з питань закриття провадження у справі
07 травня 2026 рокусправа № 380/25918/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним протоколу, -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: пл. Генерала Григоренка, 3,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79007) (далі - відповідач), з вимогами:
Визнати протиправним протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 022323 від 22 листопада 2024 року, складений інспектором сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Ткачем Віталієм, згідно якого мені інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Визнати протиправним винесення відносно мене інспектором сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Полоцькою Д.І. термінового заборонного припису від 22.11.2024 року серії АА № 448728 та зобов'язати відповідача вчинити дії по видаленню з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі персональних даних ОСОБА_1 , внесених за наслідками термінового заборонного припису від 22.11.2024 року серії АА № 448728.
13.08.2025 року від відповідача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження, представник ГУНП у Львівській області вказав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки протокол є лише доказом у справі, а не рішенням суб'єкта владних повноважень.
Розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування предметної юрисдикції, а також критеріїв, які при цьому потрібно враховувати.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 чинного КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, дії або бездіяльність .
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта.
Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправним протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 022323 від 22 листопада 2024 року, складений інспектором сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Ткачем Віталієм, згідно якого позивачу інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Слід зауважити, що встановлення ознак вчинення домашнього насильства, наявності доказів на підтвердження умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, є діями щодо оформлення адміністративних матеріалів справи за порушення ч.1 ст. 173-2 КУпАП, які у свою чергу перебувають у нерозривному зв'язку з вирішенням питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, та повинні враховуватись судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019, прийнятій за наслідками розгляду справи № 712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Окрім того слід зазначити, що оскарження дій відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та й скасування його в судах взагалі не оскаржується окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині визнання протиправним протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 022323 від 22 листопада 2024 року, складений інспектором сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Ткачем Віталієм, згідно якого мені інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не належать до юрисдикції адміністративного судочинства, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.
Враховуючи вищевикладене те керуючись статтями 132,140, 238, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
заяву відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження в адміністративній справі № 380/25918/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним протоколу в частині позовних вимог про визнання протиправним протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 022323 від 22 листопада 2024 року, складений інспектором сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Ткачем Віталієм, згідно якого мені інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду із тією самою позовною заявою не допускається.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
СуддяГрень Наталія Михайлівна