про повернення позовної заяви
07 травня 2026 року м. Київ справа № 320/18530/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Державного підприємства "Дирекція пересувних циркових колективів України" в особі заступника генерального директора Миколи Крупника з позовом до Київської міської державної адміністрації, Департаменту територіального контролю м.Києва, Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство "Дирекція пересувних циркових колективів України" в особі заступника генерального директора Миколи Крупника з позовом до Київської міської державної адміністрації, Департаменту територіального контролю м.Києва, Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, юридична особа може брати участь у справі або через свого представника, або з використанням інституту самопредставництва юридичної особи.
При цьому обидва ці випадки мають підтверджуватися документально.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Суд зазначає, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Позиція аналогічного змісту викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 26.10.2023 у справі №580/3889/22, від 21.12.2023 у справі №140/1986/22).
Надаючи тлумачення наведеній нормі, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Отже, повноваження посадових осіб діяти від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.
Суд зазначає, що позовна заява підписана та подана представником позивача Миколою Крупником.
До позовної заяви на підтвердження повноважень Миколи Крупника як представника позивача додано довіреність від 08.01.2026 №12.
Водночас, враховуючи наведені вище норми, додана до позовної заяви копія довіреності не є належним документом на підтвердження повноважень Миколи Крупника як представника позивача ані в порядку самопредставництва юридичної особи, ані в якості залученого представника (адвоката), оскільки доказів наявності у нього статусу адвоката до матеріалів позову не додано.
Також не додано доказів на підтвердження того, що Микола Крупник уповноважений діяти від імені позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень).
Судом встановлено відсутність означених повноважень у долученій до матеріалів справи копії Статуту.
Крім того, зі сформованої судом відповіді №2705645 від 07.05.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається про наявність у Миколи Крупника повноважень на підписання позовної заяви та подання її до суду.
Вказане свідчить про те, що позовна заява від імені позивача підписано особою, яка не має права на її підписання.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд зазначає, що структура вказаної норми є чіткою та однозначно закріплює умови її реалізації судом.
З огляду на те, що позовна заява від імені позивача подана через «Електронний суд» особою, яка не має права на її підписання, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.