07 травня 2026 року м. Київ № 320/33706/25
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої судді Шевченко А.В., суддів Дудіна С.О., Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», про визнання протиправними та скасування рішень,
до Київського окружного адміністративного суду через свого представника адвоката Лавкова Олександра Сергійовича звернулися Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із позовом до Національного банку України, в якому позивачі просили суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Правління НБУ № 459-рш «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» (далі - Рішення № 459);
визнати протиправним та скасувати рішення Правління НБУ № 460-рш «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» від управління (далі - Рішення № 460-рш).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Правління Національного банку України від 31.12.2024 № 459-рш «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування».
Визнано протиправним та скасовано Рішення Правління Національного банку України від 31.12.2024 № 460-рш «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» від управління».
Стягнуто пропорційно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43277929, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у загальній сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 01 копійка у рівних частинах у сумі 2018 (дві тисячі вісімнадцять) гривень 67 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9).
Стягнуто з Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м. Київ/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101) несплачений судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 79 копійок.
Від представника позивача - адвоката Галана Максима Олександровича 10.04.2026 (зареєстрована судом 13.04.2026) до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якому той просить ухвалити додаткове судове рішення, у якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги позивачам, зокрема:
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу під час провадження в Київському окружному адміністративному суді в межах справи №320/33706/25 у розмірі 68 322,24 грн;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу під час провадження в Київському окружному адміністративному суді в межах справи №320/33706/25 у розмірі 68 322,24 грн;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України на користь ОСОБА_1 (уточ.суду - ОСОБА_2 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу під час провадження в Київському окружному адміністративному суді в межах справи №320/33706/25 у розмірі 68 322,24 грн.
Представником відповідача до суду були подані заперечення на заяву позивача, у яких вона просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на неспівмірність витрат на правничу допомогу та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) а також на те, що обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, не відповідає критерію необхідності та неминучості
Так, у запереченнях представник відповідача звернула увагу суду на той факт, що між ОСОБА_1 та АО «ЕКВІТІ» укладено Договір №21/07/25-1 про надання правової допомоги і між ОСОБА_2 та АО «ЕКВІТІ» укладено Договір №21/07/25-2 лише 21.07.2025, тобто після складення відповідних процесуальних документів. Крім того, акцентувала увагу суду на тому, що формування проєкту позовної заяви та підготовка проєкту позовної заяви очевидно є складовою підготовки одного процесуального документу, на підготовку якого 19 годин явно є надмірним і завищеним часом. Також зазначила про те, що надмірним і завищеним часом у 7 годин є правовий аналіз відзиву Національного банку України і написання відповіді на відзив із врахуванням того, що позиція позивачів, викладена у позові, не змінювалася із урахуванням відзиву відповідача. Формування таких документів як пояснення щодо клопотання про застосування практики Верховного Суду, про які зазначено в актах 13.10.2025 у 6,5 годин та заперечень на клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог у зв'язку із набранням законної сили судового рішення 05.12.2025 у 2,5 години не є заявами по суті, визначеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та не є часом, що неминуче мав бути витрачений на дану судову справу. Окрім цього представник відповідача звернула увагу, що до правничої допомоги заявником включено 16 годин, пов'язаних із підготовкою та розглядом клопотань, у задоволенні яких судом було відмовлено як таких, що подані із пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України та без обґрунтування обставин для повернення на попередню стадію та необхідності долучення нових доказів у справі.
Розглядаючи вказану заяву, колегія суддів виходить із такого.
У силу вимог частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Рішення суду від 08.04.2026 ухвалено у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження.
Оскільки у суду відсутня необхідність в розгляді питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а також те, що рішення суду від 08.04.2026 ухвалено в порядку письмового провадження, колегія суддів визнала за необхідне питання про ухвалення додаткового рішення розглянути в порядку письмового провадження.
У силу вимог статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат, зокрема, у рішенні.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Таким чином, із урахуванням наведених вимог процесуального закону, підставою для ухвалення додаткового судового рішення є, зокрема, не вирішення судом питання про судові витрати.
У силу вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).
Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).
Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
Судом встановлено, що позивачами з Адвокатським Об'єднанням «ЕКВІТІ» були укладені наступні договори, зокрема: з Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент» укладено Договір про надання правової допомоги від 25.03.2025; з ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги № 21/07/25-1 від 21.07.2025; з ОСОБА_2 укладено Договір про надання правової допомоги №21/07/25-2 від 21.07.2025.
Так, статтею 3 кожного з договорів визначений порядок оплати послуг та порядок розрахунків. Зокрема, визначено, що Замовник здійснює оплату винагороди за правову допомогу у розмірі, який визначається Сторонами в укладених додаткових угодах до даного Договору та у відповідних актах приймання-передачі послуг. Замовник приймає Послуги, надані за цим Договором, за Актом прийому-передачі.
Окрім цього, між позивачами та АО «ЕКВІТІ» було укладено відповідні додаткові угоди, зокрема Додаткову угоду №1 від 21.07.2025 до Договору про надання правової допомоги від 25.03.2025, Додаткову угоду №1 від 21.07.2025 до Договору про надання правової допомоги №21/07/25-1 від 21.07.2025, Додаткову угоду №1 від 21.07.2025 до Договору про надання правової допомоги №21/07/25-2 від 21.07.2025.
Так, за змістом додаткових угод з кожним із позивачів досягнуто згоди про те, що АО «ЕКВІТІ» надає їм як замовникам правову допомогу пов'язану із супроводженням спору в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді. Сторони погодили перелік правової допомоги, що надаватиметься Виконавцем Замовнику в межах супроводження спору у справі №320/33706/25, який включає, зокрема, але не виключно: аналіз документів та фактичних обставин справи №320/33706/25; надання усних та письмових консультацій з питань, пов'язаних із розглядом справи №320/33706/25; підготовку процесуальних та інших правових документів; формування правової позиції; підготовку та подання заяв, клопотань, пояснень, заперечень, інших документів по суті спору та з процесуальних питань; представництво інтересів Замовника у судових засіданнях; вчинення будь-яких інших дій правового характеру, необхідних для належного представництва Замовника у відповідній судовій справі.
Кожною із додаткових угод від 21.07.2025 визначено, що вартість правової допомоги (Винагорода), яка надається Виконавцем щодо представництва інтересів у справі № 320/33706/25 у суді першої інстанції, становить суму в гривнях, еквівалентну 4 725,00 доларів США (чотири тисячі сімсот двадцять п'ять доларів 00 центів).
Конкретний перелік та обсяг наданих послуг фіксуються у відповідних актах приймання-передачі наданих послуг, які підписуються Сторонами після завершення провадження у суді першої інстанції.
Розмір Винагороди, визначений Сторонами у пункті 5 цієї Додаткової угоди є актуальним за умови не перевищення загального обсягу наданих Замовником послуг у суді першої інстанції у розмірі 70 (сімдесят) годин. У випадку перевищення цього обсягу, а також щодо надання правової допомоги у суді апеляційної та касаційної інстанцій, Сторони укладають окрему додаткову угоду, в якій визначають розмір Винагороди за відповідний обсяг наданих послуг.
Сторони домовилися, що з урахуванням супроводження Виконавцем участі у спорі трьох учасників-позивачів, вартість правової допомоги (Винагорода), наданої Виконавцем у межах справи №320/33706/25, буде розподілятися між такими особами у рівних частках на підставі договорів, укладених з кожним таким учасником-позивачем.
Частка у вартості правової допомоги (Винагороди), визначеної цією Додатковою угодою, яку Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцеві становитиме 1/3 (одну третю) від загальної вартості послуг (за пунктом 5 цієї Додаткової угоди), наданих Виконавцем у межах супроводження спору у справі № 320/33706/25.
Оплата вартості послуг за цією Додатковою угодою здійснюється Замовником у національній валюті України - гривні, за офіційним курсом Національного банку України до долара США, встановленим на дату підписання відповідного акта приймання-передачі наданих послуг.
