ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про залишення позовної заяви без розгляду
24 січня 2011 року № 2а-850/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Блажівська Н. Є., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
За позовом ТОВ «ВИШНЕВЕМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ»
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України,
ТОВ Науково-проектне архітектурне бюро «ЛІЦЕНЗіАРХ»,
ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5
провизнання недійсним та скасування свідоцтва на авторський твір
ТОВ «ВИШНЕВЕМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ТОВ Науково-проектне архітектурне бюро «ЛІЦЕНЗіАРХ», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування Свідоцтва № НОМЕР_1 від 21 грудня 2009 року про державну реєстрацію авторського права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», видане на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5; зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності України виключити Свідоцтво № НОМЕР_1 від 21 грудня 2009 року про державну реєстрацію авторського права на твір «Передпроектна пропозиція «ІНФОРМАЦІЯ_2», видане на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права.
Як випливає зі змісту позовної заяви, Позивач просить визнати недійсним Свідоцтво № НОМЕР_1 від 21 грудня 2009 року про державну реєстрацію авторського права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», видане на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5
В той же час, Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 20 січня 2011 року (про що свідчить відповідний реєстраційний напис на першій сторінці позовної заяви).
Станом на час видання оскаржуваного свідоцтва (21 грудня 2009 року), частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції кодексу від 6 липня 2005 року) було визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 6 липня 2005 року) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
30 липня 2010 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 3.7 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення»якого внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, у разі необхідності -клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на наступне.
Станом на час видання оскаржуваного свідоцтва Кодексом адміністративного судочинства України встановлювався річний строк звернення до суду.
Позивач ж звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 20 січня 2011 року, тобто, з порушенням визначеного річного строку звернення до суду.
Станом на час звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом статті 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України є чинними в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30 липня 2010 року, якими передбачено інші строки позовної давності та наслідки пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем, який звернувся до адміністративного суду міста Києва як з пропуском річного строку звернення до суду (який був передбачений станом на час, коли Позивач дізнався про видання оскаржуваного свідоцтва), так і шестимісячного строку (що передбачений законодавством, яке є чинним станом на час звернення до суду), не було подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Жодних доказів поважності причин строку звернення до суду в позовній заяві не зазначено, а Судом не встановлено.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Однак, у даному випадку, Позивачем не зазначено про обставини, що можуть бути визнані судом поважними для пропущення строку звернення до суду, як і не подано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, в зв'язку з вищевикладеним та, враховуючи те, що Позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду, не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, Суд приходить до висновку про те, що Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому на підставі частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись вимогами статей 99, 100, 107 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ТОВ «ВИШНЕВЕМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ»до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ТОВ Науково-проектне архітектурне бюро «ЛІЦЕНЗіАРХ», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування свідоцтва на авторський твір -залишити без розгляду.
2. Попередити Позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
3. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
4. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвалу може бути оскаржено в порядки та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блажівська