з питань встановлення судового контролю
06 травня 2026 року справа № 380/4604/24 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р. П. розглянув у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду, судді Кисильової О.Й., перебувала справа № 380/4604/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13.02.2024 № 134850012145 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2024, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 16.05.1987 у Львівському середньому професійно-технічному училищі № 58 та службу в Армії з 16.05.1987 по 15.05.1989, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 807 (вісімсот сім) грн 50 коп.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 380/4604/24 скасовано в частині відмовлених позовних вимог, та в цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах (лінотипіст) з оплатою праці по 5 розряду (наказ від 25.05.1989 № 18).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2024, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах (лінотипіст) з оплатою праці по 5 розряду (наказ від 25.05.1989 № 18 ) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У решті оскаржуване судове рішення залишено без змін.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю. Вказав, Постанова апеляційного суду набрала законної сили 05.03.2026 року, проте станом на 25.04.2026 року залишається невиконаною.
Позивач на адресу суду подав додаткові пояснення, у яких вказав, що у новій відмові відповідач підтвердив наявність у нього 10 років 4 місяців 20 днів пільгового стажу. Згідно з абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, це дає право на зниження віку на 4 роки, тобто право на пенсію з 01.02.2025 р. (у 56 років). Відмова у призначенні пенсії за наявності визнаного самим ПФУ права на неї свідчить про свідоме затягування виконання рішення суду та некомпететність керівництва ГУ ПФУ у Волинській області.
У зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 100/0/15-26 від 22.01.2026, п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами), проведено автоматизований розподіл справи № 380/4604/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 справу № 380/4604/24 передано для розгляду судді Качур Р.П.
При вирішенні заяви про встановлення судового контролю суд виходив із такого.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім цього, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Подання позивачем заяви про встановлення судового контролю зумовлене, невиконанням відповідачем рішення суду у справі.
Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України).
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд звертає увагу, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Подання позивачем заяви про встановлення судового контролю зумовлене невиконанням, на думку позивача, рішення суду у справі.
Суд, з долучених позивачем до заяви доказів, зокрема рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.03.2026 № 134850012145 встановив, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, на виконання рішення суду у справі № 380/4604/24 зараховано позивачу до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 16.05.1987, та службу в армії з 16.05.1987 по 15.05.1989, та до пільгового стажу період роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999. ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянуто заяву позивача, за результатом розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, та запропоновано позивачу для вирішення питання щодо призначення пенсії з урахуванням наявного стажу повторно подати заяву про призначення пенсії.
Таким чином, судове рішення виконано відповідачем, а позивач, по суті, не згоден із тим, яким чином відповідач його виконав.
Суд звертає увагу, що при винесенні рішення у справі № 380/4604/24 питання про призначення пенсії позивачу судом не досліджувалося. Тому, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в межах покладених судом зобов'язань та відповідно до чинного на момент виконання судового рішення законодавства виконало рішення суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що на даному етапі заявником не доведено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час добровільного виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Тому, заява позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 381-1, 382 КАС України суд -
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Р.П. Качур