07 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5134/25
провадження № 2-ап/340/99/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати противними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 11.11.2023 по 15.11.2023, з 15.11.2023 по 04.12.2023, з 04.12.2023 по 05.12.2023, з 05.12.2023 по 21.12.2023, 13.01.2024 по 09.02.2024, 03.04.2024 по 05.04.2024, з 06.05.2024 по 10.05.2024, з 10.05.2024 по 24.05.2024, з 10.06.2024 по 19.07.2024, з 30.10.2024 по 07.11.2024, з 21.01.2025 по 21.03.2025 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 21.12.2023 по 20.01.2024, з 09.02.2024 по 08.03.2024, з 08.03.2024 по 07.04.2024, з 04.04.2024 по 04.05.2024, з 18.07.2024 по 01.09.2024, з 05.09.2024 по 05.10.2024 у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 11.11.2023 по 15.11.2023, з 15.11.2023 по 04.12.2023, з 04.12.2023 по 05.12.2023, з 05.12.2023 по 21.12.2023, 13.01.2024 по 09.02.2024, 03.04.2024 по 05.04.2024, з 06.05.2024 по 10.05.2024, з 10.05.2024 по 24.05.2024, з 10.06.2024 по 19.07.2024, з 30.10.2024 по 07.11.2024, з 21.01.2025 по 21.03.2025 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 21.12.2023 по 20.01.2024, з 09.02.2024 по 08.03.2024, з 08.03.2024 по 07.04.2024, з 04.04.2024 по 04.05.2024, з 18.07.2024 по 01.09.2024, з 05.09.2024 по 05.10.2024 у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць.
Ухвалою судді від 30.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї документами (а.с.53-55).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу суду від 30.07.2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.92-93).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду, у відповідності до вимог ст.18 КАС України справу передано на розгляд судді Кармазиній Т.М.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.107-108).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що ОСОБА_1 з 20.02.2023 по 23.04.2025 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 та перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Вказує, що під час проходження служби позивач 10.11.2023 отримав поранення під час захисту Батьківщини, у зв'язку з чим перебував на лікуванні після тяжкого поранення. Проте, відповідачем не було нараховано та виплачено у повному обсязі додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року (далі Постанова №168) та розділом XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини. Вказує, що позивач отримав травму під час виконання ним обов'язків при захисті Батьківщини. У зв'язку із тим, що проходив стаціонарне лікування та перебував у відпустці після отриманого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, то вважає, що відповідач мав нарахувати і виплатити йому за вказані періоди додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні. Зокрема, зазначає, що не виплачено додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я та у відпустці внаслідок такого поранення за періоди: 11.11.2023 по 15.11.2023, з 15.11.2023 по 04.12.2023, з 04.12.2023 по 05.12.2023, з 05.12.2023 по 21.12.2023, 13.01.2024 по 09.02.2024, 03.04.2024 по 05.04.2024, з 06.05.2024 по 10.05.2024, з 10.05.2024 по 24.05.2024, з 10.06.2024 по 19.07.2024, з 30.10.2024 по 07.11.2024, з 21.01.2025 по 21.03.2025 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 21.12.2023 по 20.01.2024, з 09.02.2024 по 08.03.2024, з 08.03.2024 по 07.04.2024, з 04.04.2024 по 04.05.2024, з 18.07.2024 по 01.09.2024, з 05.09.2024 по 05.10.2024.
Представником Військової частини НОМЕР_2 подано до суду відзив на позовну заяву згідно якого позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на відсутність предмету спору, оскільки позивачу за спірний період були нараховані та виплачені кошти. (а.с.110-112).
Представником позивача подана відповідь на відзив (а.с.134-138), в якій вказує, що приймає аргументи відповідача та частково погоджується з ними щодо виплати грошової винагороди ОСОБА_1 у період за грудень 2023 - січень 2024, березень 2024 - червень 2024, серпень 2024 - вересень 2024. У зв'язку з чим, подано клопотання про зменшення позовних вимог. Проте, вказує, що позивачу не було виплачено додаткову винагороду за період лютого 2024, липня 2024, жовтня 2024 - січня 2025, березня 2025. Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною та такою, що порушує права позивача.
Представником відповідача надані заперечення на відповідь на відзив, в яких наголошував, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував подання командуванню військової частини відповідних рапортів з додаванням медичних документів до них по усіх періодах перебування на лікуванні та дату подання цих документів. Стверджував, що позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода за періоди лікування пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікувального закладу до іншого, згідно поданих позивачем документів. (а.с.144-145)
Ухвалою суду від 04.03.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог. (а.с.152-153) Справа розглядається в межах таких позовних вимог:
- визнати противними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 13.01.2024 по 09.02.2024, з 30.10.2024 по 07.11.2024, з 21.01.2025 по 21.03.2025 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 21.12.2023 по 20.01.2024, з 09.02.2024 по 08.03.2024 у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 13.01.2024 по 09.02.2024, з 30.10.2024 по 07.11.2024, з 21.01.2025 по 21.03.2025 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 21.12.2023 по 20.01.2024, з 09.02.2024 по 08.03.2024 у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць.
