Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/2559/26
номер провадження 3/215/1057/26
05 травня 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., при секретарі Болдирєвій А.О., розглянувши матеріал, який надійшов від полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626779 від 29.03.2026, 29.03.2026 01:10:00 м. Кривий Ріг, Тернівський район, вул. Героїв Маріуполя, поблизу буд.68 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ «Шкода Октавія» з ДНЗ НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, що не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. На законну вимогу пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в спец. мед. закладі у лікаря нарколога, водій ОСОБА_1 , відмовився. Бк475605, 475164, чим порушив п.2.5.ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів. Відповідальність передбачена: ч. 1 ст.130 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 15.04.2026 та 05.05.2026, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, а саме за допомогою судових повісток. Окрім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлений працівниками поліції про дату, час розгляду справи в суді на 15.04.2026, інформація зафіксована на відео з засобів технічної відео фіксації. Також ОСОБА_1 у мобільний застосунок «Viber» були відправлені СМС-повідомлення про виклик до суду.
09.04.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи та надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи. Телефонограмою 10.04.2026 останньому повідомлено про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, однак ОСОБА_1 до суду для ознайомлення з матеріалами справи не з'явився.
05.05.2026 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, розгляд справи просив здійснити за його відсутності.
Частина 1 статті 268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 скористався своїм правом подати письмові пояснення по суті справи, які виклав у клопотанні.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. А отже, суд має провести розгляд справ за відсутності особи. Безпідставне умисне затягування нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Вказане узгоджується з рішенням ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням КУпАП, зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена у зв'язку з (1) керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також (2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само (3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушення полягає, зокрема, в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп'яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп'яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп'яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.
Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від будь-якого запропонованого (в разі підстав) огляду, тоді як огляд проведений з порушенням регламентованого порядку його проведення, є недійним.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 29.03.2026 01:10:00 м. Кривий Ріг, Тернівський район, вул. Героїв Маріуполя, поблизу буд.68 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ «Шкода Октавія» з д.р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, що не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. На законну вимогу пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в спец. мед. закладі у лікаря нарколога, водій ОСОБА_1 , відмовився.
У рапорті інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ст. лейтенанта поліції Дмитрука Д.С. вказано, що під час патрулювання у складі Буран 101, 29.03.2026 в нічну зміну, було зупинено, на підставі ст.35 ЗУ про НП п.3,5 тз Skoda Octavia днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм у останнього буди виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, що не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. На вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння на місці або в спеціалізованому медичному закладі КП «КБЛПД» ДОР у лікаря нарколога, водій ОСОБА_1 , відмовився. Останньому було роз'яснено основні положення Конституції України та КУпАП. Рух транспортного засобу зафіксовано на службовий відеореєстратор.
Сам по собі рапорт не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року, у справі №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
У судовому засіданні було переглянуто відео з засобів технічної відеофіксації патрульної поліції, відзняте 29.03.2026, з якого вбачається, що 29.03.26 01:08:03 - 01:10:34 працівник поліції перебуваючи в службовому автомобілі повідомляє «що він бачить його, якщо буде він виїжджати, він стартане вперед». При цьому працівник поліції використовує нецензурну лайку. Далі цей поліцейський запитує у напарника, чи він готовий? Каже: «Зараз буде екшен... Зараз комендантська, обережненько, усі діла, документи. Підходь, щоб він не стартанув». Коли водія було зупинено, працівник поліції підійшов до транспортного засобу. Водій, яким виявився ОСОБА_1 , пред'явив посвідчення водія у телефоні. Працівник поліції запитав, де водій працює. ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що працює в службі охорони. Надалі ОСОБА_1 на вимогу поліцейського надав можливість оглянути його автомобіль. Працівник поліції запитав у водія, чи вживав він сьогодні алкогольні напої, на що водій заперечив. Працівник поліції знову запитав: «Пиво пив?», вказує, що вбачає ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує водію пройти огляд на місці, на що водій погоджується. Результат тесту, пройденого з використанням алкотестера виявився негативним. Після цього працівник поліції знову повідомив, що так само виявлено ознаки наркотичного сп'яніння і потрібно проїхати до лікаря - нарколога, для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки працівники поліції не проводять огляд. На пропозицію прослідувати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 погодився та прослідував до автомобіля працівників поліції. Знаходячись в службовому автомобілі, працівник поліції каже ОСОБА_1 «Що употребляв, солі? Тобі зараз на ПНД покаже і твоя кар'єра закінчена?». Водій вказує, що працює недавно, та не хоче втратити роботу. Працівник поліції зазначає, що «є два варіанта або ми їдемо проходимо лікаря нарколога і це кінець твоїй кар'єрі, або ми не їдемо не проходимо, в любому випадку це буде відповідальність, зрозумів?» «В разі відмови складається протокол і направляється до суду, і в суді ти вже будеш приїжджати і суд буде приймати рішення, і в суді будеш розповідати чого ти не захотів проходити медичний огляд». Розповідає дві ситуації: або їдемо проходимо лікаря нарколога і буде висновок, що підтверджує реальний стан наркотичного сп'яніння, на що водій запитує, які подальші дії, на що працівник поліції вказує, що так само протокол, тільки підтвердження стану наркотичного сп'яніння. Якщо не проходимо, не їдемо до лікаря нарколога пишеться так само протокол, «трохи не підтверджений твій стан». Після складання матеріалів працівник поліції вказує: «Все, можеш виходити», охороняти його вони не будуть.
Отже, в порушення ч. 3 ст. 266 КУпАП та Інструкції, за наявності згоди водія пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, працівники поліції не доставили водія у такий медичний заклад, а почали залякувати, що результат все одно буде той самий і на останнього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 20.02.2018 у справі «Раманаускас проти Литви», судом під час вирішення справи фактично надано визначення провокації злочину, а саме поліцейське підбурювання (провокація) проявляється, коли задіяні офіцери чи особи, що діють за їх інструкціями, не обмежуються розслідуванням у переважно пасивній манері, а здійснюють такий вплив на суб'єкта, що підбурює його вчинити злочин, який би не був вчинений за інших обставин, з метою встановити порушення та забезпечити докази та розпочати кримінальне провадження. Виходячи з аналізу практики ЄСПЛ, Конституції України, КПК та здорового глузду, зрозуміло, що головним питанням, на яке суд повинен отримати вичерпну відповідь, є: «Чи був би вчинений злочин без втручання держави?». Адже провокація - це коли держава фактично створює злочин, а не викриває його! Якщо злочин стався внаслідок дій держави, то подальша поведінка особи - лише розвиток штучно створеної ситуації, а не доказ її самостійної злочинної волі.
На переконання суду, дії працівників поліції, які полягали у залякуваннях ОСОБА_1 його звільненням зі служби, які супроводжувались альтернативною пропозицією відмовитись від проходження огляду, тобто порушити п. 2.5. Правил дорожнього руху України, є нічим іншим як провокацією правопорушення в розумінні згаданого рішення ЄСПЛ, адже до цих висловлювань ОСОБА_1 погодився на огляд на прослідував до патрульного автомобіля для того, аби його в супроводі поліцейських доставили до медичного закладу.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, судом також враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Так, в деяких інших справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (№ 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що розмір штрафу за ст. 130 КУпАП в декілька разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати по Україні, а проведений порівняльно-правовий аналіз із санкцією, яка передбачена за порушення правил дорожнього руху і міститься в КК України (ч. 1 ст. 286 ) свідчить, що штраф за вказане адміністративне правопорушення перевищує розмір штрафу за кримінально каране діяння за національним законодавством України.
Наведені обставини свідчать, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні ст. 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Відтак, зважаючи на «кримінальний» характер цієї категорії справ, суд вважає, що вона підпадає під гарантії справедливого суду, невід'ємною складовою яких є заборона провокації, що означає, що докази, отримані внаслідок підбурювання з боку правоохоронних органів, не можуть бути використані судом, оскільки це порушує право на захист та презумпцію невинуватості.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, згідно з Конституцією України та рішеннями ЄСПЛ винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Отже, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і належності.
З огляду на наведене, а також положення ст. 62 Конституції України, відповідно до якої, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд доходить висновку, що належними та допустимим доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із викладеним провадження у справі підлягає закриттю із підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суддя