07 травня 2026 року м. Київ справа №320/51870/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянув у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства освіти і науки України (адреса м. Київ, просп. Берестейський, 10, 01135, ЄДРПОУ 38621185), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (Код ЄДРПОУ: 38621185), які призвели до відображення недостовірних відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказано "Ні, порушує";
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України (Код ЄДРПОУ: 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні відповідних змін до відомостей щодо нього до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в графу “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» “Так, не порушує» є протиправними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року відкрите провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що законодавством не уповноважено відповідача на формування та видачу здобувачам освіти довідок про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивачу було видано наступні документи про освіту:
- диплом бакалавра серії НОМЕР_2 , виданий Київським національним університетом будівництва і архітектури від 30.06.2013.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Київського національного університету будівництва і архітектури, відрахований 29.11.2013 за невиконання вимог навчального плану.
08.09.2025 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом».
Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» було видано позивачу довідку №766654 від 23.09.2025 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
У графі довідки “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» вказано “Ні, порушує».
Міністерство освіти і науки України зазначає, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 03.09.2012 зарахований та 30.06.2013 завершив навчання у Київському національному університеті будівництва і архітектури та здобув освітній рівень - бакалавр 01.09.2013 розпочав навчання та 29.11.2013 відрахований за невиконання вимог навчального плану з Київського національному університеті будівництва і архітектури як здобувача освітнього рівня - спеціаліст.
08.09.2025 вчергове зарахований як здобувач освітнього рівня - магістр до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».
Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Частиною першої статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту також - Порядок №560), затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Означеним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку №560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
З наведеного слідує, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту».
При цьому, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а отже правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Як вбачається з матеріалів справи, на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 766654 від 23.09.2025 у графі “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» зазначено “Ні, порушує».
Суд зазначає, що суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, що беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону України “Про освіту».
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» рівнями освіти є: дошкільна освіта, початкова освіта, базова середня освіта, профільна середня освіта, перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, фахова передвища освіта, початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України “Про освіту» фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України “Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами статті 40 Закону України “Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України “Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту».
Суд звертає увагу на те, що обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII “Про вищу освіту».
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 5 Закону України “Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший (бакалаврський) рівень, другий (магістерський) рівень, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180- 240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90- 120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 6 Закону України “Про вищу освіту» атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приписами статті 7 Закону України “Про вищу освіту» документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра, диплом бакалавра, диплом магістра, диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до ЄДЕБО.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання необхідного обсягу відповідної освітньої програми та проходження атестації.
Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивач раніше не здобув другий (магістерський) рівень вищої освіти, оскільки був відрахований, а тому цей етап освіти позивачем не був завершений.
За таких обставин, суд вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України “Про освіту», оскільки він здобуває другий рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень перший (бакалаврський).
Отже, в межах спірних відносин відсутні як правові, так і фактичні підстави для формування довідки про здобувача освіти за даними ЄЄДЕБО із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту».
Щодо наявності/відсутності повноважень у Міністерства освіти і науки України вносити зміни до даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти, суд зазначає таке.
На теперішній час механізм функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - Єдина електронна база) в галузі освіти як інтегрованої інформаційної системи, що забезпечує збирання, створення, реєстрацію, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення та захист інформації про суб'єктів освітньої діяльності, вступників до закладів освіти, здобувачів освіти, документи про освіту (науковий ступінь), педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, порядок її ведення визначає Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 № 872 (далі - Положення №872).
При цьому Наказом Міністерства освіти і науки № 1384 від 22.10.2025 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 “Про затвердження Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за № 1132/32584.
Відповідно до пунктів 4, 5 Положення №872 власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс», що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).
МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.
Суб'єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, а також суб'єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики», інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.
Пунктом 7 Положення № 872 визначено, що головним призначенням Єдиної електронної бази є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією у сфері освіти.
Згідно з пунктами 9, 10 Положення №872 для виконання суб'єктами ведення Єдиної електронної бази функцій, визначених цим Положенням, адміністратор надає (організовує та підтримує) доступ до Єдиної електронної бази користувачам на підставі:
- наказу МОН - користувачам від МОН;
- наказу (розпорядження) адміністратора - користувачам від адміністратора;
- заяви суб'єкта ведення Єдиної електронної бази про організацію доступу до Єдиної електронної бази, що обов'язково містить інформацію про нього або його відокремлений підрозділ, дані його користувача (користувачів), якому (яким) надається доступ до Єдиної електронної бази, визначені підпунктом 6 пункту 14 цього Положення, - користувачам від інших суб'єктів ведення Єдиної електронної бази.
Інформація вноситься (змінюється) в Єдиній електронній базі користувачами протягом п'яти робочих днів з моменту її створення, отримання (зміни) суб'єктом ведення Єдиної електронної бази, якщо інший строк не встановлено законодавством, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Єдиної електронної бази або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується суб'єктом ведення Єдиної електронної бази, узгодженого з адміністратором.
Пунктом 14 Положення № 872 визначено інформацію про фізичних осіб (персональні дані), яка вноситься (передається) в Єдину електронну базу, а пунктом 15 - інформацію про суб'єктів ведення Єдиної електронної бази та їх відокремлені підрозділи, користувачам яких забезпечується (забезпечувався) доступ до Єдиної електронної бази.
Відповідно до пункту 24 Положення № 872 МОН, серед іншого: вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування Єдиної електронної бази; використовує інформацію, що міститься в Єдиній електронній базі, зокрема персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством у сфері державного регулювання та освіти; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної електронної бази.
Згідно з пунктом 32 Положення №872 суб'єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, що провадять освітню діяльність у сферах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти, незалежно від форми власності та сфери управління:
1) вносять до Єдиної електронної бази з накладенням у випадках, визначених МОН, кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника, а також підтримують в повному, актуальному і достовірному стані інформацію, визначену у пунктах 14-17 цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми здобуття освіти особа подавала заяви в електронній формі), інформації, що згідно з цим Положенням передається до Єдиної електронної бази з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування);
2) здійснюють в Єдиній електронній базі інші дії у порядку та обсягах, визначених МОН.
З огляду на вищевказані норми Положення №872 суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах, зокрема, вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міносвіти як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб'єкт.
При цьому забезпечення функціонування ЄДЕБО здійснюється технічним адміністратором системи в порядку, визначеному Міносвіти як розпорядником ЄДЕБО, у тому числі й стосовно здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення.
Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.
Це означає, що заклад освіти, в якому станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин навчається позивач, в силу своїх повноважень в ЄДЕБО, не має технічної можливості для формування та видачі позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає МОН України.
Саме дії щодо формування довідки з ЄДЕБО й оскаржує позивач у справі, що розглядається. Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.
На підставі аналізу вищевказаного нормативного регулювання суд вважає, що саме МОН України та технічний адміністратор ДП “Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», натомість навчальний заклад, в якому навчається позивач, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 та від 25.11.2025 у справі №160/34591/24.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме запису “Ні, порушує» про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту».
Належним та достатнім способом захисту прав позивача є саме зобов'язання Міністерства освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а саме: виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту» шляхом заміни запису “Ні, порушує» на запис “Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 968,96 грн згідно з квитанцією від 06.10.2025 № 7269-6096-5898-6260, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ 38621185, 01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 10) щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме запису “Ні, порушує» про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту».
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (ЄДРПОУ 38621185, 01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 10) вчинити дії щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а саме: виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», шляхом заміни запису “Ні, порушує» на запис “Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ 38621185, 01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2026.
Суддя Панченко Н.Д.