Ухвалою суду від 04.03.2026 у сторін витребувано додаткові докази. (а.с.154-155)
Представниками сторін подані докази, проте не всі та ухвалою суду від 11.03.2026 у відповідача вкотре витребувано докази. (а.с.179-181)
Представником відповідача надані докази.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 03.05.2023 по 23.04.2025 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , НОМЕР_1 . (а.с.119-126)
10.11.2023 під час виконання бойового завдання позивачем було отримано поранення пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідками про обставини травми №12 від 18.01.2024 та №71 від 31.05.2025, позивач отримав: поєднане вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок. Дотичне проникаюче сегментарне поранення лівої тім'яної ділянки з пошкодженням лівої тім'яної долі кістковими уламками, СА, пневмоцефалія. Дірчастий перелом лівої тім'яної кістки. Наскрізне поранення нижньої третини лівого плеча з переломом дистального метаепіфізу плечової кістки, повним пошкодженням та помірним діастазом лівої плечової артерії. (а.с.36, 47).
У період з 11.11.2023 по 15.11.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, про що свідчить виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 18730 від 15.11.2023. (а.с.20)
У період з 15.11.2023 по 04.12.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», що підтверджується Випискою № 19872 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04.12.2023. (а.с.21-22)
У період з 05.12.2023 по 21.12.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 , про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 2086 від 21.12.2023 (а.с.23)
Згідно Довідки ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 21.12.2023 №1184 за результатами медичного огляду ОСОБА_1 комісією підтверджено, що травма тяжка, потребував відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів. (а.с.24)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2025 №363 позивачу надано відпустку для лікування з 22.12.2023 по 20.01.2024. (а.с.193)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2024 №11, позивач вважається таким, що з 11.01.2024 направлений ІНФОРМАЦІЯ_2 на стаціонарне лікування до в/ НОМЕР_5 під час перебування у відпустці за станом здоров'я. (а.с.194)
У період з 13.01.2024 по 09.02.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, що підтверджується випискою №574 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.02.2024. (а.с.24зв.-25)
Згідно Довідки Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 08.02.2024 №408 ОСОБА_1 потребував відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів. (а.с.35)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2024 №42 позивач вибув у відпустку за станом здоров'я з 11.02.2024 по 09.03.2024. (а.с.195)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2024 №68 позивач вважається таким, що з 06.03.2024 направлений ІНФОРМАЦІЯ_2 на проходження ВЛК до ВМКЦ ПдР м. Одеса під час перебування у відпустці за станом здоров'я. (а.с.196)
Згідно Довідки Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 08.03.2024 №1053/в ОСОБА_1 потребував відпустки для лікування після поранення на 60 календарних днів. (а.с.25зв.)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2024 №70 позивач вибув у відпустку за станом здоров'я з 10.03.2024 по 05.05.2024. (а.с.197)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2024 №95, позивач вважається таким, що з 03.04.2024 направлений ІНФОРМАЦІЯ_2 на стаціонарне лікування до ВМКЦ ПдР м. Одеса під час перебування у відпустці за станом здоров'я. (а.с.198)
У період з 03.04.2024 по 05.04.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2662 від 05.04.2025. (а.с.26)
Згідно Довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 04.04.2024 № 881 ОСОБА_1 потребував відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів. (а.с.27)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2024 №99 позивач вибув у відпустку за станом здоров'я з 08.04.2024 по 04.05.2024. (а.с.199)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2024 №126, позивач вважається таким, що з 04.05.2024 направлений ІНФОРМАЦІЯ_2 на стаціонарне лікування до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону під час перебування у відпустці за станом здоров'я. (а.с.200)
У період з 06.05.2024 по 10.05.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, про що свідчить перевідний епікриз № 7363 із медичної карти стаціонарного хворого від 10.05.2024. (а.с.28)
У період з 10.05.2024 по 24.05.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 59956863 від 24.05.2024. (а.с.29)
У період з 10.06.2024 по 19.07.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 4344 від 19.07.2024. (а.с.30зв.-31)
Згідно довідки ВЛК від 18.07.2024 № 1764 ОСОБА_1 потребував відпустки для лікування після травми на 45 календарних днів. (а.с.177)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2024 №203 позивач вибув у відпустку за станом здоров'я з 21.07.2024 по 17.08.2024. (а.с.201)
Згідно довідки Гарнізонної ВЛК від 05.09.2024 № 3795/в ОСОБА_1 потребував відпустки для лікування після поранення (травми) на 30 календарних днів. (а.с.33зв.)
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2024 №250 позивач прибув з відпустки за станом здоров'я та з 05.09.2024 зарахований на забезпечення. (а.с.202)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2024 №252 позивач вибув у відпустку за станом здоров'я з 08.09.2024 по 05.10.2024. (а.с.203)
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2024 №280 позивач прибув з відпустки за станом здоров'я та з 07.10.2024 зарахований на забезпечення. (а.с.204)
У період з 30.10.2024 по 07.11.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ХКЛ ЗТ № 2 філії «ЦОЗ «Укрзалізниця», що підтверджується випискою із медичної карти
стаціонарного хворого № 5218 від 07.11.2024. (а.с.34)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2024 №315 позивач вибув у відпустку за станом здоров'я з 10.11.2024 по 06.12.2024. (а.с.205)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2024 №342, позивач вважається таким, що з 06.12.2024 направлений ІНФОРМАЦІЯ_2 на консультацію лікаря до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону під час перебування у відпустці за станом здоров'я. (а.с.206)
За довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_6 від 11.01.2025 № 440 на підставі проведеного медичного огляду ОСОБА_1 потребував дообстеження та винесення експертного рішення в умовах стаціонару ВМКЦ Південного регіону. (а.с.35зв.)
У період з 21.01.2025 по 21.03.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі військової частини НОМЕР_7 , підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 133 від 21.03.2025. (а.с.36зв.-38)
Згідно рішення ВЛК в/ч НОМЕР_7 на підставі ст.ст.61-а, 78-а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби. Видано свідоцтво про хворобу № 2025-0318-0845 від 18.03.2025. (а.с.38зв.-41)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 23.04.2025 №113 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 07.04.2025 № 83-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пп. «б» за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, з 23.04.2025 виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення. (а.с.123)
Позивач вважаючи, що йому не в повному обсязі виплачено додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, звернувся через представника до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 3 Закону №2232-XII визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 40 Закону №2232-XII визначає, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.12 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку №260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 14 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Згідно п.1 розділу ХХХІ Порядку №260 грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується, зокрема військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.
Відповідно до п.п.3-4 розділу ХХХІ Порядку №260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 (далі - Постанова № 168, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п.1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
До п.1-2 Постанови №168 внесено зміни та викладено у редакції, відповідно якої у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також розділом XXXIV Порядку №260 визначені особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Згідно п.10 розділу XXXIV Порядку №260 накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до пунктів 11-13 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які зокрема у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної).
До того ж, суд зазначає, у довідці ВЛК обов'язково має бути наявна інформація про необхідність у відпустці саме із тяжким пораненням, саме у такому випадку за наявності цих істотних умов військова частина зобов'язання включити військовослужбовця до наказу на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн.
При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Як встановлено судом, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) від 18.01.2024 №12 солдат ОСОБА_1 10.11.2023 року отримав: поєднане вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок. Поранення отримано за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини (а.с.36).
Матеріалами справи підтверджуються, що позивач у періоди:
з 11.11.2023 по 15.11.2023, з 15.11.2023 по 04.12.2023, з 05.12.2023 по 21.12.2023, з 13.01.2024 по 09.02.2024, з 03.04.2024 по 05.04.2024, з 06.05.2024 по 10.05.2024, з 10.05.2024 по 24.05.2024, з 10.06.2024 по 19.07.2024, з 30.10.2024 по 07.11.2024, 21.01.2025 по 21.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я;
з 22.12.2023 по 20.01.2024, з 11.02.2024 по 09.03.2024, з 10.03.2024 по 05.05.2024, з 21.07.2024 по 17.08.2024, з 08.09.2024 по 05.10.2024, з 10.11.2024 по 06.12.2024 перебував у відпустці на підставі рішення військово-лікарської комісії, після травми тяжкого ступеня.
При цьому деякі періоди лікування та перебування у відпустці збігаються.
З долучених до матеріалів справи довідки від 09.10.2025 №133/8699 про грошове забезпечення ОСОБА_1 та довідки-розрахунку нарахованої додаткової винагороди, з урахуванням п.10 розділу XXXIV Порядку №260, судом встановлено, що позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у періоди 13.01.2024 по 09.02.2024, з 30.10.2024 по 07.11.2024, з 21.01.2025 по 31.01.2025 та перебування у відпустці на підставі рішення військово-лікарської комісії, після тяжкого поранення у періоди з 21.12.2023 по 20.01.2024, з 09.02.2024 по 08.03.2024. (а.с.117-118, 140, 149зв., 187-190, 191) Проте, доказів виплати у повному обсязі додаткової винагороди за час перебування на лікуванні у період з 01.02.2025 по 21.03.2025 відповідачем не надано.
Отже, суми додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебування у відпустці на підставі рішення військово-лікарської комісії, після тяжкого поранення нараховані та виплачені ОСОБА_1 13.01.2024 по 09.02.2024, з 30.10.2024 по 07.11.2024, з 21.01.2025 по 31.01.2025, з 21.12.2023 по 20.01.2024, з 09.02.2024 по 08.03.2024, протилежного представником позивача не доведено та відповідних розрахунків не надано.
Враховуючи наведене, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, після тяжкого поранення у періоди з 01.02.2025 по 21.03.2025, а тому бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагород передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування стаціонарному лікуванні є протиправною.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл останнього не здійснюється.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 292-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_8 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_9 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за періоди: з 01.02.2025 по 21.03.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за періоди: з 01.02.2025 по 21.03.2025.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА