07 травня 2026 року м. Київ справа №320/31317/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797 вул. Святослава Хороброго, 5а, м. Київ, 03151 електрона адреса: e-mail:official@tax.gov.ua), з позовом до ОСОБА_1 ((р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 ), в якому суд просить стягнути з громадянина ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб - 648 490,90 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у зазначеному розмірі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Станом на час прийняття даного рішення по справі, відзив від ОСОБА_1 не надходив. В матеріалах справи наявні відомості про направлення позовної заяви (відправлення № 0600032063559) та ухвали про відкриття провадження (відправлення №R067112420913) на юридичну адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ), проте поштове повідомлення повернулося на адресу відправника з незалежних від суду причин.
Згідно з ч. 10 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України відповідне поштове відправлення вважається належним чином врученим.
Відтак 15-ти денний строк, з урахуванням часу поштового перебігу, сплинув.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на приписи частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про розгляд справи у порядку скороченого провадження.
На час прийняття рішення у даній справі заперечення проти позову або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянин ОСОБА_1 (р.н.о.к.пл. НОМЕР_1 ) (далі - фізична особа ОСОБА_1 або відповідач) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційних баз даних ДПС за громадянином ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг на загальну суму 648 490,90 грн: по орендній плати з фізичних осіб у сумі 648 490,90 грн.
Зазначена заборгованість по орендній плати з фізичних осіб виникла в результаті несплати грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом на підставі: податкового повідомлення-рішення (форма 'Ф') №359670-2411-1008 від 04.10.2022 на суму 304 131,61 грн., яке було направлене засобами поштового зв'язку та повернуто за терміном зберігання; податкового повідомлення-рішення (форма 'Ф') №43364-2411-1008 від 21.02.2023 на суму 344 359,29 грн, яке було направлене засобами поштового зв'язку та повернуто за терміном зберігання.
Загальний податковий борг по орендній плати з фізичних осіб становить 648 490,90 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 03.06.2019 № 55357-53, яка була направлена поштою та повернута у зв'язку з незалежними від контролюючого органу причинами, що не дали змогу вручити поштове відправлення № 0730103037679.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.
Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Контролюючим органом були вжиті заходи по стягненню податкового боргу, а саме, сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 03.06.2019 року № 55357-53, яка була направлена поштою та повернута у зв'язку з незалежними від контролюючого органу причинами, що не дали змогу вручити поштове відправлення № 0730103037679.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що грошове зобов'язання в сумі 648490,90 грн є узгодженим.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд звертає увагу відповідача, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу.
Дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються узгодження грошового зобов'язання та наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість примусового стягнення податкового боргу (несплата податкового боргу після отримання податкової вимоги).
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження Україна, 03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, будинок 5-А), податковий борг у розмірі 648490,90 грн (шістсот сорок вісім тисяч чотириста дев'яносто гривень, 90 копійок).
Позивач: Головне управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження Україна, 03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, будинок 5-А).
Відповідач: ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2026.
Суддя Панченко Н.Д.