09.04.2026 за наслідками розгляду справи між АО «ЕКВІТІ» та позивачами були підписані акти прийому - передачі (ідентичні за змістом), відповідно до яких виконавець здійснив надання необхідної правової допомоги в межах справи № 320/33706/25 у суді першої інстанції, які полягають у наступному:
вивчення наданих матеріалів та документів з метою формування проекту позовної заяви - 7 годин;
підготовка проєкту спільної позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень Правління Національного банку України - 12 годин;
участь в підготовчому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді (22.07.2025) -1 година;
формування пакету документів та направлення копії позову з додатками третій особі, подання доказів до суду - 1 година;
правовий аналіз відзиву НБУ та написання відповіді на відзив - 7 годин;
опрацювання коментарів Замовника щодо подальшої стратегії в межах справи №320/33706/25, комунікація з Замовником щодо внесення правок у відповідь на відзив НБУ та узгодження кінцевої редакції документу - 1 година;
ознайомлення із запереченнями НБУ - 1 година;
участь в підготовчому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді.(09.09.2025) - 1 година;
аналіз правових підстав та аналіз правозастосовчої практики для витребування документів для службового користування в НБУ - 2 години;
участь в підготовчому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді (30.09.2025) -1,5 години;
подання додаткових документів до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» - 0,5 години;
правовий аналіз аргументів, викладених у заперечення НБУ, клопотанні про врахування висновків ВС, дослідження правозастосовчих орієнтирів, написання пояснень на основі проведеного аналізу - 6,5 годин;
направлення пояснень на адреси учасників справи, подання до суду - 0,5 години;
участь в судовому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді (15.10.2025) -1,5 години;
участь в судовому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді (28.10.2025) -1 година;
написання клопотання про відкладення розгляду справи №320/33706/25 на іншу дату та час - 0,5 години;
аналіз клопотання НБУ про закриття провадження, написання заперечень на це клопотання -2,5 години;
аналіз практики щодо повернення до стадії підготовчого провадження, підготовка клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та долучення висновку експертизи - 3,5 години;
участь в судовому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді (10.12.2025) - 2 години;
написання та подання до суду клопотання про долучення 2-го висновку експертизи -1,5 години;
вивчення процесуальних документів НБУ: заперечень на повернення до стадії підготовчого провадження, клопотання про відхилення висновків експерта як доказів у справі, заперечення щодо висновків, викладений у висновках судового експерта -1,5 години;
написання пояснень стосовно процесуальних документів НБУ, узгодження з Замовником остаточної редакції, подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» - 5 годин;
участь в судовому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді (14.01.2026) - 2 години;
участь в судовому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді (явка двох представників адвокатів) (04.02.2026) -2 години;
проведення аналізу даних для цілей та підготовка до судового засідання по суті спору -1,5 години;
участь в судовому засіданні в межах справи №320/33706/25 в Київському окружному адміністративному суді (явка двох представників адвокатів) (09.03.2026) - 2,5 години.
Усього: 69 годин.
З урахуванням положень Договору, вартість правової допомоги (Винагорода), яку Замовник сплачує Виконавцеві на підставі цього акта становить 68 322,24 (шістдесят вісім тисяч триста двадцять дві гривні 24 копійки) гривень, що на день підписання цього акта еквівалентно 1 575,00 (одній тисячі п'ятсот сімдесят п'ять доларів 00 центів) доларів США.
Також суду надані рахунки на оплату послуг на суму по 68322,24 грн кожен № 09-04/1 від 09.04.2026, №09-04/2 від 09.04.2026 та №09-04/2 від 09.04.2026, а також відповідні квитанції про оплату.
Вирішуючи питання стягнення понесених позивачами витрат на оплату послуг адвоката, колегія суддів враховує висновки, викладені зокрема у додатковій постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, в якій зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також, Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/18 зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Отже, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При цьому, судом також враховуються висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Також, суд враховує правові висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, що «… правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.».
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, суд бере до уваги, що адвокатом дійсно надані послуги, які включали в себе аналіз документів клієнта, які мають відношення до обсягу надання правової допомоги, вироблення правової позиції, підготовку позовної заяви, направлення позовної заяви до суду, підготовка та подання відповіді на відзив, участь у судових засіданнях.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у цьому випадку на відповідача.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
При цьому колегія суддів враховує подане представником відповідача клопотання про зменшення розміру судових витрат, яке обґрунтоване тим, що вартість послуг адвоката в даному випадку є штучно завищеною.
