06 травня 2026 рокусправа № 380/23927/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львіській області № 104550009068 від 02.12.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у загальний трудовий (страховий) стаж періоди роботи з 07.09.1981 по 01.07.1992 року ; з 02.07.1992 по 12.07.1995 року ; з 08.09.1995 по 07.04.1997 року ; з 13.04.1997 по 31.12.1997 роки.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 25.11.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із зарахуванням у загальний трудовий (страховий) стаж періодів роботи з 07.09.1981 по 01.07.1992 року ; з 02.07.1992 по 12.07.1995 року ; з 08.09.1995 по 07.04.1997 року ; з 13.04.1997 по 31.12.1997 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернулася до Головного управління у Львівській області (далі- Відповідач ) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058). Рішенням від 02.12.2025 №104550009068 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено у призначенні пенсії за віком. Відповідач не зарахував до страхового стажу періоди роботи: з 07.09.1981 по 01.07.1992, з 02.07.1992 по 12.07.1995, з 08.09.1995 по 07.04.1997 та з 13.04.1997 по 31.12.1997. Вважаючи вказане рішення протиправним та необґрунтованим, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 23.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімуму трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі). У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або відповідних записів у ній, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. ОСОБА_1 25.11.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії відповідно до Закону 1058. Вік заявника на момент звернення становив 61 рік 06 місяців 18 днів. Страховий стаж склав 13 років 10 місяців 11 днів. За результатом розгляду, поданих документів, до страхового стажу не зараховано: період роботи з 07.09.1981 по 01.07.1992, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки запис про звільнення з роботи завірено печаткою яка не читається; період роботи з 02.07.1992 по 12.07.1995, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки при прийнятті на роботу відсутня дата наказу; період роботи з 13.04.1997 по 31.12.1997,згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки назва організації при прийнятті не відповідає назві при звільненні. Для зарахування вищезазначених періодів необхідно долучити уточнюючі довідки, видані на підставі первинних документів. період роботи в колгоспі з 08.09.1995 по 07.04.1997,згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні видану на підставі первинних документів. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі -Закон №1058).
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.12.2025 №104550009068 позивачці відмовлено у призначенні пенсії.
За результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано: період роботи з 07.09.1981 по 01.07.1992, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки запис про звільнення з роботи завірено печаткою але не читається; період роботи з 02.07.1992 по 12.07.1995, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки при прийнятті на роботу відсутня дата наказу; період роботи з 13.04.1997 по 31.12.1997, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки назва організації при прийнятті не відповідає назві при звільненні; період роботи в колгоспі з 08.09.1995 по 07.04.1997, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про встановлення мінімум та фактично відпрацьовані вихододні видану на підставі первинних документів. Позивачка вважає вказане рішення протиправним і таким, що порушує її права, внаслідок чого звернулася з цим позовом до суду.
Вирішуючи цей спір, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом частин першої, другої статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом № 1058 (01 січня 2004 року) види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначалися Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Так, відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд встановив, що до заяви про призначення пенсії за віком від 25.11.2025 позивачка додала трудову книжку серії НОМЕР_2 від 28.08.1981. Відповідно до записів цієї трудової книжки позивачка:
з 07.09.1981 по 01.07.1992 працювала на посаді кухара Їдальні №1 Каховського комбінату загального харчування;
з 02.07.1992 по 12.07.1995 працювала на посаді касира у Колективному комерційному торгово-промисловому підприємстві «Зустріч»;
з 08.09.1995 по 07.04.1997 працювала продавцем у риболовецькому колгоспі «Сатурн»;
з 13.04.1997 по 31.12.1997 працювала продавцем-реалізатором у Приватного підприємства ОСОБА_2 .
Оскаржуваним рішенням відповідач відмовився зарахувати періоди роботи: з 07.09.1981 по 01.07.1992, оскільки запис про звільнення з роботи завірено печаткою але не читається; з 02.07.1992 по 12.07.1995, оскільки при прийнятті на роботу відсутня дата наказу; з 13.04.1997 по 31.12.1997, оскільки назва організації при прийнятті не відповідає назві при звільненні; період роботи в колгоспі з 08.09.1995 по 07.04.1997, оскільки для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про встановлення мінімум та фактично відпрацьовані вихододні видану на підставі первинних документів.
Щодо періодів роботи: з 07.09.1981 по 01.07.1992, 02.07.1992 по 12.07.1995 та 13.04.1997 по 31.12.1997, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
За змістом приписів пунктів 2.3, 2.4 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.25 Інструкції № 58).
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Суд встановив, що у трудовій книжці позивачки зроблено записи про її прийняття та звільнення з роботи за спірний період. Записи про роботу точні, чіткі, виправлень та закреслень не містять. Запис про звільнення засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою підприємства.
Суд відзначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення такої.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, від 23 квітня 2019 року у справі № 593/1452/16-а, від 30 вересня 2021 року у справі № 300/860/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу під час призначення пенсії.
Щодо періоду роботи в колгоспі з 08.09.1995 по 07.04.1997, суд зазначає наступне.
Суд враховує актуальну практику Верховного Суду щодо спірних правовідносин, а саме позицію, що викладена у постанові від 28.01.2025 у справі №300/8132/23 про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж. Разом з тим, у разі якщо остання містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності) то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, визначені пунктом 3 Порядку №637. Також у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку (у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У даному випадку відомості трудової книжки, на думку суду, є достатніми для зарахування спірних періодів роботи в колгоспі до страхового стажу позивача.
Також варто зазначити, що за змістом роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 17.05.92 № 17 "Про порядок застосування окремих положень статей Закону України "Про пенсійне забезпечення", при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової діяльності в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто загальна кількість вихододнів ділиться на 25,4. Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в тому випадку, коли не встановлювався мінімум трудової участі у громадському господарстві.
Разом з цим, суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 21.06.2019 у справі №727/384/17 та від 10.12.2020 у справі №195/840/17 зазначав, що відсутність додаткових відомостей, а саме уточнюючої довідки про встановлений мінімум трудоднів та кількість відпрацьованих вихододнів (трудоднів) не може бути підставою для незарахування даного періоду в страховий стаж позивача.
Стосовно покликання відповідача в оскаржуваному рішенні на необхідність надання уточнюючої довідки, суд зазначає таке.
Пунктами 1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.
Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а звернув увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Окрім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 “Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Вказану позицію сформував Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку про те, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до його страхового стажу періоди роботи: з 07.09.1981 по 01.07.1992; з 02.07.1992 по 12.07.1995 ; з 08.09.1995 по 07.04.1997; з 13.04.1997 по 31.12.1997, тому оскаржуване рішення належить визнати протиправним та скасувати, та зобов'язати відповідача вказані періоди роботи позивачки зарахувати до її страхового стажу, а позовну вимогу в цій частині також задовольнити.
З урахуванням вищевикладеного, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивачки від 25.11.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справі..
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивачки, то підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.12.2025 №104550009068 про відмови призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: 07.09.1981 по 01.07.1992, з 02.07.1992 по 12.07.1995, з 08.09.1995 по 07.04.1997, з 13.04.1997 по 31.12.1997 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17.08.1981.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 25.11.2025, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 968 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКрутько Олена Василівна