так, судом з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 23.02.2026 з позовними вимогами про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії, починаючи з 01.01.2025.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивача починаючи з 01.01.2025, позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог у відповідній частині.
Вказана правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а та постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог, які стосуються періоду поза межами 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду, тобто за період із 01.01.2025 по 22.08.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії за період з 01.01.2025 по 22.08.2025 залишити без розгляду.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули її обчислення).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 23.08.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО