м. Львів
07 травня 2026 рокусправа № 380/1311/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Центральної ВЛК Збройних сил України відносно ОСОБА_1 , 1973 року народження, оформлену витягом з протоколу засідання № 310 від 25.01.2024;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України судові витрати на оплату судового збору в сумі 1064,96 та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі довідки Дрогобицької районної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2022 року № 9880 рядовому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений діагноз, що відповідає ст. 23»а» графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402).
14.04.2022 ОСОБА_1 знято з військового обліку за станом здоров'я, про що вчинено відповідний запис у військовому квитку.
Наприкінці грудня 2025 року позивач із інформації, що міститься у системі «Резерв+» дізнався, що його поновлено на військовому обліку.
На адвокатський запит від 24.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь № 18181 від 26.12.2025, яка була отримана 08.01.2026 року, у якій повідомляється, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників , військовозобов'язаних та резервістів рішення ВЛК від 14.04.2022 про непридатність даного військовослужбовця до військової служби з виключенням з військового обліку було скасовано ВЛК Центральної ВЛК ЗСУ, що стало підставою для поновлення на військовому обліку.
Як слідує з рішення, оформленого ЦВЛК у формі витягу з протоколу, позивач не був присутнім під час розгляду його справи, не був повідомлений про необхідність перегляду постанови штатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Оскаржуване рішення не містить детальний опис того, чому ЦВЛК вважає діагноз, зазначений у карті медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 , невідповідним вимогам пункту «а» ст. 23 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, попри те, що це вказано як єдине обґрунтування прийнятого рішення. Відсутні конкретні пояснення, які медичні документи чи обстеження були переглянуті та що саме в них не відповідає вимогам.
Вважає, що таке рішення ВЛК Центральної ВЛК Збройних сил України, оформлене витягом з протоколу, є незаконним, необґрунтованим, таким, що порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню.
Прийняття рішення про скасування постанови нижчої ВЛК лише на підставі карти медичного огляду, без аргументації висновків, покладених в основу рішення, є порушенням принципів повноти та всебічності медичної експертизи. Посилання у пункті 2 рішення ЦВЛК на необхідність медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 підтверджує, що ЦВЛК не мала достатніх даних для остаточного висновку.
У витязі з протоколу від 25 січня 2024 №310 в якості обґрунтування рішення зазначено, про невідповідність діагнозу зазначеного у карті медичного огляду військовозобов'язаного при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2022 вимогам пункту «а» ст. 23 Пояснень щодо Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Однак, оцінці з боку ЦВЛК має бути піддана сама постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не карта медичного огляду, а тому рішення щодо скасування постанови не може ґрунтуватися на невідповідності діагнозу у карті.
Перегляд без належних підстав постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2022 у січні 2024, тобто майже через два роки, є, на нашу думку, порушенням принципу правової визначеності.
Ухвалою судді від 30.01.2026 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Ухвалою судді від 06.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до суду задоволено; причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом визнано поважними та поновлено строк звернення до суду.
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що відповідно до довідки Дрогобицької районної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2022 року № 9880 рядовому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений діагноз, що відповідає ст. 23»а» графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, а саме, лівобічна радикулопатія з порушенням статико-динамічних функцій хребта, непридатний до військової служби.
Згідно з постановою ВЛК від 14.04.2022 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку, про що зазначено у військово-обліковому документі з Резерв+.
Зі слів позивача, наприкінці грудня 2025 року із інформації, що міститься у системі «Резерв+» дізнався, що його поновлено на військовому обліку.
На адвокатський запит від 24.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь № 18181 від 26.12.2025, у якій зазначено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів рішення ВЛК від 14.04.2022 про непридатність даного військовослужбовця до військової служби з виключенням з військового обліку було скасовано ВЛК Центральної ВЛК ЗСУ (витяг № 310 від 25.01.2024), що стало підставою для поновлення на військовому обліку.
Згідно з Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК Збройних сил України № 310 від 25.01.2024 (далі - Витяг з протоколу від 25.01.2024), підписаного начальником комісії - головою ВЛК Центральної ВЛК Збройних сил України полковником медичної служби ОСОБА_2 , зазначено:
« 1) Враховуючи невідповідність діагнозу зазначеного у карті медичного огляду військовозобов'язаного при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2022 вимогам пункту «а» статті 23 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, (далі - Положення)), постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2022 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1973 року народження «На підставі статті 23 «а» графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» - скасувати.
2. Підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно вимог Положення.»
Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є порядок перегляду рішень ВЛК.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно зі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Згідно із п. 2.3.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3 Положення №402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;
перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Положеннями п. 2.1., п.2.2 Положення №402 передбачено, що ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою, яка приймає постанови, що є обов'язковими для штатних та позаштатних ВЛК.
Згідно із п. 2.3.5 Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Судом встановлено, що згідно з Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК Збройних сил України № 310 від 25.01.2024 (далі - постанова ВЛК ЦВЛК), підписаного начальником комісії - головою ВЛК Центральної ВЛК Збройних сил України полковником медичної служби ОСОБА_2 , зазначено:
« 1) Враховуючи невідповідність діагнозу зазначеного у карті медичного огляду військовозобов'язаного при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2022 вимогам пункту «а» статті 23 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, (далі - Положення)), постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2022 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1973 року народження «На підставі статті 23 «а» графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» - скасувати.
2. Підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно вимог Положення.»
Суд зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що оскаржуване рішення не містить детальний опис того, чому ЦВЛК вважає діагноз, зазначений у карті медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 , невідповідним вимогам пункту «а» ст. 23 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, оскільки позивачем надано тільки Витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК Збройних сил України № 310 від 25.01.2024, а не постанову ЦВЛК.
Суд звертає увагу, що ЦВЛК має право перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи, витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу), розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України, направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників. Таким чином, ЦВЛК наділена широкими правами з метою перегляду постанов будь-якої ВЛК.
Крім того, у Витязі з протоколу від 25.01.2024 зазначено обґрунтування скасування постанови ВЛК щодо позивача, а саме, невідповідність діагнозу зазначеного у карті медичного огляду військовозобов'язаного при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2022 вимогам пункту «а» статті 23 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, та вказано, що позивач підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно вимог Положення
Також суд не бере до уваги доводи позивача про те, що у витязі з протоколу від 25 січня 2024 №310 в якості обґрунтування рішення зазначено, про невідповідність діагнозу зазначеного у карті медичного огляду військовозобов'язаного при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2022 вимогам пункту «а» ст. 23 Пояснень щодо Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, а оцінці з боку ЦВЛК має бути піддана сама постанова ВЛК, з огляду на таке.
Відповідно до довідки Дрогобицької районної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2022 року № 9880 рядовому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений діагноз, що відповідає ст. 23»а» графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, а саме, лівобічна радикулопатія з порушенням статико-динамічних функцій хребта, непридатний до військової служби.
Отже, у довідці ВЛК вказано саме про діагноз, що відповідає ст. 23»а» графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, тож жодної суперечності у цій частині у Витязі з протоколу від 25.01.2024 немає.
Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.
Щодо доводів позивача про перегляд рішення ВЛК через два роки, суд зазначає, що строки для ініціювання перегляду рішень ВЛК не визначені, Положення №402 не передбачає строку для перегляду постанов ВЛК, як і повідомлення особи про перегляд постанови ВЛК стосовно неї, тому сам по собі факт скасування постанови ВЛК через значний проміжок часу не є безумовною підставою для визнання рішення ЦВЛК незаконним.
З огляду на викладене, під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття ним рішення щодо позивача, тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії Центральної ВЛК Збройних сил України відносно ОСОБА_1 , 1973 року народження, оформленої витягом з протоколу засідання № 310 від 25.01.2024, відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Збройних сил України (01133, вул. Госпітальна, 16, м. Київ; ЄДРПОУ 08356179).
Повне рішення суду складено 07.05.2026.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна