08 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/374/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №360/374/24 за адмiнiстративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 квітня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №360/374/24 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області передати до Державної казначейської служби України виконавчий лист № 360/374/24, виданий 29.05.2024 Луганським окружним адміністративним судом, разом із необхідними для виконання документами, для проведення виплат.
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду даної заяви, суд зазначає таке.
Положеннями статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною першою статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з частинами перршою та другою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Частиною першою статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, ордер.
Частиною другою статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 № 41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги (далі - Положення № 41).
Відповідно до пункту 2 Положення № 41 ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України №5076-VI та іншими законами України.
Згідно з пунктом 3 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок у Додатку 1 до Положення № 41).
Пункт 12 Положення № 41 закріплює обов'язкові реквізити ордера.
Як вбачається з позовної заяви, остання подана через підсистему «Електронний Суд» та підписана особою, яка зазначена як представник позивача - Юрченко Володимир Григорович.
На підтвердження повноважень Юрченка Володимира Григоровича до позову додана копія ордеру на надання правової (правничої) допомоги серії ВВ № 1055486.
Водночас, ордер не містить повних відомостей, визначених пунктом 12 Положення № 41, а саме:
12.10. підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати вказаний ордер серії ВВ № 1055486 належним доказом на підтвердження наявності в адвоката Юрченка Володимира Григоровича повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 .
При цьому, жодних інших передбачених частиною четвертою статті 59 КАС України документів, які б могли підтвердити повноваження адвоката Юрченка Володимира Григоровича представляти інтереси ОСОБА_2 , в тому числі підписувати і подавати позовну заяву до Луганського окружного адміністративного суду від його імені, додані до позову матеріали не містять.
Відтак, адвокатом Юрченком Володимиром Григоровичем не підтверджено повноваження діяти від імені ОСОБА_2 у Луганському окружному адміністративному суді, зокрема, подати від його імені заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/374/26.
Суд зазначає, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, яка реалізує право на справедливий суд.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 03.10.2018 у справі № 826/7342/18, 12.09.2018 у справі № 826/9746/17, від 31.08.2018 у справі № 815/6281/16, від 20.07.2018 у справі № 826/8873/17.
Крім того, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Частиною другою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення передбачено сплату судового збору.
Підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, пунктом 3 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Таким чином, Закон №3674-VI містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Вирішуючи дану колізію суд виходить з того, що підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.
Положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону №3674-VI у такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в статті 4 цього Закону переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Зважаючи на наведене, переважному застосуванню у цьому випадку підлягає спеціальна норма Закону, якою прямо передбачена сплата судового збору за подання відповідної заяви саме до адміністративного суду.
Також суд звертає увагу на те, що норма підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI має більш нову редакцію, ніж норма пункту 3 частини 2 статті 3, на підставі якої судовий збір не справляється за подання заяви про заміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, отже така норма має перевагу.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3028 гривень.
Таким чином, за звернення до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути сплачено судовий збір в розмірі 998,40 грн (3328,00 грн. х 0,3).
Отже, під час звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн, з урахуванням коефіцієнту 0,8.
Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України міститься у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №260/5761/21.
Разом з цим, доказів сплати судового збору за звернення із заявою про зміну способу виконання рішення суду заявником не надано.
Частиною 2 статті 167 КАС України передбачено: якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За викладених обставин заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/897/23 підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 7, 161, 167, 248, 293-297, 379, КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №360/374/24 за адмiнiстративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Борзаниця