08 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2556/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати пенсії з 01 вересня 2025 року із застосуванням обмеження її максимальним розміром (10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), встановлених статтею 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ); зобов'язання здійснити з 01 вересня 2025 року нарахування та виплату пенсії без її обмеження максимальним розміром (10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), встановлених статтею 43 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення виплати пенсії з урахуванням індексації з 01 вересня 2025 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) без обмеження її максимальним розміром; зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії з 01 вересня 2025 року відповідно до вимог Постанови №209 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена на підставі Закону №2262-ХІІ та виплату якої відповідач обмежує максимальним розміром. Зазначив, що індексація пенсії відповідно до Постанови №209 в розмірі 1500,00 грн нараховується, але не виплачується.
Позивач вважає дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження пенсійної виплати максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) протиправними, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норми про обмеження пенсій військовослужбовців.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.25-27). В обґрунтування цієї позиції вказав, що пенсія позивача обчислена з урахуванням усіх складових, передбачених чинним законодавством, в тому числі індексацій відповідно до Постанови №209. Щомісячні доплати встановлюються в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, тому розмір пенсії позивача в результаті проведеного перерахунку з 01 грудня 2025 року становив 23610,00 грн, а з 01 січня 2026 року - 25950,00 грн. З набранням чинності Закону України від 06 грудня 2016 року який №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01 січня 2017 року в статтю 43 Закону №2262-ХІІ вносяться зміни, зокрема доповнено частиною сьомою, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги (а.с.34-36).
Відповідач заперечення не подав.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що не спірним.
З протоколу за пенсійною справою №0301010275 (Міноборони) встановлено, що загальний розмір пенсії позивача становить 33211,28 грн, з них: основний розмір пенсії - 14737,91 грн; індексація за 2022 рік - 2063,31 грн, індексація за 2023 рік - 1500,00 грн, індексація за 2024 рік - 1456,78 грн, індексація за 2025 рік - 1500,00 грн; індексація за 2026 рік - 2572,22 грн, надбавки та підвищення - 9381,06 грн. Проте виплата пенсії проводиться з урахуванням максимального розміру - 25950,00 грн (а.с.30).
Листом від 24 грудня 2025 року №21746-21480/Ц-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що на виконання рішення суду від 09 жовтня 2025 року у справі №140/7397/25, яке набрало законної сили 11 листопада 2025 року, проведено перерахунок пенсії з 01 березня 2024 року. На виконання Постанови №209 пенсійну виплату проіндексовано, однак перерахунок не призвів до збільшення її розміру, оскільки виплата пенсії здійснюється з урахуванням норм статті 43 Закону №2262-ХІІ в максимальному розмірі (а.с.12-13).
Публічно-правовий спір у цій справі виник щодо правомірності дій відповідача щодо обмеження перерахованої пенсії позивача, призначеної на підставі Закону №2262-XII (з урахуванням індексації за 2025 рік), максимальним розміром.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
За приписами статті 64 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 15 лютого 2022 року №2040-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства», застосовується з 01 березня 2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підпунктом 1 пункту 2 Постанови №209 передбачено, що з 1 березня 2025 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., №24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2024 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Абзацом третім пункту 3 Постанови №209 обумовлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження пенсійної виплати позивача максимальним розміром, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII доповнено реченням такого змісту: “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII.
Оскільки частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри “у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено на “у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року», є нереалізованими.
Отже, із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу наявні правові висновки у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін. Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17).
Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом №3668-VI.
У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.
Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ. Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Як видно з матеріалів справи, позивачу на виконання Постанови №209 з 01 березня 2025 року встановлено підвищення пенсії у розмірі 1500,00 грн, проте фактично таке не виплачується з тих підстав, що розмір пенсії перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262-XII.
Суд вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо відсутності правових підстав для виплати позивачу у повному розмірі підвищення (індексації) згідно із Постановою №209 з огляду на перевищення пенсійної виплати максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, адже, законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня. Застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Аргументи відповідача, викладенні у листі від 24 грудня 2025 року №21746-21480/Ц-02/8-0300/25 про існування законних підстав для обмеження виплати нарахованої позивачу пенсії (основного розміру з індексаціями у розмірі 1500,00 грн згідно з Постановою №209) не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та меж позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01 вересня 2025 року виплати пенсії з обмеженням максимальним розміром та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01 вересня 2025 року перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації відповідно до Постанови №209, з урахуванням виплачених сум.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01 вересня 2025 року виплати пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 вересня 2025 року перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, та з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк