06 травня 2026 року м. Київ справа №320/46746/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Притоки» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Притоки» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.05.2024 №383850412 в частині збільшення суми грошового забезпечення за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства в сумі 56700,00 грн. та застосування штрафу 5670, 00 грн., за порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток за 2023 рік.
Ухвалою суду від 18.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідне порушення законодавства було ним вчасно усунуто шляхом подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідачем надано суду відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість, вказує на правомірність своєї поведінки у межах спірних правовідносин.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у ум. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за 2023 рік ТОВ «ПРИТОКИ».
При проведенні камеральної перевірки ТОВ «ПРИТОКИ» встановлено порушення п. 48.1 ст. 48, п.137.4 ст.137 ПК України та вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №987 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510), а саме: «об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з Україну та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу».
Тобто, відповідачем встановлено розбіжності між задекларованим фінансовим результатом до оподаткування в р.02 (315 грн.) згідно податкової декларації з податку на прибуток (від 01.03.2024 №9385112018) та р.2290 (315 000 грн.) згідно фінансової звітності малого підприємства за 2023 рік (від 01.03.2024 №9385108715), що призвело до заниження об'єкту оподаткування в сумі 314 685, 00 грн. та податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду в сумі 56 700, 00 грн.
За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 29.03.2024 №26963/ж5/26-15-04-12-03/44969361.
На підставі висновків перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 09.05.2024 №383850412 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства на суму 56 700 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 10 % від збільшеної суми грошового зобов'язання.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Пунктом 48.1 статті 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Відповідно до п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На час подання Позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств форма податкової декларація визначалась наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №987 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/0510).
Відповідно до п. 137.4 ст. 134 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Як вже зазначалось, камеральною перевіркою було встановлено розбіжності в р.02 (315 грн.) податкової декларації з податку на прибуток (від 01.03.2024 №9385112018) та р.2290 (315 000 грн.) фінансової звітності малого підприємства за 2023 рік (від 01.03.2024 №9385108715) що призвело до заниження об'єкту оподаткування.
При цьому, суд звертає увагу, що уточнююча податкова декларація з податку на прибуток була подана позивачем 19.07.2024, тобто вже після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.05.2024 № 383850412.
Суд зазначає, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку, у разі його подання.
Між тим, у зв'язку з поданням уточнюючої податкова декларація після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.05.2024, така декларація не була і не могла бути врахована під час розгляду документів чи пояснень які могли надаватись чи були надані позивачем.
Відтак, подання такої декларації, на думку суду, не можуть впливати на обставини прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, оскільки позивачем не вказано інших доводів на підтвердження заявлених позовних вимог, суд, з урахуванням зазначеного вище, не вбачає правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Притоки» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.