Так, вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивачів витрат на правничу допомогу в розмірі по 68322,24 грн на користь кожного, суд вважає за необхідне зазначити, що вивчення матеріалів та документів, підготовка проєкту позовної заяви, формування пакету документів та направлення копії позову з додатками третій особі правовий аналіз відзиву, опрацювання коментарів замовника, комунікація із замовником щодо внесення правок, узгодження кінцевої редакції документу, ознайомлення із запереченнями, аналіз правозастосовчої практики, подання документів до суду через підсистему «Електронний суд», направлення пояснень на адреси учасників належить до такої діяльності адвоката, як складання процесуальних документів, до якої входить консультація, збір та аналіз документів щодо спірних правовідносин. У зв'язку з цим, окреме виділення їх від підготовки позовної заяви та заяв по суті справи є необґрунтованим, а тому такі витрати не можуть вважатися обґрунтованими.
Формування ж проєкту позовної заяви та підготовка проєкту позовної заяви очевидно є складовою підготовки одного процесуального документу, на підготовку якого 19 годин явно є надмірним і завищеним часом, а пояснення щодо клопотання про застосування практики Верховного Суду, про які зазначено в актах у 6,5 годин та заперечень на клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог у зв'язку із набранням законної сили судового рішення 05.12.2025 у 2,5 години не є заявами по суті справи, визначеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та не є часом, що неминуче мав бути витрачений на дану судову справу.
Окрім цього суд зауважує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2019 по справі № 9901/264/19 зазначив, що направлення документів не є видом правничої допомоги: «виїзд адвоката до Касаційного адміністративного суду для подання позову до канцелярії суду та подання позову безпосередньо до канцелярії Касаційного адміністративного суду не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI. А тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу».
Колегія суддів також погоджується із запереченнями представника відповідача стосовно того, що до правничої допомоги заявником включено 16 годин, пов'язаних із підготовкою та розглядом клопотань, у задоволенні яких судом було відмовлено як таких, що подані із пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України та без обґрунтування обставин для повернення на попередню стадію та необхідності долучення нових доказів у справі, зокрема:
- 17.11.2025: 0,5 години написання клопотання про відкладення розгляду справи на інший час;
- 09.12.2025: 3,5 години аналіз практики щодо повернення до стадії підготовчого провадження та долучення висновку експертизи;
- 10.12.2025: 2 години участь в судовому засіданні, у якому розглядалося клопотання про повернення на попередню стадію;
- 05.01.2026: 1,5 години написання та подання до суду клопотання про долучення 2-го висновку експертизи;
- 13.01.2026: 1,5 години вивчення процесуальних документів НБУ: заперечень на повернення до стадії підготовчого провадження, клопотання про відхилення висновків експерта;
- 13.01.2026: 5 годин написання пояснень стосовно процесуальних документів НБУ, узгодження з Замовником остаточної редакції, подання до суду через підсистему «Електронний Суд».
Окрім цього, колегія суддів також зазначає, що загальний час, зазначений як час витрачений на судові засідання (13,5 годин), є значно більшим, ніж фактичний, який зафіксовано відповідними протоколами судових засідань (7 годин).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Відтак з огляду на обсяг наданих адвокатським об'єднанням послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню у зменшеному розмірі пропорційно до наданих послуг у кількості 26 годин (12 годин підготовка позовної заяви, 7 годин підготовка відповіді на відзив та 7 годин - участь у судових засіданнях) у загальній сумі по 25744,61 грн (68322,24 грн * 26 год /69 год.) на користь кожного з позивачів.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 242, 246, 250-252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
заяву представника позивачів адвоката Галана Максима Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент» (ЄДРПОУ: 43277929; адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14) за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (ЄДРПОУ: 00032106; адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25744 (двадцять п'ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 61 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (ЄДРПОУ: 00032106; адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25744 (двадцять п'ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 61 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (ЄДРПОУ: 00032106; адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25744 (двадцять п'ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 61 коп.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Шевченко А.В.
судді: Дудін С.О.
Кушнова А.О.